Ірина Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївське міське товариство «Друзі дітей» розпочало діяльність 1930 р., підпорядковувалося Всеукраїнському товариству охорони дитинства та сприяння комуністичному вихованню та діяло на підставі Статуту (був перереєстрований у 1930 р.).

Відповідно до статуту Всеукраїнське товариство «Друзі дітей» було організацією громадської допомоги дитинству. Товариство «допомагає органам наркомосвіти та наркомздоров’я у справі попередження дитячої безпритульності та бездоглядності шляхом особистої участі окремих членів товариства або його органів в безпосередній роботі у справі попередження дитячої безпритульності, бездоглядності та правопорушництва дітей через організацію під керівництвом НКОСу і НКОЗ дитячого відпочинку, дитячих майстерень, клубів, дитбібліотек, дитячих кіно та драматичних дитячих театрів, екскурсійних баз, технічних та сільськогосподарських дитячих станцій, станцій розваг, а також дитячих майданів, дитсадків, ясел, будинків матері і дитини, відрядження підлітків на роботу».

Миколаївська студія телебачення розпочала свою діяльність відповідно до наказу Комітету з радіомовлення і телебачення при Раді Міністрів Української РСР від 15 серпня 1959 р. № 210. Телестудія розташовувалася у Миколаєві по вул. Новохерсонська, 20.

Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – один з  провідних творчих колективів Миколаївщини. Приміщення театру по вул. Адміральська, 25 – найстаріше у місті, було збудоване наприкінці ХІХ ст. і є пам’яткою архітектури. Миколаївський театр був утворений на базі пересувного театру «Шахтарка Донбасу», організованого 1922 р. у Луганську [1].

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

Частини особливого призначення (ЧОП, частини ОП) – «комуністичні дружини», «воєнно-партійні загони», створені на підставі постанови ЦК РКП(б) від 17 квітня 1919 року для «надання допомоги  органам радвлади у боротьбі з контрреволюцією, несення караульної служби біля найбільш важливих об’єктів» тощо. Діяли при заводських партійних осередках, міських, повітових, районних та губернських комітетах компартії у тісному контакті з загонами Надзвичайної Комісії (НК), частинами ВОХР та ВНУС, формувались із членів і кандидатів у члени КП(б)У, комсомольців. Основними одиницями частин ОП були батальйони і роти. За малої кількості членів партосередків (комітетів) виділяли взводи та відділення. Особовий склад ЧОП поділявся на кадровий та міліційний (перемінний).

Діяльність ЧОП змінювалась упродовж їх існування у 1919-1924 рр.:

- з квітня по листопад 1919 р. відбулося їх повсюдне формування;

- з листопада 1919 р. по березень 1921 р. вони функціонували у системі Всеобучу (воєнна підготовка комунарів потребувала підвищення якості);

- період з березня по серпень 1921 р. характеризується виділенням ЧОП з системи Всеобучу та пошуком нових форм їх організації (крім того, приводом для реформування стало скорочення Червоної Армії та перехід до територіально-міліційного принципу збудування збройних сил);

- з серпня 1921 р. по 1924 р. частини особливого призначення функціонували в якості самостійних бойових одиниць, будучи також і суб’єктом оперативно-розшукової роботи, і були остаточно розформовані 1924 року, до останнього залишаючись надійними бойовими силами партії за умови мінімальних матеріальних витрат.