Документальні свідчення про знищення єврейського населення під час Голокосту на Миколаївщині

Друк

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
Державного архіву миколаївської області

 

У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, котрі свідчать про факти Голокосту на території сучасної Миколаївщини. Вони опрацьовані дослідниками, на підставі відомостей з них укладено публікації, доповіді тощо. Вони увійшли до експозиційних планів багатьох документальних виставок. Саме архівні документи є одним з найоб’єктивніших джерел при встановленні історичних фактів.

Більшість відомостей про знищення єврейського населення під час нацистської окупації 1941-1944 рр. знаходиться у документах фонду «Архівний відділ виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів». Після звільнення на території області діяла Миколаївська обласна комісія зі сприяння Надзвичайній комісії з встановлення та розслідування злодіянь, вчинених нацистами та їх спільниками, та заподіяних ними збитків, котра збирала та узагальнювала інформацію про перебіг подій під час окупації. Кожна міська та сільська Рада укладала та надавала до архівних відділів НКВС хронологічні довідки з інформацією про окупаційний період: датою захоплення нацистами населених пунктів, датою звільнення, кількістю вбитих та вивезених на примусові роботи до країн західної Європи тощо. Саме в цих довідках є дані про кількість вбитих та обставини злочинів. Також відомості про знищення євреїв є у документах фондів сільрад, райвиконкомів. Відомості про події на території Первомайського, Кривоозерського, Доманівського, Врадіївського районів, котрі до 1954 року входили до складу Одеської області, знаходяться у документах колекції «Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» і є копіями документів з інших архівних установ. У більшості документів вбиті йменуються «мирним населенням», і на те, що знищено було саме євреїв, вказують велика кількість загиблих та певний період: серпень 1941 року – лютий 1942 року. Вбивали місцевих жителів і тих, кого гнали етапом з Бесарабії, Румунії, Одеси. У документах є певні розбіжності, кількість вбитих різниться залежно від дати укладання документу (більшість датовані 1944-1949 рр.) – дані уточнювалися.

Детальніше...
 

З історії Миколаївського міського статистичного комітету

Друк

Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів Державного
архіву Миколаївської області
Іванова Г.А.

 

26 грудня 1860 року було затверджено „Положення про губернські й обласні статистичні комітети”, згідно котрого дозволялось зі згоди генерал-губернаторів та дозволу Міністра внутрішніх справ засновувати міські статистичні комітети там, де «це було корисно та існувало спеціальне управління» [1].

Особливий стан Миколаєва як центру воєнного губернаторства та військового порту, різнорідне населення, різноманітні промисли, відкриття торгівельного порту зпричинили створення міського статистичного комітету.

Детальніше...
 

Ушанування та увічнення пам’яті героїв Другої світової війни на Миколаївщині

Друк

Мельник Марина,
начальник відділу інформації
на використання документів
Державного архіву Миколаївської області

 

На початку квітня  1944 року відгриміли бої на Миколаївщині, фронт просунувся далі на Захід, а на звільненій від нацистів землі лишилося багато могил... В них були поховані й мирні мешканці області, й військовослужбовці, загиблі під час оборони у червні 1941 року та під час звільнення у березні-квітні 1944 року, і учасники підпільно-партизанського руху, вбиті під час окупації. Ці поховання потребували обліку, благоустрою та догляду.

Вже у травні 1944 року виконкоми місцевих Рад прийняли постанови щодо впорядкування могил та увічнення пам’яті воїнів, котрі загинули в боях у серпні 1941 року та під час визволення населених пунктів у березні-квітні 1944 року, а також осіб, котрі брали участь у підпільно-партизанському русі під час окупації. Зокрема, Снігурівським райвиконкомом 27 травня 1944 року було прийнято постанову, котра зобов’язувала голів сільрад та керівників установ і організацій району взяти на облік усі військові кладовища, братерські та індивідуальні поховання військовослужбовців та підпільників, упорядкувати їх, встановити чавунні таблички з указанням прізвищ та військових звань загиблих [1].

Детальніше...
 

З історії мечеті у Миколаєві

Друк

Мельник Марина,
начальник відділу інформації
на використання документів
держархіву Миколаївської області

 

16 травня 1894 року до миколаївського воєнного губернатора звернувся із рапортом воєнний магометанський ахун Мухамет Закір Замалетдінов. Через ліквідацію при Миколаївському порті посади магометанського імама приписом штабу Чорноморського флоту і портів від 28 квітня того ж року йому було оголошено про наказ головного командира щодо допуску до виконання духовних треб магометанам при Севастопольському порті. Магометанська ж мечеть у Миколаєві, котра досі перебувала у його віданні, лишалася без нагляду, видатки на наймання сторожа було скорочено. Ахун повідомив також, що доручив наглядати за мечеттю колишньому сторожу відставному солдату Абдурахману Ахметову [1].

 

Детальніше...
 

Голод 1946-1947 років на Миколаївщині

Друк

Ірина Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

 

 

Протягом десятиліть факт голоду 1946-1947 років на України замовчувався, але на сучасному етапі, коли дослідникам відкрилися документи того часу, можна впевнено сказати, що голод дійсно мав місце у повоєнні роки. Викликаний він був не лише наслідками війни, розрухою, вкрай несприятливими погодними умовами, головними у виникненні і поширені голоду були причини суб’єктивні – антинародна аграрна, зокрема, хлібозаготівельна політика комуністичної партії і радянського уряду.

Детальніше...
 


Сторінка 5 з 28

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер