Становлення сільських рад у 20-30-х рр. ХХ ст.

Друк

Марина Мельник,
начальник відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області,
магістр державного управління

 

Після відновлення радянської влади на Україні у березні–квітні        1920 року пройшли вибори до місцевих рад. У селах, селищах та хуторах ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів створювались з розрахунку один депутат на 100 жителів, але не менше 5 і не більше 50 депутатів на кожне поселення, строк повноважень депутатів становив 3 місяці [1]. Враховуючи, що сільради об’єднували населені пункти з розрахунку 300-400 осіб населення на сільраду, то до її складу входило, як правило, 5 осіб. При сільрадах створювались і діяли секції: земельна, культурно-просвітницька, фінансова, адміністративно-господарська,  санітарна  та благоустрою. Постановою ВУЦВК та РНК «Про залучення сільрад та волвиконкомів до проведення натурподатку» від 11 квітня 1922 р. місцеві податкові органи, організовані у 1921 р., були розформовані і на сільради було покладено обов’язки та відповідальність за укладанням списку платників, стягненням податку, наглядом за виконанням податку та примушенням платників до його здачі під загальним керівництвом продорганів [2].

Далі
 

До 145-річчя від дня народження С. І. Гайдученка, дослідника Ольвії, першого директора Миколаївського міського природничо-історичного музею

Друк

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївскоі області

 

Сергій Іванович Гайдученко – юрист, археолог, краєзнавець, суспільний діяч, перший директор Миколаївського міського природничо-історичного музею – народився 1 жовтня 1866 року у м. Полтава у родині міщанина. Після завершення 1891 року юридичного факультету Новоросійського університету (м. Одеса) обіймав посади судового слідчого, товариша прокурора Херсонського окружного суду, з 1904 року – мирового судді у м. Миколаїв, неодноразово був обраний гласним Миколаївської міської думи та членом міської управи, виконував обов’язки голови міської медичної комісії.

 

Далі
 

До 74-ї річниці створення Миколаївської області (довідка з історії адміністративно-територіальних змін)

Друк

М.О.Мельник
Начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївскоі області

22 вересня 1937 р. ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей [1]. Одеська область була поділена на Одеську і Миколаївську.

До складу Миколаївської області увійшли три міста обласного підпорядкування – Миколаїв, Херсон і Кірово, а також 38 районів, у тому числі 29 районів зі складу Одеської області і 9 - зі складу Дніпропетровської. Складовою частиною Миколаївської області стали такі райони: Аджамський, Баштанський, Березнегуватський, Бериславський, Бобринецький, Варварівський, Великоолександрівський, Великолепетиський, Витязівський, Володимирівський, Голопристанський, Горностаївський, Долинський, Єланецький, Єлисаветградківський, Знам’янський, ім. Фріца Геккерта, Казанківський, Калініндорфський, Компаніївський, Каховський, Новгородківський, Новобузький, Нововоронцовський, Новоодеський, Новопразький, Новотроїцький, Олександрійський, Очаківський, Петрівський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Устинівський, Хорлівський, Цюрупинський і Чаплинський.

Далі
 

До 85-річчя від дня народження В.Хоменка, учасника розвідувально-диверсійної групи “Миколаївський центр"

Друк

М.О.Мельник
Начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївскоі області

Народився у Миколаєві 12 вересня 1926 року. Мешкав разом з великою родиною у центрі міста, по вул. Свердлова (нині Спаська). Його батько, колишній партизан, помер 1927 року від ран, отриманих під час громадянської війни, а мати, крім Віктора, виховувала 5 дочок. Навчався він у середній школі № 5, з усіх предметів найбільш уподобав математику та німецьку мову. За спогадами однолітків, Віктор був рухливим, непосидючим, завжди чимось захопленим хлопчаком: «… він був дуже кмітливий. Вчитель ще не встигав пояснити теорему, а Вітя вже просився до дошки, готовий сам закінчити її доведення. Він завжди охоче допомагав своїм товаришам…».

Далі
 

До 120-річчя від дня народження А.М.Топорова, педагога, письменника, публіциста

Друк

М.О.Мельник
Начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївскоі області

Андріан Митрофанович Топоров народисвя 24 серпня (5 вересня за новим стилем) 1891 року у с. Стойло Старооскольського повіту Курської губернії, у бідній селянській родині. Після закінчення 1908 року церковно-парафіяльної школи викладав письмо у сільських школах. У серпні 1912 року Андріан Митрофанович переїхав до Сибіру, де пропрацював учителем наступні 20 років: з 1915 року викладав у початковій школі с. Верх-Жилінське Косихінського району Алтайського краю, де разом з односільчанами створив відому комуну «Майское утро», у котрій займався викладацькою та культурно-просвітницькою роботою до 1932 року. Потім працював у м. Очера Пермської області та навчався у Пермському педагогічному інституті. Під час громадянської війни Андріан Митрофанович приймав участь у партизанському русі у Сибіру, а 1937 року був репресований.

Далі
 
Більше статтей...


Сторінка 17 з 28

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер