До 245-річчя з часу заснування с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області

Друк

2016 року виповнюється 265 років з часу заснування с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області. У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію цього села.

 

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села. Відомо, що перше поселення на території Лисої Гори стихійно виникло ще до середини ХVIII століття. Своєю появою Лиса Гора завдячує Запорізькій Січі, за тих часів з'явився сторожовий зимовник козаків. 1751 р. поблизу урочища Лиса Гора засновано форштадт фортеці Святої Єлизавети, військова адміністрація якої протягом першого десятиріччя існування укріпленого пункту заохочувала втікачів від кріпосного гніту та видавала їм «відкриті листи» на заселення Лисої Гори. У 1750-1760 рр. сюди прибули переселенці-розкольники з московських та українських старообрядних громад. Спочатку вони селились у форштадті та поряд, але оскільки населення зростало, було надано дозвіл на заснування села в околиці форштадту. 1757 р. право на заснування садиби поруч з урочищем Лиса Гора на річці Чорний Ташлик отримав розкольник Андрій Гридін. Заснований їм населений пункт одержав назву – с. Лиса Гора, право на поселення у якому отримали як православні, так і розкольники. З 1764 р. Лису Гору заселяли запоріжці, молдавани та емігранти із Польщі. Як прикордонне село, Лиса Гора з самого початку стала воєнізованим пунктом, станицею Бузького козацтва. До цього часу в народі ще зберігся неофіційний поділ території села на сотні: перша, друга, третя, а разом десять.

 

Першу церкву у селі побудовано і відкрито 1780 р. Під час російсько-турецької війни 1781-1791 рр. Лиса Гора була важливою базою передових військ російського війська. Багато лисогірців брали участь в цій війні рядовими козаками. 1817 р. Лиса Гора увійшла до складу військових поселень кавалерійського корпусу. Її жителі складали перший та другий взводи поселенського ескадрону четвертого Бузького полку. 1857 р. у Лисій Горі було розташовано штаб дивізіону та 1-й ескадрон п’ятої легкої кавалерійської дивізії зі 178 чоловік. У цей період населення Лисої Гори складало 1631 чол., кількість дворів – 470. Після ліквідації військових поселень Лиса Гора стала волосним центром Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, центром 12-ї волості 3-го округу Херсонських державних поселень. Селянська реформа 1861 р. звільнила селян від кріпацтва. 1885 р. у Лисій Горі налічувалось 876 дворових господарств, мешкало 4654 осіб, котрі були більшістю колишніми військовими поселянами, діяли 4 водяні та 10 вітряних млинів, олійня, 8 крамниць, три шинки, винні підвали. 1862 р. у Лисогірській волосній громадській школі навчалось 75 учнів. 1890 р. у селі було відкрито церковно-парафіяльну школу, в якій навчалось 29 дітей. 1896 р. у Лисій Горі було вже три школи – волосна і 2 церковно-парафіяльні, в них 1907 р. навчались 204 учня з усієї волості. Розвиток капіталістичних відносин на селі, близькість чорноморських портів і залізниці сприяли підвищенню цін на сільськогосподарську продукцію, значно зросла ціна на землю, що змушувало лисогірців вдаватися до різних видів ремісництва. Так, найбільше ремісників було серед безземельних і малоземельних. 1905 р. вже налічувалось 12 ковалів, 8 кравців, 15 шевців, 11 теслярів і столярів, 150 сімей мали ткацькі верстати. Під час Першої світової війни за переписом 1916 р. на 1527 господарств с. Лиса Гора залишилось 4010 жінок та лише 3117 чоловіків. 1917 р. у селі створено волосну Раду, головою котрої обрано А.П.Албула, а секретарем – Т.Ф.Навоєва. 1920 р. у селі встановлено радянську владу. (ф. Р-2878, оп. 1,   спр. 132, арк. 1-10).

1886 року село Лиса Гора входило до складу Лисогірської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. За переписом 1883 р. на території села було 876 господарств, проживало 4654 осіб: 2356 – чоловіків, 2298 – жінок. (Список населених міст Херсонської губернії. Херсон, 1886, арк. 38).

 

На території с. Лиса Гора знаходились Покровська та Петропавловська церкви. У документах «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області» є метричні книги Покровської церкви за 1877-1878, 1882-1917 рр. з відомостями про реєстрацію народжених, одружених і померлих мешканців сіл Лиса Гора, Євгенівка і Софіївка, які були парафіянами цієї церкви та Петропавлівської церкви за 1876-1878, 1881, 1883-1891, 1893-1900, 1902-1917 рр. з відомостями про реєстрацію народжених, уклавших шлюб і померлих мешканців сіл Лиса Гора і Новопавлівка, які були парафіянами цієї церкви (ф-484, оп. 1, спр. 693-694, 696, 698, 700, 702, 704-705, 708-709, 713-714, 718, 721-722, 725, 727-728, 733-734, 2043-2044, 2046, 2050-2051, 2054, 2056, 2058, 2063, 2066), а у фонді «Колекція книг записів актів громадянського стану Миколаївської області» є книги записів актів громадянського стану підвідділу ЗАГС Лисогірської сільради (ф. Р-5950, оп. 2, спр. 7 – про розірвання шлюбу за 1925 р., спр. 18, 38 – про народження та шлюб за 1934 р., спр. 28, 33 – про смерть та шлюб за 1935 р., спр. 40, 46 – про народження та смерть за 1936 р.; оп. 26, спр. 2 – про шлюб за 1938 р.).

Документи фонду «Виконавчий комітет Лисогірської сільської Ради народних депутатів» за 1921–1926, 1945–1989 роки свідчать про історію села у вказані часи. Відповідно до наказу Лисогірського волосного виконкому від 30 листопаду 1922 р. № 126 Лисогірська та Благодатнівська волості були об’єднані у Краснознам’янську волость. Лисогірська сільрада – самостійна, її очолював Бондар (ім’я та ім’я по батькові не вказано) (ф. Р-2200, оп. 1, спр. 12, арк. 2). 1923 р. було проведено компанію з благоустрою по Лисогірській волості (наказ Лисогірського волвиконкому від 09 травня 1923 р.). Обіжником Лисогірського райвиконкому від 16 червня 1923 р. № 3360 «Про боротьбу з епідемією сапу» було введено обов'язковий огляд усіх коней у ветлікарнях (ф. Р-2200, оп. 1, спр. 22, арк. 5, 9). У січні 1924 р. Лисогірський районний відділ культури зобов’язав трудові школи облаштувати звітні виставки, 30 жовтня 1924 р. на засіданні Лисогірської районної комісії розглядалося питання про необхідність термінового відкриття на периферії шкіл з ліквідації неписьменності з покладанням на вчителів обов’язку проводити навчання в адміністративному порядку. (ф. Р-2200, оп. 1, спр. 42, арк. 2, 39). Обіжником Лисогірського райвиконкому від 02 квітня 1924 р. № 1182 було введено патентний податок на торговців і кустарів-одинаків (кравців, шевців, ковалів та інших) (ф. Р-2200, оп. 1, спр. 38, арк. 26).

У березі 1923 р. зі створенням Первомайського окрземвідділу у Лисій Горі розпочав роботу уповноважений із землеустрою Первомайського земельного відділу у Лисогірському районі, котрий займався питаннями землеустрою і землевпорядкування у районі. Документи фонду «Уповноважений Первомайського окружного відділу по землевпорядкуванню у Лисогірському районі» представлені актами, зведеннями про кількість їдаків і земельних площ за угіддями, списками та заявами громадян на проведення землеустрою, листуванням з Первомайським окрземвідділом з питань землеустрою, фінансів тощо (ф. Р-2739, 4 од. зб.).

