Юлія Анатоліївна Бугаєвська
Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області
До 100-річчя від дня народження В.І.Стрельського, вченого-історика, краєзнавця (1910-1983)
Стрельський Вячеслав Ілліч (1910-1983 рр.) – історик-архівіст та джерелознавець, доктор історичних наук, професор Київського університету, уродженець Курської губернії. Один із засновників, а пізніше й член президії правління Українського Товариства охорони пам’ятників історії та культури. Його батько – Ілля Дмитрович Стрєлков-Стрельський (1881-1938) був службовцем на залізниці, літератором та краєзнавцем-любителем, членом курської губернської навчальної архівної комісії. Після революції працював співробітником і секретарем редакції журналу «Вісник», що видавався військово-революційним комітетом Курської залізниці. У 1937 р. Ілля Дмитрович став жертвою сталінських репресій, реабілітований 1956 р. Пізніше Вячеслав Ілліч присвоїв собі журналістський псевдонім батька і зробив його своїм прізвищем (Стрельський – житель курської Стрелецької слободи). Народився В.І.Стрельський 28 вересня 1910 року, навчався у курській дослідно-показовій школі-девятилітці (1923-1930 рр.). З 1925 р. розпочав наукову діяльність у складі Курської губернської спілки краєзнавства, де керував юнацької секцією. Подорожуючи по повітах губернії, записував фольклор. Друкувався у журналі «Відомості Курської губернської спілки краєзнавства» («Пісні, частушки, замовляння та малозрозумілі слова села Конєво Курського повіту», «Прикмети, забобони, прислів’я та протяжні пісні селянства села Конєво Курського повіту»). Приймав участь в археологічних розвідках Соловйова і Булгакова, що проходили у басейні Сейму. Разом з курськими делегатами виїздив до Москви, де брав участь у раді на базі Центрального бюро краєзнавства.
Після закінчення школи у вересні 1930 р. Вячеслав Ілліч був направлений на вчительську роботу до районної школи колгоспної молоді І-го ступеня у с. Троски Центральної Чорноморської області. Тут він працював на посаді вчителя літератури та суспільствознавства, водночас був громадським інспектором і постійним керівником районних програмно-методичних нарад.
У червні 1931 р. у зв’язку з сімейними обставинами переїхав до м. Грозний, де з липня 1931 р. по січень 1932 р. працював завідувачем бібліотекою на ливарно-механічному заводі «Червоний Молот».
У лютому 1932 р. Стрельський В.І. став студентом Історико-архівного інституту імені М.М.Покровського у Москві. Під час навчання в інституті Вячеслав Ілліч на міській конференції пролетарського студентства був обраний членом міського бюро пролетстуда, членом президії і завідувачем культурно-масовим сектором бюро. За час перебування в інституті преміювався дев’ять разів. Отримавши атестат, у серпні 1935 р. Вячеслав Ілліч Центральним архівним управлінням СРСР був направлений на постійне місце роботи до Миколаївського державного історичного архіву. Тут він працював старшим науковим співробітником, на початку 1938 р. тимчасово виконував обов’язки директора архіву. З травня 1938 р. В.І.Стрельський обійняв посаду заступника керівника-старшого наукового співробітника Миколаївського обласного архівного управління. Проживав у місті по вулиці Шевченка, 64. Одночасно В.І.Стрельський викладав історію СРСР у Миколаївському педагогічному інституті, публікувався у місцевій пресі. Мешкаючи у Миколаєві, він активно співпрацював із місцевою пресою, у газетах опубліковано 50 статей з історії Миколаївщини.
Навесні 1941 р. В’ячеслав Ілліч закінчив написання кандидатської дисертації з історії міста Миколаєва, але через початок Великої Вітчизняної війни не встиг її захистити. Під час війни В.І.Стрельський працював в архівних установах м. Омськ, опублікував книги «Сибір у Вітчизняній війні 1812 р.» і «Сибір у Великій Вітчизняній війні».
У 1945 р., очолюючи Центральний історичний архів УРСР у м. Київ, В.І.Стрельський захистив кандидатську дисертацію з історії Миколаєва при Київському державному університеті. З 1947 р. став завідувачем кафедри архівознавства та спеціальних історичних дисциплін Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, яку очолював по 1982 р.
У 1964 р. В.І.Стрельський захистив докторську дисертацію, у наступному році став професором. Його перу належить близько 300 наукових праць з питань історії, теорії і практики архівознавства. Крім того, як художник-аматор, В.І.Стрельський залишив після себе близько 200 живописних полотен. Відзначений орденом «Знак Пошани» (1982 р.), медалями.
Помер Вячеслав Ілліч Стрельський 11 серпня 1983 р.