З історії с. Ставки Веселинівського району Миколаївської області

Друк

Ю.А. Бугаєвська,
головний спеціаліст
Відділу інформації і використання документів НАФ
Держархіву Миколаївської області

 

 

2013 року виповнилось 180 років з часу заснування села Ставки (колишня німецька колонія Ватерлоо) Веселинівського району Миколаївської області. У Державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію цього села.

Роком заснування села вважається 1833, на той час там налічувалося 80 господарств, 2761 десятина землі й 531 житель. З усіх мешканців землею було наділено 440 осіб. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 233, арк. 9)

1834 р. у колонії засновано церковно-парафіяльну школу. 1886 р. у ній навчалися 120 учнів (з них 54 хлопчика, 66 дівчаток). 1918 р. школу реорганізували у трудову (кількість учнів на той час становила 132 особи).

Згідно з адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік німецька колонія Ватерлоо входила до складу Ландауської волості Одеського повіту. У цей час на її території  проживало 584 особи (277 чоловіків, 307 жінок), налічувалося 92 двори. Діяв молитовний будинок євангельсько-лютеранського віросповідання, працювали дві лавки, корчма, винний погріб. (Список населених міст Херсонської губернії. Херсон, 1886, С. 322)

У метричних книгах євангельсько-лютеранської церкви колонії Вормс Одеського повіту Рорбахської волості Вормс-Йоганестальської парафії є відомості про реєстрацію народжених, укладання шлюбу та смерть жителів відповідного віросповідання с. Ватерлоо за 1901-1904 р., 1910 р. (ф. 484, оп. 1, спр. 2347, 2358)  Мешканці православного віросповідання були  парафіянами  Свято-Покровської церкви, що знаходилась у с. Ландау Одеського повіту Ландауської волості Херсонської єпархії, актові записи про народження, реєстрацію шлюбу та смерть жителів православного віросповідання с. Ватерлоо за 1902-1916 рр. містяться у метричних книгах цієї церкви (ф. 484, оп. 1, спр. 334, 2080, 2071).

З 1910 р. працював млин, власником якого був Бетгер. У 1926 р. валовий оборот млина складав 179151 карбованців, основний капітал  - 22062 крб. Продуктивність на рік становила 128 тисяч пудів. На виробництві працювало 12 робітників. (ф. Р-985, оп. 1, спр. 541, арк. 3)

15 березня 1925 р. у Ватерлоській сільраді відбулися вибори голови та членів сільради. Головою було обрано Гун Якова Францовича, членами фінансової секції – Салтикова Микиту, Вецель Християна, Венц Юлію, Манн Фрідріха, земельної секції – Бец Генріха, Цигеле Готліба, Копп Матвія, Гун Якова, Саутера Генріха, Кватера Емануїла, культурної секції – Гун Петра, Борбуса Генріха, Шааф Антона, санітарної та благоустрою – Слобоженка Федора, Шекк Петра, Іосс Розіну, Швертфегер Едуарда. (ф. Р - 262, оп. 2, спр. 13, арк. 8-8 зв.)

30 квітня 1925 р. Ватерлооську сільраду включено до складу новоствореного Ландауського району. (ф. Р-161, оп. 1, спр. 381, арк. 62)

За постановою великої президії ВУЦВК від 13 травня 1926 р. Ландауський район був перейменований у Карл-Лібкнехтівський. (ф.Р-161, оп. 1, спр. 1035, арк. 6-6 зв.)

26 червня 1926 р. у селі було зареєстровано тракторне товариство ім. Д.Бідного, кількість членів товариства становила 706 осіб. (ф.Р-102, оп. 1, спр. 1086, арк. 912)

4 серпня 1926 р. на засіданні окружної санітарно-технічної Ради було затверджено проект збудування молитовного будинку общини євангелістських батраків с. Ватерлоо на 150 осіб. (ф. Р-118, оп. 1, спр. 27, арк. 184) Кошторис на будівництво молитовного будинку становив 10084 крб. 89 к. (робота – 2308 крб.35 к., матеріали – 6397 крб., 43 к., інші нарахування – 1378 крб., 61 к.)

У січні 1927 р. у селі проживало 1272 особи (608 чоловіків, 664 жінки), налічувалося 224 двори. На території сільради було зареєстровано 1595 мешканців. (ф. Р – 262, оп. 2, спр. 149, арк. 1)

Короткі відомості (прізвища, імена, імена по батькові, посімейні списки, їх пошукові дані) про мешканців німецької національності села Ватерлоо та Ватерлооської сільради містяться в анотованому реєстрі «Немцы Николаевщины», Донецк, 2013, С. 272, 602-787.

1927 р. у селі організовано колективне господарство ім. Рози Люксембург, акт на довічне користування землею вручено 1935 р. (2000 га). У 30-ті роки ХХ ст. до складу колгоспу входило близько 73 господарств, 148 осіб. При колгоспі працювала кузня, робочих сіялок було 3 шт., залізних борін – 50 шт. плугів – 15 шт. На відгодівлі тримали 130 голів корів, 600 курей, 100 гусей. (ф. р-1894, оп. 1, спр. 104, арк. 133-133 зв.)

16 листопада 1927 р. було зареєстровано сільськогосподарське товариство з групових насаджень «Нове життя». (ф. Р-161, оп. 1, спр. 604, арк. 365)

На території с. Ватерлоо діяла євангельсько-лютеранська реформаторська релігійна громада. У 1927 р. кількість членів релігійної общини становила 360 осіб віком від 18 до 60 років (переважна більшість з яких була середняки та незаможні робітники). (ф. Р-262, оп. 2, спр. 130, арк. 9-21)

У документах фонду Ватерлооської сільради за 1927 р. є відомості про діяльність п’ятдесяток у селі: євангельсько-лютеранської реформаторської та євангельсько-баптистської. Головою першої громади був Бетгер Андрій Андрійович (44 років), скарбничим – Гун Андрій Андрійович (39 років), членами – Гун Петро Петрович, Франк Андрій Фрідріхович, Рембольд Християн Християнович. Головою другої – Гун Яків Андрійович (54 років), скарбничим – Ветцель Християн Іванович (47 років), членами – Венц Іван Фрідріхович, Ветцель Едуард Іванович, Бергер Оскар Августович. (ф. Р – 262, оп. 2, спр. 130, арк. 45-52)

Про землевпорядкування на селі, кількість коней та великої рогатої худоби у населення, роботу колективних господарств, охорону громадського порядку серед населення, стан культурно-просвітницької роботи, ліквідацію неписемності, діяльність трудової школи, сільбуду у 20-ті роки ХХ ст. свідчать документи фондів Миколаївського окружного виконавчого комітету, Миколаївського окружного адміністративного відділу, Ландауського волосного революційного комітету та Миколаївського окружного статистичного бюро Центрального статистичного управління України, Миколаївської окружної інспектури народної освіти. (ф. Р – 166, оп. 1, спр. 101, арк. 8, 15, 16; спр. 161, арк. 41; спр. 784, арк. 68, 216; спр. 1004, арк. 440; ф. Р-118, оп. 1, спр. 27, арк. 184; спр. 287, арк. 1-72, оп. 3, спр. 4, арк. 6; ф. Р-235, оп. 1 спр. 11, арк. 231; спр. 17, арк. 101; спр. 18, арк. 118; ф. Р – 985, оп. 1, спр. 541, арк. 3; спр. 702, арк. 18; ф. Р – 99, оп. 2, спр. 155, арк. 37. «Немцы Николаевщины. Аннотированный реестр», Донецк, 2013, С. 271-354, 790).

Згідно з постановою ЦК КП(б)У «Про ліквідацію та перебудову штучно створених національних рад» від 5 березня 1939 р. були ліквідовані німецькі національні райони, зокрема й  Карл-Лібкнехтівський. («Німецькі поселення в Україні: історія та сьогодення», Київ-Миколаїв, 2006, стор. 258-259).  З 1939 р. Ватерлоо включено до складу новоствореного Веселинівського району Одеської області.

Село Ватерлоо було окуповане нацистськими військами 11 серпня 1941 р. та звільнено частинами Червоної Армії 13 квітня 1944 р. (ф. Р-1002, оп. 3, спр. 87, арк. 62.).

У документах Миколаївської обласної комісії зі сприяння у роботі Надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР є відомості про збитки, заподіяні під час нацистської окупації колгоспам ім. Рози Люксембург та ім. Андре Марті, що діяли на території Ватерлооської (Ставківської) сільради. (ф. Р-1894,  оп. 1, спр. 104, арк. 133-136, 137-140).

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 30 березня 1944 р. Веселинівський район було включено у Миколаївську область. З цього року с. Ватерлоо у складі Миколаївської області. (Газ. «Південна правда», 26 квітня 1944 р., № 8, С. 1)

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 липня 1946 р. с. Ватерлоо перейменовано у с. Ставки, а Ватерлооську сільраду – у Ставківську. (Газ. «Бугская заря», 10 липня 1946 р., № 139, С. 4.)

У складі Ставківської сільської Ради 1946 р. перебували села: Ставки, Піщаний Брід, Зоря, Федорівка, Олексіївка, Два Ставки, Новий Степ. На території сільради налічувалося 1209 дворів, де проживало 3782 осіб.

У держархіві області зберігаються  документи колгоспів ім. Андре Марті (1944-1950) та ім. Леніна (1950-1960 рр.) с. Ставки. 1950 року колгоспи Ставківської сільради ім. Ворошилова (с. Зоря), «Зелений степ» (с. Федорівка), ім. Андре Марті були об’єднані в один – ім. Леніна. (ф. Р-4538, Р-4539, Р-4541).

Основний виробничий сільськогосподарський напрямок колгоспу ім. Леніна – рослинництво (посівні культури: озима пшениця, соняшник, кукурудза, коноплі) та тваринництво (виробництво молока та м’яса). У 50-х роках ХХ ст. за цим господарством було закріплено 5333 га землі, 4531 га - орної, 360 га – пасовищ, 473 га - інших сільгоспугідь. У колгоспі діяли 2 електростанції на 210 кВт, млин, ремонтні майстерні. (1950-1986 рр.,               ф. Р-5178, ф. Р-2878, оп. 1, спр. 341, арк. 19).

Документи Ставківської сільради представлені протоколами сесій депутатів сільської Ради, засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян села, котрі розповідають про економічний та культурний розвиток села, статистичними відомостями про роботу та відомостями з адміністративно-господарської діяльності сільради та ін. (ф. Р-262, 1920-1922 рр., 1925 -1930 рр., 1944-1989 рр.).

Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Ставки Новобузького району можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до  16.00 год. (обідня перерва з 12.00 до 12.45).