Соціально-економічний та культурний розвиток с. Лиса Гора у 1923-1927 та 1944-1959 роках відображено у документах фонду «Виконавчий комітет Лисогірської районної Ради депутатів трудящих». 1925 р. головою Лисогірської сільради був Москаленко Лука Йосипович, його заступник – Дунар Яким Карлович, секретар – Полянко Федір Гаврилович) (ф. Р-2203, оп. 1, спр. 22, арк. 26-28). 1926 р. Лисогірська сільрада об’єднала наступні населені пункти (є відомості про кількість населення та десятин землі): м. Лиса Гора – 9921 осіб, 12644 десятин; с-ще Ново-Павлівка – 578 осіб, 962,57 десятин; с-ще Ульянівка – 250 осіб, 391,09 десятин;  х. Солдатський – 75 осіб, 122,84 десятин, разом 10829 осіб, 14120,50 десятин землі. На той час у районі сільради було 7 шкіл соцвиховання, з них 6 українських та 1 єврейська, всього 730 учнів і 20 вчителів; 2 школи лікнепу, де навчалось 170 підлітків 14-17 років, товариство сприяння ліквідації неписьменності; було 2 кооперації:  сільсько-господарча та споживча «Селянська  праця», 2 машинних товариства,

які мали 2 трактори. 1925 р. на території сільради народилося 438 дітей, померло 135 осіб, зареєстровано 13 шлюбів та 17 розлучень (ф. Р-2203, оп. 1, спр. 31, арк. 39-42).

У документах фонду Первомайського окружного статистичного бюро є наступні відомості. Станом на 1 січня 1925 р. у с. Лиса Гора діяли сільбуд, бібліотека и театр (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 141, арк. 3), 4-річна школа з ліквідації неписьменності, де навчалось 82 учня та працювали 2 вчителя (мова навчання – українська) (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 142, арк. 10).

На 1 січня 1927 р. у с. Лиса Гора Лисогірського району Первомайського округу функціонували: перша трудова 4-річна школа, заснована 1862 р., навчання проводилося у дві зміни у чотирьох групах шістьма вчителями українською мовою, всього навчалося 261 учнів (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 257-258);  третя трудова школа, заснована 1925 р. й утримувана за кошт районного бюджету та місцевого населення. Навчання проводилося у 2 групах двома вчительками українською мовою, кількість учнів – 83, з них 12 дівчаток та 71 хлопчик. Шкільне приміщення складалося з однієї кімнати площею 21 кв. м., було лише 5 книжок (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 15-16); єврейська 4-річна трудова школа, заснована 1926 р. й утримувалася за кошти районного бюджету, навчання проводилося у 2 групах вчителем єврейською мовою, всього навчалося 16 учнів (з них 5 дівчаток), було 30 книжок, з них 5 українською мовою. (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 124-124 зв., 127); 7-річна трудова опорна школа, де навчання проводилось у 7 групах у 2 зміни, нараховувалось 299 учнів, з них 186 хлопчиків та 113 дівчаток, з 11 співробітників школи – 9 вчителів. Приміщення школи складалось з двох будинків, при школі була книгозбірня (так у документі), де зберігалось 332 книги (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 146, арк. 181-182); бібліотека, заснована 1919 р., котра розташовувалась у сільбудинку в окремій кімнаті з читальнею, працювала тричі на тиждень, кількість книг – 2213, абонентів – 948 (ф. Р-2204, оп. 1, спр. 147, арк. 78).

Відповідно до постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 3 лютого 1926 р. у Первомайській окрузі було розформовано Вільшанський район з передачею частини його території до складу Благодатнівського району, перенесено райцентр та перейменовано Благодатнівський район на Лисогірський (центр – с. Лиса Гора) (ЗУ УРСР, 1926, № 7, ст. 70).

Постановою Первомайського окрвиконкому 9 грудня 1927 р. було ліквідовано Лисогірський та створено Вільшанський (Болгарський) район (ф. Р-2066, оп. 1, спр. 32, арк. 338).

1929-1931 рр. у Лисій Горі було створено десять колгоспів: «Друга п'ятирічка», «Серп і молот», «Будьонного», «Сталіна», «Новий побут», «Більшовик», «Чорноморська комуна», «Молотова», «Вільний друг», «Леніна», які 1950 р. об’єднались у три: «ім. Ілліча», «Зорі Кремля» (з 1961 р. – «Дружба») та «Маяк комунізму». Протоколи засідань правління колгоспів і загальних зборів колгоспників, річні виробничі плани і звіти про фінансово-господарську діяльність колгоспів та ін. за 1944-1990 рр. представлені у наступних фондах: «Сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Сталіна» (ф. Р-3530, 24 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Леніна» (ф. Р-3531, 19 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Будьонного» (ф. Р-3532, 36 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Новий побут» (ф. Р-3533, 26 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Чорноморська комуна"» (ф. Р-3834, 4 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Більшовик"» (ф. Р-3835, 9 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) ім. Молотова» (ф. Р-3836, 148 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Серп і Молот"» (ф. Р-4504, 16 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Вільний друг» (ф. Р-4866, 13 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Друга п'ятирічка" (ф. Р-4867, 18 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "ім. Ілліча» (ф. Р-3836, 148 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Дружба» (ф. Р-3538, 190 од. зб.), «Сільськогосподарська артіль (колгосп) "Маяк комунізму» (ф. Р-4878, 199 од. зб.).

Відомості про відкриття 1930 р. у с. Лиса гора стоматологічного кабінету, а також про закриття Покровської та Петропавлівської церков (протокол засідання Благодатнівського райвиконкому від 06 березня 1930 р. № 39/6) є у документах фонду «Первомайський окружний виконавчий комітет» (ф. Р-2066, оп. 1, спр. 83, арк. 34, 36-36 зв.).

У документах фонду «Миколаївська обласна комісія зі сприяння у роботі Надзвичайної державної комісії з установлення та розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР» є відомості про збитки, заподіяні під час тимчасової нацистської окупації громадянам у сумі 9442863 карб. (травень 1944 р., ф. Р-1894, оп. 1 спр. 190, арк. 7).

У документах фонду «Архівний відділ управління виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради народних депутатів» є хронологічна довідка першої Лисогірської сільради від 14 травня 1946 р. з відомостями про окупацію с. Лиса Гора № 1 нацистськими військами 01 серпня 1941 р. та його звільнення частинами Червоної Армії 20 березня 1944 р. Під час Другої світової війни окупанти знищили 25 колгоспних ферм, 7 конюшен, вивезли всю худобу до Німеччини, 20 житлових будинків спалили вщент. 04 вересня 1941 р. німецькими жандармами та місцевими поліцаями було розстріляно 321 особу, на примусові роботи до країн Західної Європи вивезено 168 мешканців сільради. Згідно хронологічної довідки Лисогірської сільради № 2, укладеної у травні (дата у документі вказана нерозбірливо) 1946 р. під час окупації с. Лиса Гора № 2 на примусові роботи до країн Західної Європи було вивезено 110 осіб, під час відступу німецьких загарбників 18 березня 1944 р. була розстріляна гр. Дінова Є.З. (ф. Р-1002, оп. 3, спр. 19, арк. 23-23 зв., 24-24 зв.).

Станом на 2 серпня 1944 р. у с. Лиса Гора нараховувалось 1672 дворів, 12 колгоспів, діяв колгоспний ринок, працювали паровий млин, маслозавод, артілі побутового обслуговування, населення складало 5085 осіб. 20 вересня 1944 р. на засіданні Миколаївського облвиконкому було прийнято постанову № 502 про перенесення районного центру Благодатневського району з с. Благодатне до с. Лиса Гора (ф.Р-992, оп. 2, спр. 115, арк. 190, 194).

1945 р. правлінню Державного банку надано дозвіл на відкриття філіалів у с. Лиса Гора (витяг з розпорядження Ради народних комісарів СРСР від 19 листопаду 1945 р. № 16580-р) (ф. Р-992, оп. 2, спр. 196, арк. 27).

Указом президії Верховної Ради УРСР від 05 грудня 1944 р. «Про перенесення районного центру Благодатнівського району Миколаївської області» районний центр Благодатнівського району Миколаївської області було перенесено з с. Благодатне до с. Лиса Гора і Благодатнівський район перейменовано на Лисогірський (ф. Р-992, оп. 2, спр. 18, арк. 1).

Рішеннями Лисогірського райвиконкому від 20 вересня 1948 р. № 29 та виконкому Миколаївської облради від 11 грудня 1948 р. № 1987 затверджено схему планування райцентру Лиса Гора, у котрій передбачувалось зростання населення до 10 тис. осіб, будівництво гідроелектростанції на річці Чорний Ташлик, організація адміністративного центру з центральною площею, розвиток на базі сільськогосподарської сировини промислових артілей, райхарчпрому, райпромкомбінату тощо з проектним періодом у 15 років (фонд «Обласний відділ у справах будівництва та архітектури виконавчого комітету Миколаївської облради депутатів трудящих», ф.Р-2813, оп. 1, спр. 49, арк.60, 90).

У документах фонду «Миколаївський обласний відділ культурно-освітніх установ» є відомості про відкриття 1952 р. у с. Лиса Гора районної бібліотеки для дітей (рішення Миколаївського облвиконкому від 24 вересня 1952 р. № 1912) (ф. Р-2792, оп. 1, спр. 100, арк. 356).

Документи фонду «Виконавчій комітет Лисогірської сільради народних депутатів Первомайського району Миколаївської області» представлені протоколами сесій і засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян села, статистичними відомостями, інформацією з адміністративно-господарської діяльності сільради та ін. (ф. Р-2188, 1923-1924, 1944-1993 рр.).

Також на зберіганні у держархіві є документи фонду «Виконавчий комітет Лисогірської другої сільради депутатів трудящих Благодатненського (з 1945 року Лисогірського району Миколаївської області)», які представлені протоколами сесій і засідань, статистичними звітами, документами постійнодіючих комісій, річними бюджетами тощо за 1944-1954 рр. (ф. Р-3386, 150 од. зб.)

Накази з основної діяльності, плани розширення мережі шкіл Лисогірського району, статистичні звіти шкіл району, річні фінансові звіти, зведені річні звіти по школах району, штати, кошториси та ін. за 1944-1958 рр. знаходяться у документах фонду «Відділ народної освіти виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (ф. Р-3388, 47 од. зб.)

Крім цього на зберіганні у держархіві знаходяться документи наступних фондів радянського періоду та періоду незалежності:

ф. Р-3830 «Лисогірський районний будинок культури» (плани роботи, річні звіти про роботу будинку культури, місячні звіти про виконання бюджету, штатні розписи та ін., 1948-1966 рр.);

ф. Р-4514 «Лисогірська міжколгоспна рада з експлуатації» (положення про раду, протоколи засідань членів ради, кошториси витрат, штатні розписи та ін., 1949-1955 рр.);

ф. Р-4515 «Лисогірська міжколгоспна будівельна організація» (положення про Лисогірську міжколгоспну організацію, 1956-1959 роки);

ф. Р-4858 «Відділ соціального забезпечення виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні звіти про роботу відділу, фінансові і статистичні звіти, звіти про використання кошторису витрат, штатні розписи, кошториси витрат, 1946-1958 рр.);

ф. Р-4859 «Відділ державного забезпечення і побутового влаштування сімей військовослужбовців виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні звіти відділу, звіти про використання кошторису витрат, акти перевірки роботи відділу, 1944-1945 рр.);

ф. Р-4860 «Відділ кінофікації виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани роботи відділу, плани експлуатації кіномережі, статистичні звіти про роботу відділу, фінансові звіти, кошториси експлуатаційних витрат, 1946-1952 рр.);

ф. Р-4861 «Уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Лисогірському району Миколаївської області» (річні плани роботи і звіти про роботу, статистичні звіти, штатні розписи і кошториси витрат та ін., 1944-1956 рр.);

ф. Р-4862 «Планова комісія виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (перспективні плани розвитку сільського господарства в колгоспах району, річні звіти про роботу колгоспів району, економічні показники по колгоспах та МТС району (1953-1958 рр.);

ф. Р-4863 «Відділ культурно-освітньої роботи виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани роботи відділу, інформації про роботу відділу культосвітроботи, статистичні звіти про роботу відділу, штати, кошториси витрат, 1951-1952 рр.);

ф. Р-4864 «Відділ культури виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (плани роботи райвідділу культури, річні текстові і статистичні звіти про роботу відділу культури, фінансові звіти, штатні розписи і кошториси витрат,1953-1959 рр.);

ф. Р-4865 «Відділ сільського господарства виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани розвитку сільського господарства району, статистичні звіти про роботу відділу сільського господарства, довідки про стан тваринництва, посівні площі, кормові бази району, штатні розписи, кошториси витрат, 1944-1953 рр.);

ф. Р-4868 «Лисогірська районна спілка споживчих товариств» (протоколи засідань правління райспоживспілки, річні плани господарської діяльності спілки і звіти про роботу спілки, статистичні звіти, аналізи господарської діяльності та ін., 1944-1957 рр.);

ф. Р-4869 «Лисогірська районна лікарня» (протоколи лікарських нарад, річні статистичні звіти про роботу лікарні, річні звіти про виконання кошторису витрат, штатні розписи і кошториси витрат лікарні, 1946-1958 рр.);

ф. Р-4870 «Відділ охорони здоров’я Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани, звіти про роботу, штатні розписи і кошториси витрат, 1945-1957 рр.);

ф. Р-4871 «Лисогірська районна інспектура державної статистики» (річні плани роботи райінспектури, економічні характеристика району після визволення району від німецьких окупантів, документи перепису худоби, облік чисельності адмінуправлінського персоналу, чисельності працівників і фонду зарплати, 1944-1951 рр.);

ф. Р-4872 «Відділ будівництва в колгоспах виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани роботи відділу, статистичні звіти про роботу, звіти про виконання кошторису витрат, штатні розписи і кошториси витрат, 1947-1958 рр.);

ф. Р-4873 «Відділ автомобільного транспорту і шосейних шляхів виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (річні плани роботи і плани з праці, звіти про роботу, статистичні звіти, штатні розписи і кошториси витрат, 1945-1958 рр.);

ф. Р-4894 «Комітет у справах фізкультури і спорту виконкому Лисогірського району Миколаївської області» (річні плани роботи районного комітету, річні текстові і статистичні звіти райкомітету, кошториси витрат і звіти про виконання бюджету, 1946-1958 рр.);

ф. Р-5183 «Інспекція по сільському господарству виконкому Лисогірської районної Ради депутатів трудящих» (державний план розвитку полеводства і тваринництва по району, плани забезпечення колгоспів насінням озимини, довідка про врожайність сільськогосподарських культур та ін. за 1958 р., 1958-1959 рр.);

ф. Р-5185 «Редакція Лисогірської районної газети "Прапор комунізму"» (річні фінансові звіти, кошториси витрат і штатні розписи редакції, 1944-1958 роки);

ф. Р-5188 «Лисогірський районний народний суд» (накази по районному народному суду, кошториси витрат і штатні розписи, 1944-1946 рр.);

ф. Р-5323 «Лисогірська районна державна інспекція насіннєвого контролю і карантину сільськогосподарських рослин» (річні плани роботи і звіти про роботу інспекції, статистичні звіти, кошториси витрат і штатний розпис на 1947 р., 1944-1947 рр.)

ф. П-316 «Первинна організація Комуністичної партії (більшовиків) України колгоспу «Чорноморська комуна» с. Лиса Гора Первомайського району» (1946–1949 рр.);

ф. П-1285 «Первинна організація Комуністичної партії України колгоспу «Дружба народів» с. Лиса Гора Первомайського району» (1950–1987 рр.);

ф. П-1290 «Первинна організація Комуністичної партії України колгоспу ім. Ілліча с. Лиса Гора Первомайського району» (1950–1975, 1980–1981 рр.);

ф. П-1291 «Первинна організація Комуністичної партії України колгоспу «Маяк комунізму» с. Лиса Гора Первомайського району» (1950–1971 рр.).

Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00 (обідня перерва з 12.00 до 12.45).

 

 

Головний спеціаліст відділу

інформації та використання документів                                                       Г.А.Іванова

 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер