До 215-річчя з часу заснування смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області

Друк

2017 року виповнюється 215 років з часу заснування селища міського типу Доманівка Доманівського району Миколаївської області. У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи з історії цього населеного пункту.

Нарис з історії населеного пункту є у документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область». Доманівка - селище міського типу, адміністративний центр району і центр Доманівської селищної ради, до складу якої у 1960-ті роки входили села Баришівка, Забари, Зброшкове, Казаринське, Каштанівка, Майорське, Новохуторське та Чорталка. Селище розташоване на березі річки Чортали за 133 км на північний захід від Миколаєва та за 45 км від залізничної станції Вознесенськ. Доманівка виникла на початку XIX ст. на місці невеликого хутора молдованина Худобашева. Назва села походить від прізвища поміщиків Доманівських, котрі одержали тут від царського уряду багаті землі. В ці краї царський уряд переселяв державних селян з центральних районів, а також колоністів-іноземців. Так, сюди були завезені переселенці з Польщі, які стали першими жителями Доманівки. Поміщики Доманівські заснували в маєтку містечко, а на виділеній території збудували базарну площу, торгівельний ряд, корчму, трактир та садиби. Для заселення містечка вони перевезли з інших своїх маєтків кріпаків, запрошували торговців, ремісників, приймали і біглих селян-кріпаків. З поселенцями укладалися безстрокові угоди (чиншеві) на довічне користування землею під забудову за плату. Щоб більш зацікавити поселенців, спочатку поміщик надавав чиншовикам всілякі пільги: право добувати безкоштовно каміння для будівельних робіт, випасати худобу на відведених ділянках. Населення Доманівки поповнювалось також за рахунок казенних селян, збіднілих дворян і чиновників. Перші поселенці, використовуючи сприятливі умови для розвитку сільського господарства, почали займатися рільництвом і тваринництвом, також у містечку розвивалися деякі дрібні ремесла. 1859 р. у Доманівці налічувалось 63 двори і 150 жителів. У наступні роки навколо містечка збільшувалась кількість обжитих місць, з’явилося кілька невеликих сіл і хуторів: Забари, Майорське, Новохуторське. На початку ХІХ ст. містечко Доманівка входило до складу Головлівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії. В першій половині ХІХ ст. в Доманівці відбувається активний процес закріпачення селян. Якщо спочатку вони працювали на пана два дні на тиждень, то згодом - три дні, а в гарячу пору жнив до шості днів. Поміщики практикували продаж селян, віддачу земель з закріпаченими на них селянами в оренду або в посесію іншим особам. 1851 р. поміщик Генріх-Гуго Мартинович Доманівський віддав свій маєток Доманівку – 2464 десятини землі разом з 60 кріпаками та їх родиною в посесійне утримання поміщикові Семену Островському строком на 2 роки 4 місяці за 1 тис. крб. сріблом на рік. Селяни мали відробляти щотижнево по 3 дні панщини, відбувати нічну варту, 6 днів на рік виконувати будівельні роботи. У середині 80-х років ХІХ ст. у Доманівці мешкало 925 жителів. До 90-х років ХІХ ст. у Доманівці не було жодної школи. 1890 р. було відкрито земську двокласну школу, де переважно навчались діти (дівчаток вп’ятеро менше, ніж хлопчиків) заможних селян. Приміщення школи було тісним та темним, не вистачало навчальних приладів, посібників, меблів. Навчання розпочиналось наприкінці осені та припинялось рано навесні, тому вчителі працювали у школі лише декілька зимових місяців, за свою працю вони отримували удесятеро менше, ніж хатні робітниці. 1896 р. у Доманівці налічувалось 208 дворів з населенням 1489 чол., були три приватні лавки, винний погріб, корчма, єврейський молитовний будинок, церква, функціонувало 20 дрібних промислових підприємств, щотижнево по четвергах відбувались базари. Доманівка серед навколишніх сіл поступово ставала торгівельним центром, чому сприяло й те, що через містечко проходив губернський транзитний шлях з Голти до Одеси. Ремеслами й промислами у п’ятдесяти господарствах Доманівки займалось 60 осіб, серед них були теслярі, ковалі, слюсарі, шевці, кравці, мірошники тощо. На той час в Ананьївському повіті функціонували лише 2 лікарні. Доманівська лікарняна ділянка охоплювала територію у 860 кв. верст з населенням 10659 чоловік, один лікар обслуговував 7879 хворих. Лише одна родина мала дерев’яну хату, чверть населення мешкало у землянках. На початку ХХ ст. внаслідок столипінської аграрної реформи навколо Доманівки виникли хутори Казаринське, Баришівка, Чорталка. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 1-10, спр. 81, арк. 2).

