До 125-річчя з часу заснування Миколаївського яхт-клубу

Друк

А.В.Яковлева
Провідний спеціаліст
відділу інформації та
використання документів
документів Державного
архіву Миколаївської області

За своїм географічним положенням Миколаїв знаходиться у зручному  місці для розвитку водного спорту. Оточений з трьох сторін двома великими судноплавними річками – Бугом та Інгулом, по яким вільно можуть плавати як великі морські яхти , так і маленькі відкриті шлюпки; річками, які не мають сильної течії, що могла б заважати вільному плаванню та керуванню парусним судном.  Вітрильним спортом у місті Миколаєві почали займатися ще у середині XIX століття. Спершу це були поодинокі любителі. Створення ж спілки водного спорту та організація яхт-клубу відноситься до кінця 80-х років XIX століття.

Цього року виповнюється 125 років з часу заснування Миколаївського яхт-клубу. Ініціаторами його створення виступили капітан першого рангу Євген Миколайович Голіков, історик Микола Миколайович Аркас, діяч науки Рюмін Володимир Володимирович. Перші збори бажаючих вступити до Миколаївського яхт-клубу відбулися 12 серпня 1887 році, де були присутні 30 осіб. З цього приводу газета «Южанин» наступного дня писала: «Можно искренне пожелать полного успеха этому делу. Учреждение яхт-клуба в нашем городе, портовом городе при большой реке, представляющей все удобства для морского спорта, учреждение, развивающее стремление к морю и службе на нём, - должно было бы свершиться у нас даже ранее, чем, например, в Москве или Воронеже».

На перших зборах була створена комісія для складання проекту статуту, визначені розміри членських внесків (5 рублів при вступі до товариства і 10 рублів за білет на рік) та порядок вступу до товариства.                     22 грудня 1887 р. відбулося друге засідання осіб, які  виявили бажання вступити до членів яхт-клубу. На засіданні було обрано тимчасове правління товариства, головою котрого став контр-адмірал В.І.Попов. 22 серпня 1888 р. Морське міністерство затвердило статут Миколаївського яхт-клубу та надало місце для розташування на річці Інгул. Невдовзі був обраний перший комітет Миколаївського яхт-клубу, командиром якого став С.П.Тиртов, а секретарем – Є.М.Голіков.

У списках громадських суден яхт-клубу на 1888-1989 роки перебували:

- байдарка «Подарок», надана у дарунок товариству лейтенантом Брусиловим;

- байдарка «Первинка», надана у дарунок товариству лейтенантом Хрущовим;

- вітрильна шлюпка «Гречанка», куплена за 15 рублів;

- четвірка «Кунак», придбана на Кавказі за 35 рублів;

- 7-тонна яхта «Адмірал», побудована за кресленнями англійської яхти «Petrel».

У списках суден яхт-клубу приватних судновласників у                             1888-1889 роках перебували:

- півпалубний ботик «Дєтка» члена правління Кононовича;

- ботик «Катя» члена правління Матвєєва;

- півпалубний ботик «Бомбочка» члена правління Граціанського;

- двійка «Бівєнь» члена правління Амосова;

-  буєр «Ураган» Юріцина;

- буєр «Вихрь» Баптізманського.

Своє офіційне відкриття яхт-клуб святкував 7 травня 1889 р. Цього дня у гавані клубу було відслужено молебень з водосвяттям, а потім піднятий з церемонією прапор. Після цього відбулася перша парусна гонка на двійках та четвірках.

Для розміщення яхт-клубу у 1896 р. Морське міністерство надало ділянку землі у Спаському  урочищі (сьогодні це вулиця Спортивна, 7). Тут було збудовано пристань, відкритий павільйон, поступово перетворений на закритий, а також майстерню, квартиру для боцмана, при якій було влаштовано кімнату для засідань комітету.

Поступово зростала кількість членів яхт-клубу (якщо у 1888 р. членами клубу було 72 особи, то у 1903 р. – 143), існуючі приміщення стали затісними і на загальних зборах 2 березня 1903 р. було прийнято рішення про будівництво нової будівлі. Архітектором було призначено члена  яхт-клубу Л.Роде, який уклав проект приміщення і займався будівництвом цієї споруди. У квітні 1903 р. був закладений кам’яний будинок, а 17 травня 1904 р. відбулося урочисте відкриття нової будівлі. Будівництво нової споруди обійшлось більше ніж у 20 тисяч рублів.

Нова двоповерхова будівля будувалася з місцевого каменю – черепашника і цегли. Облицьована червонуватою глазурованою цеглою та оброблена білим каменем, вона мала всі  ознаки модерну: асиметрію у плані, різні вікна у межах одного і того ж поверху, два сильно виступаючих ризаліти у вигляді башт. Приміщення яхт-клубу було збудовано як палац у стилі ренесансу, який мав відкритий оглядовий майданчик на другому поверсі, напівкруглі арки, зліва і справа від майданчика були вмонтовані венеціанські вікна. Головний фасад палацу виходив у бік Бузького лиману і мав вигляд капітанського містка. На першому поверсі знаходились приміщення для команд, на другому – їдальня, бібліотека, кімната для нарад, буфет і побутові кімнати. У цілому будівля мала легкий і святковий вигляд завдяки вдалій композиції об’ємів і гармонійному поєднанню кольорів обробки. Ця споруда нині є пам’ятником архітектури і служить прикрасою нашого міста. Поряд з палацом було збудовано сарай для суден з необхідними пристосуваннями для обслуговування яхт та кам’яний колодязь, у якому була краща вода у Миколаєві.

У 1907 р. громадськість міста відзначила 20-річчя з часу заснування яхт-клубу. На той час яхт-клубівська флотилія  складалась з        77 суден. Спортивні судна, як правило, купували у Петербурзі або за кордоном – в Англії, Швеції, Фінляндії, а невеликі спортивні судна будували у майстерні яхт-клубу.

У 1910-1911 роках в Миколаєві побудували цілу серію яхт за зразком англійської яхти "Бриз", яка перебувала на борту англійського пароплава, який зайшов в Миколаївський порт. У 1912 р. на території яхт-клубу було споруджено велику шлюпочну майстерню з просторим світлим плазом для розбивки на ньому креслень судів в натуральну величину. Того року святкували 25-річний ювілей яхт-клубу. 12 серпня у новій майстерні була закладена 2-х тонна яхта "Хвиля", що увійшла пізніше до списків громадських судів яхт-клубу. У 1913 році у майстерні яхт-клубу була побудована яхта з моторним двигуном "Наяда". Яхт-клуб процвітав. У                1914 році число членів збільшилося до 323 осіб.

Однак у 1917 році військові дії все більше накладали відбиток на налагоджене життя яхт-клубу. Скоротилася кількість членів, зменшилися грошові надходження. Гонки проводилися все рідше. У цей період кращі яхти клубу були або спалені, або відправлені за кордон. Вітрильний спорт завмер.

Відродження Миколаївського яхт-клубу відбулось у 1920-ті роки. Для членів яхт-клубу були встановлені різні пільги при катанні на суднах. Кожного літа миколаївські та одеські яхтсмени проводили парусні гонки. Миколаївські яхтсмени приймали участь у всесоюзних змаганнях. У 1931 р. яхт-клубівська ескадра складалась із 17 гребних суден, 7 яхт, 3 буєрів.                    У 1930-ті роки щороку відбувались різні спортивні змагання. Для забезпечення повноцінного відпочинку трудящих на території урочища був побудований літній театр. У 1939 р. у м. Миколаїв вперше відбулись гонки моторних човнів. Миколаївські яхтсмени прославилися своїми перемогами не лише в Радянському Союзі, але і далеко за його кордоном.

Наступний важкий період яхт-клуб пережив під час тимчасової окупації Миколаєва німецько-фашистськими загарбниками. Багато суден було знищено або ж вивезено до Німеччини. Після визволення міста яхт-клуб був відбудований зусиллями городян. Незабаром у м. Миколаїв почали проводитися першості країни з вітрильного спорту. У 1948 р. миколаївські яхтсмени на двадцяти яхтах брали участь у Всесоюзній зоряній естафеті. Яхтсменами Миколаєва був виграний  кубок України з парусу.

У травні 1949 р. громадськість Миколаєва відзначила 60-ти річний ювілей з часу офіційного відкриття яхт-клубу. У рішенні виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящих від 20 квітня 1949 р. № 489 «Про святкування 60-річного ювілею Миколаївського міського яхт-клубу»  відмічалось, що Миколаївський яхт-клуб провів велику роботу з підготовки кадрів для військово-морського флоту та спортсменів-водників. Багато  вихованців яхт-клубу були нагороджені у роки Великої Вітчизняної війни орденами та медалями, а такі яхтсмени Миколаєва, як контр-адмірал Єгіпко, капітан-лейтенант Колбасюк, капітан 2-го рангу Бокардієв та ін. займали командні посади .                   .

У 1960-1980-ті роки Миколаївський яхт-клуб пережив період небувалого спортивного підйому. На дитячій водній станції проводилась велика навчально-виховна робота з підготовки яхтсменів, які пізніше стали чемпіонами України та Радянського Союзу. Під керівництвом досвідчених яхтових капітанів Ф.Голяка, І.Жигамана, Ю.Синька, Ю.Макарова,                  А.Суецького, Б.Немирова миколаївські яхти пройшли багато тисяч миль.

Нині на базі Миколаївського яхт-клубу успішно працює Миколаївська обласна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб», де займається більше ніж 250 дітей і підлітків, а також у крейсерській секції 120 дорослих. Школа має вищу категорію, у ній працюють 2 заслужених тренерів-викладачів України та                8 тренерів-викладачів вищої категорії. Вихованці школи неодноразово посідали перші та призові місця у змаганнях та чемпіонатах України.

1 березня 2012 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення, згідно з яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею понад 3 гектари для обслуговування цілісного майнового комплексу по вулиці Спортивній, 7. Нині цю територію передано у постійне користування обласній спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву з вітрильного спорту «Обласний яхт-клуб».

 

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер