До 30-річчя відкриття Дніпро-Бузького морського порту

Друк

І.В. Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

Урочисте відкриття Дніпро-Бузького морського порту, розташованого на території Миколаївського глиноземного заводу, відбулося 7 жовтня 1978 року.
За три роки на місці берегу, порослого очеретом, де вільно гуляли бузькі хвилі, був побудований сучасний високопотужний перший комплекс порту. Брали участь у будівництві споруд порту робітники СУ № 431 тресту "Чорноморгідробуд" та робітники миколаївських СУ № 18, № 28. На 7 жовтня 1978 року було здано чотири причали, два з них - глибоководні. У грудні 1978 року було завершено будівництво останнього - п'ятого. Тоді порт почав приймати лінійні рудовози водотоннажністю 65-70 тисяч тонн.

Далі
 

Протоієрей Гавриїл Судковський

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

Коли 6 грудня 1788 р. армією князя Потьомкіна було взято турецьку фор-тецю Очаків, у місті знаходились турецька мечеть та древня грецька церква. Під православний храм було облаштовано турецьку мечеть і у 1807 р. нову церкву найменовано Свято-Миколаївською фортечною на честь Святителя Миколая Мірлікійського, покровителя моряків. Одним з перших священиків церкви був Діонісій Судковський (дід відомого очаківського мариніста Руфіна Судковського), який правив у ній служби майже 40 років. Він мав чотирьох синів: Михайла, Іоанна, Гавриїла та Григорія, відомості про долю яких викладені у статті "З історії родини Р.Г.Судковського" [1] . Але лише один з них - Гавриїл Судковський - служив Господу саме в очаківській церкві більше шістдесяти років. Коли 5 грудня 1841 р. Святійший Синод звільнив Діонісія Судковського від служби, залишивши при церкві заштатним священиком, новим ієреєм повинен був стати його син Гавриїл, 1817 року народження, який закінчив богословський курс у Херсонській духовній семінарії. Але він ще не був одружений, тому обер-священик армії і флотів В.Кутневич ордером від 17 березня 1842 р. приписав посвятити його у священики лише після вступу до шлюбу [2].

Далі
 

История Очаковского Свято-Николаевского военного собора

Друк

Мельник Марина Александровна,
начальник отдела информации
и использования документов
Госархива Николаевской области

История Очаковского Свято-Николаевского военного собора

После полугодовой осады и кровопролитного штурма 6 декабря 1788 года армией князя Потемкина была взята турецкая крепость Очаков, на месте которой по приказанию императрицы Екатерины II через четыре года екатеринославским губернатором Каховским был заложен город. В 1796 году Очаков вошел в состав Новороссийской, а в 1802 году - Николаевской губернии.

Далі
 

До 71-ї річниці створення Миколаївської області

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

22 вересня 1937 р. постановою ЦВК СРСР і рішенням ЦК ВКП(б) було створено Миколаївську область. До її складу ввійшли три міста обласного підпорядкування - Миколаїв, Херсон і Кірово, а також 38 районів, з них 29 - з Одеської області (Аджамський, Баштанський, Березнегуватський, Бериславський, Бобринецький, Варварівський, Великоолександрівський, Витязівський, Володимирівський, Голопристанський, Горностаївський, Єланецький, Єлисаветградківський, Знам'янський, Калініндорфський, Компаніївський, Каховський, Новобузький, Нововоронцовський, Новоодеський, Очаківський, Привільнянський, Скадовський, Снігурівський, Тилігуло-Березанський, Устинівський, Хорлівський, Цюрупинський і Чаплинський) і 9 - Дніпропетровської (Олександрійський, Казанківський, Новопразький, ім. Фріца Геккерта, Петрівський, Новотроїцький, Долинський, Великолепетиський, Новгородківський).

Детальніше з документами з історії Миколаївщини можна ознайомитись у рубриках Публiкацii на сайтi: "Николаевская область в предвоенные годы", "Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині (1937-2007)"; та "Документальні виставки on-line": "Миколаївщина з 1937 по 2007 рр.".

 

Эдуард Багрицкий в Николаеве

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області


Мы ржавые листья
на ржавых дубах,
Чуть ветер, чуть север -
и мы облетаем.
Чей путь мы собою
теперь устилаем?
Чьи ноги по ржавчине
нашей пройдут?

23 августа 1923 года в наш город на пароходе из Одессы приехал Эдуард Багрицкий вместе со своим другом, художником и поэтом Яковом Бельским, который был тогда редактором газеты "Красный Николаев". И уже через несколько дней, 26 августа, в Николаеве, в лучшем помещении города - театре "Эрмитаж", состоялся "Вечер новой поэзии", на котором Багрицкий читал свои произведения, а также стихи Маяковского, Есенина, Бальмонта и других современных поэтов. Вот что писали в "Красном Николаеве" об этом вечере: "Поэт Эдуард Багрицкий со своей художественной декламацией явился прекрасным иллюстратором как разбиравшихся поэтических школ, так и исполнителем собственных произведений, глубоких по замыслу и ценных для действительно любящих поэзию".

Далі
 


Сторінка 25 з 28

Пошук