На території Доманівки знаходилась церква в ім’я Св. Олександра Невського. Відомості про реєстрацію народжених, одружених і померлих мешканців с. Доманівка, що входило до складу Ананьївського повіту Головлівської волості Херсонської губернії, за 1913-1916 роки є у документах фонду «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області» (ф. 484, оп. 1, спр. 1930, 1932), а у фонді «Колекція книг записів актів громадянського стану Миколаївської області» є книги записів актів громадянського стану по Доманівському районному відділу ЗАГС (ф. Р-5950, оп. 2, спр. 4, 5 – про смерть та шлюб за 1936 рік.).

 

05 червня 1920 р. у Доманівці було створено комітет незалежних селян у складі 78 осіб (восени 1922 р. – 966 осіб), а також земельні комітети при сільрадах, які частково розподілили між біднотою поміщицькі та куркульські землі (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 16-17, спр. 81, арк. 6).

У документах фонду «Вознесенський повітовий виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів» є наступні відомості. Відповідно до наказу відділу управління Вознесенського повітвиконкому від 27 червня 1921 р. № 282 та на підставі постанови губернської адміністративно-територіальної комісії від 13 травня 1921 р. з метою затвердження меж між Вознесенським та Первомайським повітами, містечко Доманівку, села Ново-Майорське, Новий Хутір та прилеглі до них хутори Головлевської волості затверджено тимчасово самостійною волостю Вознесенського повіту з волосним центром у містечку Доманівка. У новосформованій Доманівській волості було призначено волревком у складі: Кащук Леонтій – голова, члени: Ковальов Ісак і Скибницький Дмитро (ф. Р-158, оп. 1, спр. 152, арк. 3, 32). На засіданні Доманівської сільської Ради від 31 березня 1922 року вирішувалось питання щодо знаходження коштів на утримання Доманівського інтернату. Питання стосовно організації їдальні для голодуючого населення Доманівської волості вирішувалось на засіданні Доманівської волосної економічної наради 14 лютого 1922 р. (протокол № 1) (ф. Р-158, оп. 1, спр. 183, арк. 11, 185-186). Згідно з доповідною запискою голови Доманівського волвиконкому до Вознесенського повітвиконкому від 10 листопада 1922 р. господарський стан Доманівської волості знаходився в занепаді, школи не функціонували через затягування ремонтних робіт, відсутність опалення приміщень та штату шкільних робітників. Було відзначено критичний стан у Доманівській дитячій трудовій колонії (чисельністю 170 осіб) через відсутність для дітей одягу, взуття, постільної білизни, посуду, освітлення приміщень, вкрай недостатнього харчування та обслуговуючого персоналу. На той час у Доманівській волості існували 2 лікарні, 2 клуби, 4 бібліотеки, 4 хати-читальні та були відсутні комунальні господарства (ф. Р-158, оп. 1, спр. 192, арк. 504).

Ще у 1922 р. в Доманівці розпочав роботу добре обладнаний волосний клуб з бібліотекою, природничо-історичним музеєм та лекційним залом. Протягом 1924-1925 рр. було відкрито дві школи для малописьменних, райсільбуд, бібліотеку та хату-читальню (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 17).

У 1923-1924 рр. селяни Доманівки почали об’єднуватися у товариства зі спільної обробки землі – «Радянський селянин», «Червона зірка», «Заповіти Леніна» (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 19).

У документах фонду «Первомайське окружне статистичне бюро» є наступні відомості. Станом на 01 січня 1925 р. у с. Доманівка функціонували школи з ліквідації неписьменності та для малописьменних, трудова школа, де навчалось 238 учнів та працювали 6 вчителів, 1 хата-читальня (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 142, арк. 5, 8, 22, 36), а у серпні 1925 р. – райсільбуд та театр (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 141, арк. 2). На 01 січня 1927 р. у с. Доманівка Доманівського району Первомайського округу у приміщенні Доманівської поштової контори продовжила функціонування 7-річна трудова школа, заснована ще 1890 р. (з 1920 р.- радянська школа) й утримувана на кошт районного бюджету. Навчання проводилося у дві зміни, всього навчалося 275 учнів, з них 158 хлопчиків та 117 дівчаток, з 10 співробітників школи – 8 вчителів. Приміщення школи складалось з двох будинків, перший збудований у 1888 р., другий – у 1904 р., при школі була книгозбірня, де зберігалась 201 книга (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 145, арк. 160-161). Єврейська 7-річна трудова школа заснована 1925-1926 рр. (так у документі) й утримувалася на кошти місцевого бюджету, навчання проводилося у 4 групах завідувачем школою Лапіною Б.А. та вчителькою Глух Б.З. єврейською мовою, всього навчалося 81 учнів (з них хлопчиків – 42, дівчаток – 39), при школі була книгозбірня, де зберігалось 102 книги (з них 12 – для педагогічного персоналу). Шкільне приміщення складалося з однієї класної кімнати (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 109-109 зв., 114).

Відповідно до постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 03 лютого 1926 р. у Первомайській окрузі було перейменовано Кантакузівський район на Доманівський з центром у с. Доманівка (ЗУ УСРР, 1926, № 7, ст. 70).

У документах фонду «Первомайська окружна колгоспна секція» є відомості, що у січні 1928 року у Доманівці існувала артіль зі спільної обробки землі «10-й Жовтень» у складі 14 членів. Після вступу артілі до Первомайської окружної колгоспної секції їй було надано допомогу кредитами та сільськогосподарським реманентом (ф.Р-2803, оп. 1, спр. 21, арк. 3, 18).

1929 р. Доманівська машинно-тракторна станція розпочала свою діяльність за наявності 25 тракторів та 25 плугів до них, 1 однотонної вантажівки, працював один агроном з трьох необхідних (фонд «Первомайський окружний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутаті», ф. Р-2066, оп. 1, спр. 43, арк. 303).

Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 р. “Про реорганізацію округ” Первомайську округу було розформовано і Доманівський район увійшов до складу Одеської округи (Збірник законів та розпоряджень Робітничо-селянського уряду України, 1930, № 14, ст. 141).

02 вересня 1930 р. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління», котрою з 15 вересня 1930 р. було скасовано округи. Серед інших районів ліквідованої Одеської округи, Доманівський район був підпорядкований безпосередньо центру (ЗЗ УСРР, 1930, № 23, ст. 225)

09 лютого 1932 р. ВУЦВК ухвалив постанову про перехід на триступеневу адміністративно-територіальну систему «область – район – населений пункт», створено Одеську область, до складу якої увійшов Доманівський район (ЗЗ УСРР, 1932, № 5, ст. 28).

1932 р. у Доманівці побудовано маслозавод, олійню, млин, фабрику шипучої води. 1936 р. відкрито школу планеристів, дитячі ясла, працювала стаціонарна кіноустановка (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 22, 25-26).

Період румунсько-німецької окупації Миколаївської області у 1941–1944 рр. відображено у фондах органів окупаційного режиму: сільських управ, повітових префектур, районних претур, сільських примарій та ін. Документи цих фондів висвітлюють встановлений окупантами жорстокий терористичний режим, масове знищення населення. У держархіві області зберігаються документи установ та підприємств, що діяли у с. Доманівка під час тимчасової нацистської окупації Одеської області 1941-1944 рр. (до 1954 р. Доманівський район входив до складу Одеської області). Це документи фондів: «Претура Доманівського району, с. Доманівка Доманівського району Голтського повіту», де зберігаються постанови, накази, інструкції, обіжники губернатора Трансністрії, накази та розпорядження повітової префектури і районної претури про реквізицію та вивезення до Румунії худоби, зерна, молочних продуктів, машин тощо, про видачу паспортів на виїзд до Румунії, прохання та дозволи на право відкриття приватних магазинів, майстерень, списки осіб, у яких було реквізовано майно, списки жандармів, поліцейських та осіб, які були насильно вивезені до Румунії, відомості на видачу заробітної плати робітникам в службовцям установ Голтського повіту та винагороду осіб, які співробітничали з окупантами (1941-1943 рр., ф. Р-2418); «Примарія села Доманівка Доманівського району», де містяться накази і розпорядження претури Доманівського району та примарії щодо сільгосппродуктів і худоби, відомості на видачу продуктів членам трудових общин (1941-1943 рр., ф. Р-2609); «Машинно-тракторна станція с. Доманівка» - накази з основної діяльності, касові документи, відомості про витрату палива, на видачу заробітної плати, рапорти до претури про відпуск грошей на придбання запасних частин, облікові листи трактористів і комбайнерів (1941-1943 рр., ф. Р-2692); «Млин претури Доманівського району, с. Доманівка»: книги обліку щоденної переробки зерна млином, акти інвентаризації і ревізії діяльності млина, про фінансово-господарську діяльність, списки робітників (1941-1943 рр., ф. Р-2647); «Машинно-тракторна станція с. Доманівка Доманівського району»: накази з основної діяльності, касові документи, списки робітників і службовців, облікові листи трактористів і комбайнерів та ін. (1941–1943 рр., ф. Р-2692).

Доманівка була окупована нацистськими військами 05 серпня 1941 р. та була визволена частинами Радянської Армії 28 березня 1944 р. Під час окупації Доманівки нацисти підірвали електростанцію, млин, школу, два корпуси районної лікарні, ветеринарну лікарню, знищили велику кількість сільськогосподарського реманенту. Колгоспам району було нанесено збитків на суму 450251107 крб., населенню – 40566461 крб. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 80, арк. 28, 30-32)

Цінним джерелом для вивчення періоду Другої світової війни є колекція документів “Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.” 1941 р. у Доманівці розмістилася військово-польова комендатура. На території села в колгоспних стайнях фашисти створили концентраційний табір, де з грудня 1941 р. по лютий 1942 р. румунськими жандармами було розстріляно та померло від голоду 18 тис. громадян Доманівського району, Одеси та Молдови (ф. П-10, оп. 1, спр. 142, арк. 7-8). Відомості про знищення учасників підпільного руху у Доманівському районі Миколаївської області є у протоколі засідання бюро Миколаївського обкому КПУ від 05.09.1962 № 39 (ф. П-10, оп. 1, спр. 65, арк. 3, 5).

У держархіві Миколаївської області зберігаються документи установ та організацій, що припинили діяльність у період нацистської окупації (1941–1944 рр.) та відновили діяльність у 1944 р.: «Редакція Доманівської районної газети “Ударник степу”» (1956 р. перейменовано на редакцію газети “Радянська правда”, на підставі наказу Миколаївського облвидату від 07 липня 1962 р. об’єдналась з редакцією Вознесенської районної газети та припинила діяльність, відновила діяльність у березні 1963 р. як редакція газети “Трибуна хлібороба”, фонд «Редакція газети “Трибуна хлібороба” смт Доманівка Доманівського району» (1946–1972 рр., ф. Р-5380); «Доманівський районний відділ соціального забезпечення» (1944–1977 рр., ф. Р-5067); «Доманівський районний відділ статистики» (1944–1989 рр., ф. Р-5081); «Виконавчий комітет Доманівської районної Ради народних депутатів» 1944–1992 рр., ф. Р-4591); «Фінансовий відділ виконавчого комітету Доманівської районної Ради народних депутатів» (1944–1983 рр., ф. Р-4592); «Доманівська районна спілка споживчих товариств» (ф. Р-5379, 1944–1982 рр.); «Відділ охорони здоров’я виконавчого комітету Доманівської районної Ради депутатів трудящих» (1944-1957 рр., ф. Р-4405); «Доманівська центральна районна лікарня» (ф. Р-5703, 1944–1982 рр.) та ін.

Документи фонду «Виконавчий комітет Доманівської селищної ради народних депутатів» представлені протоколами сесій і засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян селища, статистичними відомостями та ін. (1944-1989 рр., ф. Р-4718).

На підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 лютого 1954 р. Доманівський район входить до складу Миколаївської області (Відомості Верховної Ради УРСР, 1954, № 2, ст. 38.)

З ліквідацією у січні 1959 р. Мостівського району частина його сільрад перейшла до складу Доманівського району (Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 січня 1959 р., Відомості Верховної Ради УРСР, 1959, № 3, ст. 47).

На засіданні технічної ради виконкому Миколаївської облради депутатів трудящих від 28 березня 1961 року узгоджено проектне завдання на будівництво школи-інтернату на 300 місць у райцентрі Доманівка (фонд «Миколаївський обласний відділ у справах будівництва і архітектури», ф. Р-2813, спр. 152, арк. 31-33).

1964 р. у Доманівці утворено районний комітет професійної спілки медичних працівників (ф. Р-5819, 1975–1979 рр.).

У документах фонду «Миколаївська обласна рада» є відомості про те, що рішенням ХVII сесії 23 (3) скликання Миколаївської облради від 30 травня 2000 р. № 12 затверджено зовнішню межу селища міського типу Доманівка Доманівського району Миколаївської області загальною площею 573,08 га (ф. 6121, оп. 1, спр. 246, арк. 77-79).

Також на зберіганні у держархіві знаходяться документи наступних фондів періоду радянської доби та незалежної України:

«Нотаріальна контора Доманівського району» (1939–1940 рр., ф. Р-2196);

«Доманівський районний військовий комісаріат» (1940–1941 рр., ф. Р-2746);

«Доманівська районна прокуратура» (1944-1970 рр., ф. Р-5376);

«Сільськогосподарська артіль (колгосп) “Радянський селянин” с. Доманівка Доманівського району» (1944–1950 рр., ф. Р-3942);

«Сільськогосподарська артіль (колгосп) “Червона Зірка” с. Доманівка Доманівського району (1944–1950 рр., ф. Р-3943);

«Сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Жданова смт Доманівка Доманівського району» (1950–1957 рр., ф. Р-3946);

«Колгосп ім. Котовського смт Доманівка Доманівського району(1958–1982 рр., ф. Р-3947)

«Первинна організація Комуністичної партії України колгоспу ім. Котовського» смт Доманівка Доманівського району» (1950–1987 рр., ф. П-2839);

«Первинна організація Комуністичної партії України Доманівського районного агропромислового об’єднання» (1964–1987 рр., ф. П-5265);

«Доманівський сільський виробничий комітет Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України» (1963–1964 рр., ф. П-5185);

«Доманівський сільський виробничий партійний комітет Комуністичної партії України» (1962–1964 рр., ф. П-5172);

«Первинна організація Комуністичної партії України Доманівської середньої школи № 1» (1948, 1954, 1958–1981 рр., ф. П-3549);

«Доманівське районне виробниче об’єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства» (1961–1986 рр., ф. Р-4593);

«Доманівський районний комітет професійної спілки працівників сільського господарства» (1965–1984 рр., ф. Р-5375);

«Доманівський районний комітет професійної спілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ» (1965–1989 рр., ф. Р-5705);

«Доманівський районний комітет професійної спілки працівників державної торгівлі і споживчої кооперації» (1964–1988 рр., ф. Р-5706);

«Доманівський районний комітет професійної спілки працівників державних установ» (1967–1985 рр., ф. Р-5829) та ін.

Більш докладно ознайомитися з документами з історії смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Театральна, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00 (обідня перерва з 12.00 до 12.45).

 

 

Провідний спеціаліст відділу                                                                               Г.А.Іванова

 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер