К.М.Заболотна
Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

До 70-х рр. ХІХ століття у м. Миколаєві не було жодного цивільного середнього на-вчального закладу. Бажаючи задовольнити потребу мешканців міста у наданні молоді сере-дньої освіти, губернатор Богдан Олександрович фон Глазенап одержав дозвіл на відкриття гімназії, виділив для неї триповерховий будинок і майже 3 тисячі карбованців з коштів Мор-ського Міністерства для облаштування приміщень, придбання меблів, книжок і наочності.

Попечитель Одеської навчальної округи наказав директору Херсонського училища Коленку відбути 12 вересня 1862 р. у м. Миколаїв і почати перебудову будинку штурмансь-кої роти для потреб гімназії. На допомогу йому був відряджений старший учитель Рішель-євської гімназії Щерецький, призначений інспектором нової гімназії. Коленко провів іспит вихованців штурманської роти, склав з них 2 класи гімназії: перший з 19 учнів, другий - з 13. Водночас був відкритий пансіон, в якому мешкали 40 гімназистів.

Гімназія була відкрита 14 листопада 1862 р., заняття почались у пристосованому для цього орендованому приміщенні. На утримання гімназії і пансіону тільки в перший рік було витрачено близько 32 тисяч карбованців. У штат було зараховано 14 учителів та 3 наглядачі. Останні мали у позакласний час невідлучно знаходитися з вихованцями, харчуватися з ними і спати у студентській спальні.

Морське відомство передало гімназії безкоштовно більше 2 тисяч томів літератури, обладнання для мінералогічного та нумізматичного кабінетів, колекцію моделей кораблів і багато виробів "диких" народів. Навчальний корпус був переобладнаний у серпні 1863 р., і вступні іспити з нового прийому проводилися в одному з його залів. До кінця 1862-1863 на-вчального року у 2-х перших класах з паралельними відділеннями навчалось 138 дітей, а вже у наступному році у 6-ти класах з чотирма паралельними відділеннями - 356 вихованців.

Вступні та перевідні іспити у перші роки існування гімназії були "послаблені". На-приклад, у 1864 р. перевели без іспитів учнів ІУ, У і УІ класів, які мали з кожного предмета поточну оцінку "4", а учнів молодших класів - навіть з оцінкою "3,5".

У 1863 р. міністр народної освіти для придбання книжок і відкриття природознавчого та історичного кабінетів надіслав гімназії 5 тисяч крб., почали складати й учнівську бібліо-теку.

Міські товариства купців і міщан взяли на себе витрати на утримання вихованців гім-назії і поповнення фонду в Миколаївському комітеті з метою накопичення коштів, які мож-на було б використовувати для того, щоб найобдарованіші вихованці могли продовжити на-вчання у вищих навчальних закладах.

За рішенням товариства з купців і міщан м. Миколаїв імператор 9 вересня 1863 р. встановив учням Миколаївської гімназії, а також студентам, які направлені на навчання в університеті, і користувались накопичувальним фондом товариства (44 крб. на рік) - назива-тися " вихованці генерала-адьютанта Глазенапа".

У 1865 р. інспекція на чолі з В.Г.Варенцом знайшла слабкою дисципліну в гімназії і зняла директора з посади.

Призначено було нового директора Н.І.Полковнікова, який підпо-рядковувався безпосередньо Б.О.Глазенапу і попечителю Одеської навчальної округи. Згід-но з новим статусом директор почав перетворювати гімназію класичного зразка в реальну. Перш за все було посилено викладання природознавства, історії, хімії, математики. Була та-кож підвищена плата за навчання одного учня (до 25 карбованців на рік), що заохотило кра-ще працювати вчителів і змінило їх якісний склад. У цей же час був перебудований і пансі-он, в якому тепер жили всі стипендіати за казенний кошт з числа дітей слов'ян Півдня (Пі-вденнослов'янський пансіон Минкова).

Кількість учнів систематично зростала, і вже у 1868-1869 навчальному році їх було 405, а випускників - 32. Зросла й матеріальна база: бібліотеки були укомплектовані літера-турою, а кабінети - наочністю і приладдям. В зоологічному їх нараховувалось 257, у міне-ралогічному - 451, у ботанічному - 200, у фізичному кабінеті з навчальною метою викорис-товувалося близько 300 приладів. У 1875 році відкрито добре обладнаний історико-географічний музей гімназії.

26 березня 1870 р. всі існуючі навчальні заклади Миколаївщини передані управлінню попечителя Одеської навчальної округи. В цьому ж році комісія округи на чолі з інспекто-ром М.Т.П'ятеним проревізувала роботу гімназії за два останні роки. Знову були виявлені суттєві недоліки в її роботі. На підставі результатів перевірки новим директором був при-значений О.Ф.Смирнов, змінено склад службовців та звільнено викладачів математики і гео-графії.

7 серпня 1872 р. з навчальної округи прийшло повідомлення про дозвіл перетворити реальну гімназію в класичну, яка в такому стані і проіснувала до 1917 р. В 1871 р. в гімназії було введене наставництво. На наставників була покладена, головним чином, виховна робо-та: вони стежили за успіхами в навчанні, добрим відвідуванням занять, справним зовнішнім виглядом учнів. З 1878 р. у гімназії введено два додаткових класи.

Заняття починались із співу молитви в одному з рекреаційних залів. В свята та неді-льні дні учні в присутності директора чи інспектора відвідували гімназичну церкву.

За період з 1879 р. до 1898 р. кількість гімназистів коливалась від 300 до 540; закін-чували повний курс щорічно від 20 до 35 осіб. Багато гімназистів вибувало: тільки за 1886 р. вибуло 86 студентів з різних причин, в тому числі за неуспішність. У той же час якісно зро-став педагогічний колектив: у 1915 році він складався з 24 осіб, усі викладачі мали почесні звання від колезького асесора до дійсного статського радника. Директор гімназії, з 1884 р. дійсний статський радник, мав річний оклад і пенсію в розмірі 4080 карбованців, викладачі - до 2500 карбованців. У 1910 р. частина викладачів змінилась, директором гімназії був при-значений дійсний статський радник Добрацький Лев Капітолійович.

Миколаївській чоловічій гімназії за часи її існування довелося пережити багато комі-сій і інспекцій Одеської навчальної округи, Міністерства освіти Росії. У 1873 р. гімназію ві-двідав попечитель Голубцов, який залишився задоволеним навчально-виховною роботою, а також управлінським станом і висловив подяку директорові і учительському складу.

27 серпня 1874 р. гімназію відвідав імператор Олександр Миколайович. Педагоги відвизначили його присутність проханням найменувати гімназію "Олександрівською". Про-хання було задоволено того ж року.

15 жовтня 1875 р. гімназію відвідав міністр народної освіти граф Д.Толстой, який відзначив "добрі відповіді учнів", у 1877 р. - попечитель Голубцов, який знайшов " навчаль-но-виховну справу у доволі задовільному стані". Архієпископ Платон, який відвідав гімна-зію у 1878 р., залишився "задоволеним усім, що побачив в ній." Гімназію в різні часи відві-дали відомі артисти, письменники, вчені, державні діячі різних рангів, які зустрічалися з ви-кладачами та учнями.

Багато випускників гімназії стали вченими, художниками, революційними діячами в Росії та в інших державах. Так, у 1872 р. закінчив гімназію Іван Павлович Похітанов, пейза-жист, член "Товариства художників - передвижників", у 1886 р. - Георгій Кірков - діяч болгарського і світового революційного руху, у 1887 р. - Вергілій Леонідович Шанцер, в 1892 р. з золотою медаллю - Володимир Миколайович Образцов, радянський академік, та багато інших видатних людей країни.

З 1944 р. у приміщенні колишньої гімназії розмістився будівельний технікум, а сьо-годні в ньому вчаться студенти Миколаївського будівельного коледжу.