До 110-річчя створення у Миколаєві музею природи «Акваріум» (нині Миколаївський зоопарк)

Друк

І.В.Крикалова
Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів держархіву
Миколаївської області

Зоологічні сади беруть свій початок з далекого минулого: у середині ХVІІІ – на початку ХІХ ст. було засновано зоопарки в Угорщині, Австрії, Англії, Франції, Росії.

Миколаївський «Акваріум» був заснований міським головою М.П.Леонтовичем у 1901 році як приватна колекція і розміщувався у невеликій кімнаті його будинку. Основу експозиції становило зібрання акваріумних рибок, звідки й назва - «Акваріум». Акваріум був обладнаний на достатньому технічному рівні того часу. Вже у дореволюційні часи колекція була широко відома у Росії та Європі, М.Леонтович постійно публікував статті з акваріумістики, був активним членом Миколаївського товариства любителів природи [1].

При Миколаївському акваріумі існував невеликий за площею (приблизно 1 га), але дуже цікавий щодо складу порід дендрарій, заснований у 1905 р. Тут росли такі види рослин як гінко, кримська сосна, ялина звичайна і колюча, біота, ялівець віргінський, каркас, айлант, робінія рожева, шовковиця тощо - всього близько 35 видів. Дендрарій був підпорядкований акваріуму [2].

У 1918 році колекція Леонтовича була націоналізована, а сам він був призначений першим директором державного акваріуму. Цю посаду, а потім посаду наукового співробітника він займав до 1934 року. Нажаль, доля засновника «Акваріума» склалася трагічно. У 1936 році Микола Павлович Леонтович був репресований і помер у Тамбовській в’язниці у 1940 році. У 1957 році був реабілітований [3].

Акваріум був підпорядкований Миколаївському губернському відділу народної освіти, розміщувався у 4-х кімнатах у будинку по вул. І.Франка, 2. У 20-х роках ХХ ст. був проведений ремонт акваріумів (для подачі повітря використовували електричні мотори). Для відвідувачів був відкритий сад при акваріумі з фонтанами та водоймами для розведення риб, для саду також придбали птахів (павичів, цесарок, журавля), а також був збудований басейн зі штучним водоспадом для крокодила, в якому він знаходився до холодів. На зимовий період експонати Акваріуму розміщувалися у одній кімнаті, яка добре опалювалася. На території, яка знаходилася поряд з приміщеннями Акваріума, планувалося розбити ботанічний та зоологічний сад, доставивши для нього птахів та тварин з Асканії-Нова  [4].

У 1920 році Акваріум відвідав Народний комісар освіти Російської Федерації Луначарський, якій вказав на необхідність його збереження. Однак недостатнє фінансування (Акваріум отримав лише 750000 крб. одноразової допомоги – на той час невеликі гроші), привело до загибелі від холоду та голоду великої кількості експонатів - до 2000 цінних екземплярів риб, земноводних, рослин. Нарешті, у 1922 році, після усіх труднощів, пов’язаних з розрухою після громадянської війни, почалося нове життя «Акваріуму»: його відвідало близько 58 тисяч мешканців Миколаєва, було проведено 368 екскурсій. Найбільш цікавими експонатами на той час були крокодил (з Північної Америки), макроподи (з Індокитаю), журавель-красавка (з Америки).

За двадцять років своєї діяльності акваріум перетворився у багате сховище екзотичних риб, земноводних і рослин та складався з таких відділів:

1. екзотичного: риби та земноводні тварини, болотні та водяні рослини тощо з Південної Азії, Африки, Америки і Австралії;

2. відділу місцевої фауни та флори;

3. лабораторії експериментальної іхтіології;

4. лабораторії експериментальної культури рослин.

         Миколаївський акваріум, в якому на той час нараховувалося 147 видів тварин, можна було поставити у один ряд з європейськими зоопарками, наприклад, у Неапольському зоопарку в Італії нараховувалося до 200 видових назв тварин [5].

