З історії Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Друк

Олександр Валентинович Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.

У цьому році виповнюється 95 років Миколаївському обласному краєзнавчому музею.
15 грудня 1913 р. у м. Миколаїв був заснований історико-археологічний музей. У його створенні прийняли участь представники передової громадськості міста, у тому числі С.І.Гайдученко - юрист, великий знавець історії краю, який і став першим директором установи [1].
Історія музею достатньо висвітлена у багатьох публікаціях, тому зупинимось на маловідомій сторінці життя музею - його діяльності під час окупації м. Миколаїв нацистськими загарбниками у 1941-1944 рр.
Напередодні Великої Вітчизняної війни у м. Миколаїв діяв історичний музей (який у 1950 р. злився з природничо-краєзнавчим музеєм в єдиний обласний краєзнавчий музей) [2]. Більшість експонатів музею не встигли вивезти і вони залишились в окупованому нацистами місті. Окупанти приділили велику увагу історичному музею, який мав стати установою ідеологічного впливу на місцеве населення. Його приміщення було відремонтовано, експозиція реорганізована. Музей знаходився по вул. Глазенапівській (Декабристів), 32 (з червня 1943 р. по вул. Інженерній, 3) [3].

Далі
 

До 135-річчя заснування морехідної школи у Миколаєві

Друк

Ірина Валентинівна Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

Розвиток капіталістичних відносин у Росії, зростання обсягів зовнішньої торгівлі, поширення міжнародних зв'язків у другій половині ХІХ ст. викликало необхідність збільшення комерційного судноплавства. На підставі положення про морехідні класи, затвердженого імператором 27 червня 1867 року, класи, де готували шкіперів та штурманів каботажного плавання, почали відкриватися у портових містах Російської імперії.

У Миколаєві, де з відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту значно пожвавішала міська торгівля, відкриття такого класу було дуже важливим. Вже 3 грудня 1867 року громада купців і міщан Миколаєва на своєму засіданні підтримала пропозицію миколаївського війського губернатора Б.О. фон Глазенапа щодо відкриття морехідних класів в Миколаєві. 20 серпня 1871 року міністерством фінансів було затверджено положення про морехідний клас у Миколаєві.

Далі
 

До 95-річчя Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського

Друк

Ю. А. Бугаєвська
Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

Освіта є одним з визначальних чинників відтворення інтелектуальних, продуктивних сил суспільства, вона завжди знаходиться у центрі уваги людства.

Неабиякими труднощами та недоліками народної освіти у дореволюційний період на Миколаївщині була нестача вчителів. Особливо не вистачало учителів для вищих початкових училищ. Ось чому за проханням губернатора, міської Думи та громадськості Миколаєва тимчасово виконуючий обов'язки міністра освіти Росії барон Таубе постановою від 18 липня 1913 року за № 30043 дозволив відкрити у місті учительський інститут з училищем при ньому для підготовки викладачів прогімназії та вищих початкових училищ.

Далі
 

До 135-річчя Миколаївського ливарного і механічного заводу з ремонту сільськогосподарських машин (нині АТ "Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання")

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області


У жовтні 1873 року на вулиці Наваринській, 15, почав працювати ливарний і механічний завод з ремонту сільськогосподарських машин, заснований інженер-механіками Авдєєвим і Матвеєвим.

На зберіганні у держархіві Миколаївської області знаходиться фонд (ф.Р-1193) Миколаївського виробничого об'єднання з випуску мастильного обладнання, в якому зібрано 2092 одиниці зберігання за 1928-1940, 1944-1988 роки.

Документи довоєнного періоду представлені наказами директора заводу з адміністративно-господарських питань та з особового складу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 5, 46, 47, 57, 58 та ін.), списками ударників та прогульників (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 58), доповідними записками директора та висновками комісії з обстеження заводу "Незаможник" (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 59), протоколами технічних та виробничих нарад заводу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 21, 33, 62), звітами з капітального будівництва (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 86, 116, 117), списками робітників та службовців (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 77, 137) та іншими документами.

Далі
 

До 155-річчя з початку Кримської війни 1853-1856 рр.

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

16 жовтня 1853 року Турція розпочала війну проти Росії. 18 листопада 1853 року відбулася Синопська битва, під час якої російська ескадра під командуванням віце-адмірала П.С.Нахімова знищила у Синопській бухті турецьку фрегатську ескадру (всі російські кораблі, що приймали участь у битві, були збудовані у Миколаєві). У січні 1854 року Англія і Франція ввели свої ескадри в Чорне море, а 15 березня офіційно підтримали Туреччину і оголосили війну Росії. Війна велась під Севастополем, на Дунаї та Кавказі, в Балтійському та Баренцевому морях, на Камчатці. На початку вересня 1854 року в райні Євпаторії висадився 60-тисячний союзний десант, звідки направився до Севастополя. Відтоді почалася героїчна оборона Севастополя, що продовжувалась майже рік. У ній приймали участь не лише кораблі, збудовані у Миколаєві, але й моряки Миколаївського флотського екіпажу. Чотири екіпажі майстрових, мешканців міста (майже 4000 осіб), були направлені до Севастополя, де будували бастіони, виконували різні інженерні роботи тощо. У жовтні 1855 року для пришвидчення руху військ до Севастополя жителі Микола-єва збудували наплавний міст через Південний Буг. Через Миколаїв було проведено телеграфну лінію, що сполучала Крим з Петербургом.

Далі
 


Сторінка 24 з 28

Пошук