         На протязі 20-30-х років ХХ ст. колекція акваріуму була поповнена новими екземплярами тварин та рослин. У 1925 році при акваріумі був відкритий зоологічний відділ, а сам він став йменуватися акваріумом-зоосадом. У 1937 році директором Федором Григоровичем Нічіковим при зоосаді був створений гурток юннатів - один з перших в Україні [6].

Напередодні Великої Вітчизняної війни у Миколаївському зоосаді налічувалося близько тисячі мешканців - 125 видів тварин, птахів, риб [7].

 Під час тимчасової нацистської окупації міста 1941-1944 рр., Миколаївський акваріум був відкритий. Відвідували його в основному солдати та офіцери окупаційних військ. Співробітникам вдалося зберегти частину колекції. Але за часів окупації акваріум-зоосад зазнав значних втрат: було знищено багато тварин, а саме: антилопа «Нільгау», благородні олені, леви, ведмеді, гієни, багато птахів, до 1000 екземплярів риб, крокодил та ін. [8].

Втім, Миколаївський зоосад  знаходився у кращому становищі, ніж інші зоопарки України. Так у листі начальника управління заповідників при СНК УРСР від 8 липня 1944 р. до директора Миколаївського зоосаду зазначалося: «… стан Вашого саду управління …знаходить задовільним, так як навіть у таких великих у минулому зоопарках, як Київський та Харківський, не лишилося після німецької окупації тієї кількості експонатів, яке Ви вказуєте по Вашому зоосадові і ці зоопарки по суті не функціонують. Для поповнення експонатів зоосаду в першу чергу необхідно використовувати тварин місцевої фауни». Вже на 23 листопада 1944 р. Миколаївському зоосадові було заплановано надати кошти на закупівлю продуктів для тварин: м’ясопродуктів -18 ц., рибопродуктів - 9 ц., борошна - 15 ц., цукру - 0,2 ц., солі - 1 ц., молока - 5 ц., яєць - 450 шт. [9].

У 1944 р. зоосад відвідало 60507 осіб (з екскурсіями - 13388), було проведено 535 екскурсій, 2 виставки, прочитано 230 лекцій. У зоосадові  нараховувалося 800 видів тварин, птахів та риб. Слід зазначити, що тварини були представлені лише незначною кількістю, а саме: борсуки, верблюд, дикобраз, зубробізон, коза дика, куниця, кролі, лиси, єнотові собаки, шакали. Більшою різноманітністю відрізнялися колекції птахів та риб [10]. Миколаївський зоосад знаходився у підпорядкуванні облвиконкому та відділу культосвітроботи і, незважаючи на післявоєнну розруху, гроші на відбудову зоосаду виділялися. У 1946 році була проведена інвентаризація майна та основних матеріальних цінностей Миколаївського державного акваріуму-зоосада, на той час на його території знаходилися такі будівлі: будинок півтораповерховий, приміщення для копитних та хижих тварин, вольєри, голубник, тераріум, кам’яні басейни для риб та крокодилів, значно збільшилося поголів’я тварин (ссавців та птахів) [11].

У 1948 році Миколаївський акваріум-зоосад був перейменований у Миколаївський зоопарк. Штат зоопарку на 1 січня 1948 року складав 50 працівників [12].

У 1950-і роки колекція зоопарку була значно збільшена. Станом на 1 січня 1957 року територія зоопарку становила 7417 кв. м., з них 5000 кв. м. займав дендропарк (40 видів порід дерев та кущів), шість водойомів-басейнів займали 200 кв. м., решту частину території займали будинки та спорудження для тварин. Видовий та кількісний склад тварин складав: риби - 1744 екземпляри, земноводні - 21, плазуни - 33, птахи - 125, ссавці - 247 (з них: комахоїдні - 4, гризуни - 155, хижаки - 45, парнокопитні - 10, непарнокопитні - 29, хоботні - 1, примати - 3). Найбільш рідкими з видів тварин були: морський вугор (мешкав у зоопарку з 1946 р.), земноводна велетенська самаландра, алігатори, індійська слониха, леви. Річна потреба у основних видах кормів складала (у тонах): сіна - 55, фуражних кормів - 30, овочі - 85, м’яса та риби - 33, інших кормів п’ятнадцяти видів - 22.

Щороку у зоопарку отримували потомство від левів, ведмедів, вовків, диких кабанів. Протягом 8 років у зоопарку народилося приблизно 30 левенят та 30 бурих ведмежат. Так, у 1955-1956 рр. левиця на кличку «Гітара» народила 7 левенят, дві бури ведмедиці - 8 ведмежат, всі звірята були відправлені до цирків. Працівники зоопарку проводили наукову роботу з наступних напрямків: акліматизація, гібридизація, годування та лікування тварин. Зоопарк, який знаходився у центрі міста по вул. Московська, 2 був дуже популярним серед мешканців Миколаєва та області. У 1954 р. кількість відвідувань становило 107269, у 1955 р. - 156077, у 1956 р. - 136845, за три роки було проведено 1724 екскурсії. Ціна білета для дорослого - 2 крб., для дітей до 16 років - 1 крб. (вхід для дітей до 4-х років був безкоштовний), при відвідуванні зоопарку з екскурсією ціна білету зменшувалася на 50% [13].

У 1960-ті роки колекція тварин налічувала приблизно 200 видів (2000 експонатів) [14]. Його відвідували не тільки мешканці Миколаївщини, а й сусідніх областей: Херсонської, Дніпропетровської, Вінницької У 1969 році кількість відвідувань становило 260322, у 1970 році - 315000, для дітей було організовано катання на поні, зимою на санях. У 1969 році було проведено значну роботу з ремонту клітин, вольєрів, стайні, складських приміщень тощо [15]. У 1970 році одержано приплід від десяти пар різних тварин, серед них поні, лами, камерунські кози, леви та ін. [16].

Безумовно, зоопарк мав велику популярність, але був розташований на невеликій території, яку можна було обійти за час-півтора, при цьому використовувався кожен куточок зоопарку, вільними лишалися тільки доріжки, велика кількість тварин була скупчена у клітинах.

Директор зоопарку ФГ.Нічіков, діяльність якого для зоопарку була така ж важлива, як і діяльність Леонтовича, виступив одним з ініціаторів будівництва нового зоопарку. Через те, що зоопарк знаходився у центрі міста, для розширення його території не було жодної можливості. Рішенням виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1968 року № 408 «Про відведення земельної ділянки Миколаївському зоопарку під будівництво зоопарку за рахунок території парку Ленінського району» зоопарку було відведено земельну ділянку площею 10 га по Херсонському шосе - ріг пр. Жовтневий [17]. У подальшому площа була збільшена до 20 га. Проектні роботи виконувалися інститутом «Сільгоспроект», спеціалісти консультувалися з іншими зоопарками країни (Київським, Харківським, Ростовським, Ризьким) [18].

У 1970 році почалося будівництво нового зоопарку, але коштів не вистачало, роботи велися поволі. І тільки рішення будувати зоопарк методом народної будівлі дало можливість продовжити роботу. Більше 100 організацій і підприємств міста взяли участь у цій будові. У травні 1977 року старий зоопарк змінив адресу. Напередодні першотравня 1978 року зоопарк відкрився для відвідувачів. Його територія займала 20 га, що більш як у 20 разів перевищувала стару. За перші три дні відкриття зоопарк відвідало 46 тисяч осіб. Відвідувачі були в захваті від нових приміщень та зеленого вбрання зоопарку. У 1978 році на площі перед зоопарком була встановлена скульптура «Мауглі та Багіра» (автор Інна Макушина), яка стала його емблемою [19].

У 1979 році на території зоопарку було встановлено чаші фонтанів, заасфальтовано центральну алею, насаджені дерева, кущі троянд, айстр, упорядковано центральний в’їзд до зоопарку. В процесі озеленення території зоопарку з’явилося нове поняття – «зоотехнічне декорування вольєрів». Наряду з екскурсіями з життя тварин у зоопарку проводилася і тематична екскурсія «Культурні та дикорослі рослини на новій території зоопарку». З року в рік співробітники зоопарку насаджували дерева, чагарники, квітники. Тільки у 1985 році було висаджено 100 дерев та 1000 кущів троянд. Особливістю нинішньої території зоопарку є чисельність зелених насаджень. Зелене вбрання території органічно поєднується з тваринним світом. Багатство зелені створює неповторну атмосферу гармонії. Видовий склад рослинності зоопарку складає понад 130 видів [20].

У 1979 році директором зоопарку був призначений Цуканов Леонід Антонович, який займав цю посаду більше 20 років.

У 1980-х роках Миколаївський зоопарк перетворився у науково-освітній центр. Так, у 1984 році зоопарк відвідало 466820 осіб, з них дітей - 171000, дорослих - 295820, було проведено 1084 екскурсії та прочитано 233 лекції, демонструвалися кінофільми, проводилися виставки малюнків, усні журнали, тематичні дні: «День птахів», «Здраствуй, літо», «День рибалки», «Золота осінь у житті тварин», «Охорона рідких тварин», 8 зоовікторин з врученням призів, працював кружок юннатів, який відвідувало 48 учнів з 13 шкіл міста. Колекція тварин продовжувала поповнюватися [21].

У 1992 році у зоопарку нараховувалося 363 видів тварин (2450 екземплярів), тут працювало 145 співробітника. Структура Миколаївського зоопарку складалась з:

- адміністративно-управлінського апарату;

- бухгалтерії;

- відділів, де утримували тварини (акватераріум, орнітологічний, хижаків, копитних, приматів, віварій);

- науково-освітнього відділу;

- ремонтно-будівельної груп;

- ветеринарної служби;

-  кормоцеху;

- складського господарства;

- відділу атракціонів;

- відділу матеріально-технічного забезпечення;

- відділу зеленого господарства;

- відділу з експлуатації та ремонту автотранспорту та обладнання.

         На початку 90-х років зоопарк переживав складні часи, виникали проблеми з фінансуванням. У 1992 році не було отримано дитяче харчування, лимони, часник. Працівники своїми силами заготовляли на території зоопарку гілки, фрукти, горіхи та сіно) [22]. Після переговорів з Київським зоопарком проблема була частково вирішена - Миколаївський зоопарк отримав більше 30 тонн дитячого харчування, якого вистачило для годування тварин на протязі 8-ми місяців. Через відсутність коштів ремонтні роботи виконувалися не у повному обсязі [23]. Незважаючи на це, зоопарк приймав відвідувачів, проводив наукову роботу. За результатами роботи Миколаївський зоопарк, першій серед зоопарків України, у 1993 році був прийнятий до Європейської Асоціації Зоопарків та Акваріумів (ЕАZА), з 1995 року зоопарк - член Асоціації зоопарків СНД (ЕАRАZА) У 1996 році зоопарк за різними програмами отримав багато тварин із зоопарків Європи: лемурів, пітонів, чорних лебедів, чорних ягуарів, пантер тощо [24].

         2001 рік - рік століття Миколаївського зоопарку – був оголошений роком зоопарку у місті. Організаційний комітет з підготовки до 100-річного ювілею очолив міський голова В.Д.Чайка. Працівниками зоопарку за цей рік була проведена значна робота: у лютому була відкрита нова експозиція акватераріуму, у травні почалися  роботи з реконструкції центральної площі перед зоопарком, у червні відбулася презентація книги В.Топчего «Вокруг света за полдня» - путівник по Миколаївському зоопарку. Основні свята почалися 7 вересня з відкриття міжнародної конференції «Тільки нашими загальними зусиллями ми збережемо світ диких тварин», в якій прийняли участь 60 представників 29 зоопарків з 9 країн. До ювілею зоопарку були випущені збірка статей конференції, буклет, значок, настільна медаль, ювілейна монета номіналом 2 грн. «100 років Миколаївському зоопарку», ювілейні конверти з маркою. 9 вересня 2001 року відбулося відкриття літніх вольєрів «Острова звірів» та реконструйованої площі перед зоопарком, де був відкритий пам’ятник засновнику зоопарку М.П.Леонтовичу. Завершився рік сторіччя Миколаївського зоопарку 22 грудня 2001 року науково-практичною конференцією, присвяченою 125-річчю з дня народження М.П.Леонтовича У ювілейний рік колекція зоопарку значно поповнилася новими тваринами в рахунок подарунків від зоопарків та приватних осіб. Так, Київський зоопарк подарував полосатих мангустів, Харківський - койотів, від приватних осіб отримано куницю, борсука, лисицю [25].

У 2002 році директором зоопарку був призначений Володимир Миколайович Топчий, який прийшов у зоопарк юннатом ще у 1965 році, а з 1978 року працював у штаті зоопарку і зробив все, щоб Миколаївський зоопарк дійсно був найкращим в Україні.

Зоопарки - живі організми, вони будуються та живуть століттями. У 2011 році Миколаївському зоопарку виповнюється 110 років. Будемо очікувати нових приємних змін у його житті.

Список використаних джерел:

  1. Веденеєва Г.К. Пам’яті видатного вченого - нашого земляка, засновника Миколаївського товариства любителів природи - Олександра Алоїзовича Янати. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. Можливості Кіммерії. Миколаїв. 2008. - С. 341.
  2. Веденеєва Г.К., Калашнікова Л.В. З історії дендропарку Миколаївського державного зоопарку. Там саме. - С. 52.
  3. Николаевцы. Энциклопедический словарь. МП «Возможности Киммерии», Николаев, 1999. - С. 201.
  4. Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф. Р-98, оп. 1, спр. 67, арк. 7 зв.-8.
  5. Миколаївський акваріум. Газ. «Красный Николаев», № 498 від 1 вересня 1922 р., стор. 2.
  6. ДАМО, ф. Р-1034, оп. 3, спр. 357, арк. 4.
  7. Александр Кремко. Николаевский зоопарк, Одесса, «Маяк», 1981. - С.6.   
  8. ДАМО, ф. Р-1894, оп. 2. спр. 2, арк. 1 зв.
  9. Там саме, ф. Р-1034, оп. 2, спр. 3, арк. 1, 3.
  10.  Там саме, спр. 4, арк. 2, 11-13 зв.
  11. Там саме, спр. 7, арк. 10.
  12. Там саме, спр. 31, арк. 7.
  13. Там саме, оп. 3, спр. 40, арк. 1-5.
  14. Там саме, спр. 96, арк. 2.    
  15. Там саме, спр. 110, арк. 1.
  16. Там саме, спр. 139, арк. 3.
  17.  Там саме, ф. Р-8, оп. 6, спр. 1922, арк. 91.
  18. Там саме, ф. Р-1034, оп. 3, спр. 139, арк. 7.
  19. Відкрився зоопарк. Газ. «Південна правда», № 113 від 14 травня 1978 р., стор. 4.
  20.  Веденеєва Г.К., Калашнікова Л.В. З історії дендропарку Миколаївського державного зоопарку. VІІ Миколаївська обласна краєзнавча конференція. Можливості Кіммерії. Миколаїв. 2008. - С. 53-54.
  21. ДАМО, ф. Р-1034, оп. 3, спр. 272, арк. 8, 17, 19.
  22. Там саме, спр. 312, арк. 2-3, 47.
  23. Там саме, спр. 326, арк. 9.
  24. Там саме, спр. 331, арк. 3.
  25. Там саме, спр. 351, арк. 4, 93.



 

 

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер