З історії с. Матвіївка Центрального району м. Миколаїв

Друк

І.В.Крикалова
головний спеціаліст
Відділу інформації і використання
документів НАФ
держархіву Миколаївської області

2013 р. виповнилось 235 років з часу заснування с. Матвіївка Центрального району м. Миколаїв.

У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію цього села.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, яке було засновано як форпост на південному кордоні Росії проти кримських татар, постійно нападали на ці землі (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 355, арк. 3).

У фонді «Колекція мап та креслень» є план земельних ділянок с. Матвіївка за 1868 р. (володіння колишніх військових поселян, ф. Р-2778, оп. 1, спр. 1270).

За адміністративно-територіальним поділом Херсонської губернії за 1886 рік село Матвіївка входило до складу Гур’ївської волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У цей час на території села було 366 господарства, проживало 2108 осіб (1100 – чоловіків, 1008 – жінок); діяли православна церква, земська школа, де навчалися 123 учня (99 хлопчиків, 24 дівчатки), працювали три лавки, велася добич вапняку (Список населених міст Херсонської губернії. Херсон, 1886, С. 409).

1916 року у Матвіївці знаходилося 482 господарств, проживало 2783 особи 1221 – чоловік, 1562 – жінки (Список населених міст Херсонської губернії. Олександрія, 1917, С. 79).

У документах Миколаївського міського статистичного комітету знаходяться картки Всеросійського сільськогосподарського перепису за 1917 р. з відомостями про господарства мешканців с. Матвіївка (вказані: прізвище господаря, склад родини, площа земельного наділу, наявність сільськогосподарського реманенту, худоби) (ф. 239, оп. 1, спр. 274).

На території села знаходилась церква в ім’я  Св. Петра і Павла. Відомості про реєстрацію народжених, одружених і померлих мешканців села Матвіївка за 1792, 1795-1809, 1810-1817, 1818-1833, 1834-1842, 1848-1851, 1853-1859 рр. є у документах об’єднаного архівного фонду (ОАФ) «Церкви Херсонського повіту Херсонської губернії» (ф. 410 ОАФ, оп. 1, спр. 41, 42, 43, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 55, 56, 58. 59, 60, 61); за 1876-1877, 1880-1885, 1888-1904, 1906-1918 рр. у документах фонду «Колекція метричних книг установ релігійних культів, що існували на території Миколаївської області» (ф. 484, оп. 1, спр. 557, 556, 567, 570, 573,575,580, 585, 591, 595, 597, 600, 603, 606, 610, 612, 616, 619, 622, 628. 632, 635, 638, 639, 646, 650, 1949, 1959, 1961, 1971, 1920, 1983, 1991, 1998, 2004, 2006, 2012).

У документах фонду «Миколаївський окружний адміністративний відділ окружного виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів» є списки членів ради та п’ятидесятки церкви в ім’я Св. Петра і Павла, а також список віруючих (вказані прізвище, ім’я та по-батькові, вік, соціальний стан) (1937-1938 рр., ф. Р-118, оп. 1, спр. 330, арк. 1-12). У довоєнний період будівля церкви використовувалася як сільський клуб, під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. приміщення знову було зайнято релігійної громадою с. Матвіївка. Церква знаходилася на території школи, що включала три шкільних будинки, інколи церковні богослужіння проходили під час позашкільних занять учнів. 1964 р. релігійна громада с. Матвіївка була знята з реєстрації, будівля церкви використовувалася як шкільний спортивний зал (ф. Р-4760, оп. 1, спр. 48, арк. 87 зв., спр. 78, арк. 83, ф. Р-5028, оп. 1, спр. 2, арк. 27. ф. Р-992, оп. 8, спр. 108, арк. 50-55).

1920 р. у селі встановлено радянську владу (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 355, арк. 3).

1920 р. у Матвіївці діяв сільський революційний комітет (ревком) на чолі з М.Осадчуком (ф. Р-156, оп. 1, спр. 298, арк. 21-22 зв.).

1921 р. у селі були створені товариства із спільної обробки землі «Хлібороб», «Червоний орач», «Чумак» (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 355, арк. 3).

Відомості про економічний, торгово-промисловий, культурний стан с. Матвіївка у 20-30-х роках ХХ ст. містяться у документах фондів Миколаївського окружного виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (протоколи засідань президії та членів сільської Ради, статистичні відомості про кількість населення та його економічний стан тощо). 1922 р. до складу сільської Ради було обрано 21 особу. На території села діяли три сільськогосподарські артілі, була отримана та розподілена серед бідняків насіннєва позика (ф. Р-161, оп. 1, спр. 88, арк. 208-211). 1925 р. головою сільської Ради був Білий, на чолі земельної секції - Дундук П.К., секції з благоустрою – Логвінюк К.Ф., культпросвітньої секції – Холявка М.С. Цього року були відремонтовані будівлі сільради та школи, частково відремонтовані громадські колодязі та шляхи. Робота з землеустрою на той час проведена не була. Земельні ділянки були розташовані у двох місцях: 4205 десятин – біля самого села, 2885 десятин – знаходилися на відстані 35 верст від села, що, безумовно, створювало труднощі (для обробки цієї земельної ділянки необхідно було б переселити частину населення села) (ф. Р-161, оп. 1, спр. 333, арк. 274-274 зв.).

Трудова школа у селі почала працювати 1920 р. (рік заснування шкільної установи – 1889 р.). 1923 р. у школі викладали п’ять предметів: рідну мову, арифметику, природознавство, культурознавство та політзнавство, у школі було 83 підручника (з них українською мовою - 58), три географічні мапи та два глобуси, загальна кількість книжок у бібліотеці становила 252 (з них українською мовою - 24), працював один вчитель - М.Холявко, школу відвідували 184 учнів, з них хлопчиків – 110, дівчат - 74, навчання велося українською мовою, класна кімната була одна, розмір шкільної земельної ділянки становив 5 десятин. 1924-1925 навчальному році у школі займалися 146 учнів у трьох групах (діти мали власні підручники), працювали три вчителя: Кісільов Ю.І., Холявко М.С., Степанова А.А. Школа мала: парти на 130 учнів, класних дошок – 3, наочних посібників: 2 мапи, 4 малюнки з географії, 16 з природознавства, 2 глобуси, діяли гуртки: хоровий, літературний, художній, які відвідувало 50 учнів (23 хлопця та 27 дівчаток). Паливом школа була забезпечена на 50 відсотків, на кошти сільради був проведений невеликий ремонт (приміщення школи потребувало капітального ремонту). 1925-1926 навчальному році у школі викладали чотири вчителі, займалося 125 учнів (кількість основних груп - чотири), при школі діяв лікнеп.  (ф. Р-99, оп. 2. спр. 112, арк.1-19 зв.).

1920 р. кількість домогосподарств у с. Матвіївка становила 549, населення – 3085 , з них чоловіків – 1491, жінок – 1594 (ф. Р-52, оп. 1, спр. 2, арк. 19 зв.). У документах фонду Миколаївського губернського статистичного бюро є список домогосподарств с. Матвіївка за 1922 р., де значаться голова господарства та кількість членів родини (ф. Р-52, оп. 1, спр. 23, арк. 11-22). 1926 р. на території села мешкало 2626 осіб (чоловіків – 1255, жінок – 1371) («Населенные пункты Николаевского округа по переписи 17 декабря 1926 г.», С. 23).

1920 року у с. Матвіївка діяли українське товариство «Просвіта», хата-читальня, театральний та хоровий гуртки, бібліотека (ф. Р-179, оп. 1, спр. 168, арк. 6)

1920 р. у с. Матвіївка почав діяльність сільКНС. 5 серпня 1920 р. відбулися загальні збори незаможних селян села Матвіївки з виборів керівництва КНС, всього було присутніх 150 осіб (з них чоловіків – 100, жінок – 50), обрані: головою КНС – Іван Кменний, скарбником – Панас Торопенко, секретарем – Михайло Холодков (ф. Р-916, оп. 2, спр. 485, арк. 58-62 зв.). Відомості про діяльність Матвіївського КНС у 1920-1922 рр. містяться у документах фонду Миколаївського губернського відділу управління губернського виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (ф. Р-916, оп. 2, спр. 415, 485, 487, 545).

У лютому 1923 р. до Матвіївського КНС входило 18 членів, у березні цього року було прийнято 35 нових членів (вибуло 3). Під час голоду 1921-1923 рр. за допомоги КНС на селі для голодуючих були відкриті дві їдальні. (ф. Р-702, оп. 1, спр. 46, арк. 34-35 зв.; ф. Р-687, оп. 1, спр. 12, арк. 249-250). У грудні 1924 р. чисельність Матвіївського КНС становила 97 осіб (з них чоловіків – 78, жінок – 19, письменних – 77, неписьменних – 20 (17 осіб навчалося у школі лікнепу), 60 членів КНС постійно відвідували сільбуд; земельна ділянка – 623 десятини для ведення одноосібного господарства та 36 десятин – для колективного (ф. Р-702, оп. 1, спр. 46, арк. 96, 106). У грудні 1925 р. Матвіївський КНС нараховував 115 членів (їдців – 471 особа). 1923 р. було засіяно 53 десятини, у 1924 р. – 118 десятин, у 1925 р. – 144 десятини, прибуток склав відповідно 1046, 2290 та 4280 пудів зерна (ф. Р-702, оп. 1, спр. 171, арк. 69, 71). У жовтні 1926 р. кількість членів КНС становила 75 осіб (чоловіків – 52, жінок – 23) (ф. Р-702, оп. 1, спр. 171, арк. 334, 5).

У документах фонду «Миколаївський районний комітет незаможних селян» за 1923-1925, 1927, 1929 рр. є відомості щодо економічного стану та діяльності Матвіївського КНС (місячні та річні звіти, стан культурно-просвітницької роботи, протоколи загальних зборів членів КНС, анкети нових членів КНС  тощо) (ф. Р-702, оп. 1, спр. 46, 61, 100, 102, 151, 171, 309, 334, 471), а також містяться списки членів сільКНС за 1924 р., де вказані: прізвище господаря, кількісний склад родини, наявність сільськогосподарського реманенту, худоби тощо (ф. Р-702, оп. 1, спр. 46, арк. 22-22 зв.).

1922 р. у селі було створено кілька сільськогосподарських артілей, а саме: сільськогосподарська артіль «Свій труд № 10» до складу якої входило 7 господарств (кількість їдців – 33 (чоловіків – 12, жінок – 21), земельна ділянка становила 77 десятин, у господарстві налічувалося: плугів – 2 одиниці, віялок – 1, коней – 2 голови, корів – 6,; сільськогосподарська артіль «Маруся Богуславка», яку очолила Марія Герасимова, до складу артілі входило 14 господарств (кількість їдців – 54, з них 25 працездатних); сільськогосподарська артіль «Барвінок» – 9 господарств (кількість їдців – 38, з них 22 працездатних), земельна ділянка – 86 десятин, коней – 9, волів – 8, корів – 14; сільськогосподарська артіль «Зелений Барвінок» – 13 господарств (100 осіб, з них 48 працездатні, 52 – непрацездатні), земельна ділянка – 225 десятин, коней – 4, корів – 9, плугів – 8, букерів – 8, борон – 10, жаток – 4, віялок – 5, фургонів – 11; сільськогосподарська артіль «Ранній ранок» – 9 господарств (кількість їдців – 31, з них працездатних – 19), коней – 1, корів – 2, плугів – 1, борон – 2, букерів – 3; сільськогосподарська артіль «Справедливість» – 14 господарств, земельна ділянка – 94 десятини, кількість членів артілі – 43 (ф. Р-54, оп. 1, спр. 238, арк. 43-63 зв., 77-78, 99-107); сільськогосподарська артіль «Кобзар» – налічувалося 10 господарств, у 1927 р. – 8 господарств (всього 26 осіб, з них чоловіків – 14, жінок – 12), земельна ділянка становила 70 десятин, у господарстві було плугів – 8, букерів – 7, сіялок – 1, віялок – 2, борон – 3. Основний виробничий напрямок артілі «Кобзар» – рослинництво, основна посівна культура – пшениця (ф. Р-418, оп. 1, спр. 36, арк. 1-13, ф. Р-985, оп. 1, спр. 278, арк. 33).

У документах фонду «Миколаївський повітовий земельний відділ повітового виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів» містяться списки членів артілей, статистичні відомості щодо господарств, протоколи загальних зборів тощо (ф. Р-54, оп. 1, спр. 238, арк. 43-63 зв., 77-78, 99-107).

1922 р. у с. Матвіївка було також створено сільськогосподарську трудову артіль «Незаможник» до складу котрої входило 17 селянських господарств, кількість членів артілі – 80 осіб (41 – працездатний, 39 – непрацездатних). Землі налічувалося 165,5 десятин, кількість коней у господарствах – 3, сіялок – 2, фургонів – 4, плугів – 2, борон – 1. Засновниками артілі були Безушко Федір Володимирович, Горбенко Григорій Михайлович, Осадчук Максим Михайлович та Осадчук Тихон Васильович (ф. Р-103, оп. 1, спр. 648, арк. 19-26). 1 травня 1924 р. артіль «Незаможник» (кількість їдців становила 69 осіб, земельна ділянка – 212 десятин) та «Сонце» (час заснування не вказаний, кількість їдців становила 47 осіб, земельна ділянка – 178 десятин), були ліквідовані (ф. Р-102, оп. 1, спр. 849, арк. 50). 1925 р. сільськогосподарська артіль «Сонце» поновила діяльність, до її складу входило 10 господарств, кількість їдців – 67 особи, земельна ділянка становила 148,25 десятин (ф. Р-985, оп. 1, спр. 148, арк. 62).

1924 року у с. Матвіївка була створена трудова сільськогосподарська артіль інвалідів «Свій труд», до складу котрої входило 6 господарств. У документах фонду «Миколаївський окружний земельний відділ окружного виконавчого комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів» зберігаються статут та список членів артілі (ф. Р-102, оп. 1, спр. 854, арк.. 302-327).

У 1930-1931 рр. у с. Матвіївка діяли сільськогосподарські артілі «Єднання» та ім. Петровського. Згідно з контрольними цифрами організації городництва по Миколаївській окрузі на 1930-1931 рр. сільськогосподарська артіль «Єднання» мала 40 га зрошувальної земельної ділянки під городні культури, артіль ім. Петровського мала 13 га земельної ділянки (з них 7 га – зрошувальні землі, що потребували переустаткування, 6 га – потребували зрошування) (ф. Р-102, оп. 1, спр. 2127, арк.. 131).

У документах фонду Миколаївського окружного статистичного бюро є відомості, що 1925 р. у с. Матвіївка нараховувалося 548 господарств, кількість населення становила 2646 осіб (з них чоловіків – 1283, жінок – 1363), національність переважно українська, площа земельної ділянки – 7045 десятин (ф. Р-985, оп. 1, спр. 148, арк. 57 зв.-58). 1928 р. у селі діяли трудова школа та школа лікнепу, хата-читальня, сільКНС (ф. Р-985, оп. 1, спр. 702, арк. 18 зв.-19, 41 зв.-42, 78 зв.-79).

Згідно з постановою ВУЦВК УСРР та РНК УСРР від 2 вересня 1930 р. на території України з 15 вересня 1930 р. були ліквідовані округи. Місто Миколаїв у складі 18 міст України було виділено в окрему адміністративно-господарську одиницю з підпорядкуванням 31 сільради, до складу яких увійшла й Матвіївська сільська рада. У документах фонду виконавчого комітету Миколаївської міської Ради народних депутатів є документи щодо діяльності Матвіївської сільради за 1931-1936 рр. (протоколи засідань президії сільради, плани роботи сільської ради, відомості про проведення перевиборів, підготовки до весняної посівної компанії по колгоспах сільської ради, інформації щодо проведення звітних зборів, результатів перевірки діяльності Матвіївської сільради, роботи з підготовки перевиборів місцевих рад, звіти депутатів перед виборцями тощо) (ф. Р-8, оп. 1, спр. 193, 676, 784).

1936 р. у с. Матвіївка мешкало 3027 осіб. У складі сільської ради працювали десять секцій: рільнича, тваринницька, культурна, впорядження, фінансова, торгівельно-заготівельна, шляхів та зв’язку, революційної законності, охорони, секція з допомоги залізничному транспорту. До складу сільради входило 40 осіб (чоловіків – 36, жінок – 4) (ф. Р-8, оп. 1, спр. 784, арк. 1).

У документах фонду Миколаївського міського відділу статистики містяться списки мешканців с. Матвіївка на 1936 р., де вказані прізвища голів господарств, кількість членів родин , наявність худоби (ф. Р-984, оп. 1, спр. 89, арк. 1-16).

1929 р. у с. Матвіївка було організовано колгосп «Друга п’ятирічка», до складу котрого входило 274 господарства та 1120 колгоспників.

1941 року посівна площа під врожай колгоспу складала 742 га, на території колгоспу розміщувалося 15 будівель загальною площею 3750 куб. м., колгосп мав сільськогосподарський реманент: букерів – 15, плугів – 25, борон – 40, фургонів  – 25, коней –  92 голови, великої рогатої худоби – 112 голів, овець –130 (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 260, арк. 4-4 зв.).

Колгосп ім. Ворошилова був організований у 1931 р., до складу колгоспу входило 76 господарства, членів колгоспу - 376 осіб. Площа земельної ділянки становила 1075 га, з них орної – 658 га, інших земель – 417 га (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 260, арк. 8).

Колгосп ім. Петровського був організований у 1935 р., до складу колгоспу входило 76 господарства, членів колгоспу – 250 осіб. Площа земельної ділянки становила 1372 га, з них орної – 936 га, інших земель – 446 га. 1941 року посівна площа під врожай складала 756 га (ф. Р-1894, оп. 1, спр. 260, арк. 12).

Річні звіти про діяльність колгоспів «Друга п’ятирічка», ім. Ворошилова та ім. Петровського зберігаються у фонді Миколаївського обласного управління сільського господарства. На той час колгоспи обслуговувала Грейгівська МТС Миколаївського району (1937, 1938, 1939 рр., ф. Р-2764, оп. 1, спр.1107, арк. 109-120 зв.; спр. 1135, арк. 25-47 зв., 449-456 зв.; спр. 1161, арк. 173-205 зв.).

Село Матвіївка було окуповане нацистськими військами 10 серпня 1941 р. та звільнено частинами Червоної Армії 27 березня 1944 р. Під час тимчасової нацистської окупації Миколаївської області 1941-1944 рр. на примусові роботи до країн Західної Європи було вивезено 20 мешканців села (ф. Р-1002, оп. 3, спр. 29, арк. 75). Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. у селі діяла Матвіївська підпільна антифашистська група (керівник – Ганна, прізвище не встановлено) (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 355, арк. 3; ф. П-7, оп. 10, спр. 236, арк. 22, 63-66, 68-69).

У документах Миколаївської обласної комісії зі сприяння у роботі Надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР є відомості про збитки, заподіяні під час тимчасової нацистської окупації Миколаївської області 1941-1944 рр. колгоспам Матвіївської сільради. Збитки колгоспу «Друга п’ятирічка» склали 1052800 крб., колгоспу ім. Ворошилова – 7627634 крб.; колгоспу ім. Петровського – 12083805 крб. (1944 р., ф. Р-1894, оп. 1, спр. 260, арк. 4-15 зв.).

У держархіві області зберігаються документи колгоспів, які знаходилися на території с. Матвіївка: ім. Петровського (1944-1948 рр., ф. Р-4482), «Друга п’ятирічка» (1945-1950 рр., ф. Р-4483), ім. Ворошилова (1945-1950 рр., ф. Р-4484). 1950 року колгоспи були об’єднані в один – ім. Кірова (1950-1958 рр., ф. Р-4485). У 1958 р. колгосп ім. Кірова (с. Матвіївка) та колгосп «Шлях до соціалізму» (с. Баловне) об’єдналися у колгосп ім. Кірова (з центральною садибою у с. Баловне), у с. Матвіївка знаходилася бригада № 2 колгоспу (1958-1991 рр., ф. Р-4490).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 8 червня 1959 р. № 458 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих сільських Рад в Арбузинському, Великоврадіївському, Веселинівському, Доманівському, Жовтневому, Новобузькому та Очаківському районах Миколаївської області» село Матвіївка Матвіївської сільради було передано до складу Баловненської сільської ради. Матвіївську сільську раду було ліквідовано (ф. Р-992, оп. 6, спр. 2452, арк. 107-109). На той час у селі мешкало 2887 осіб, число дворів становило 946, діяли середня школа, сільський клуб, медпункт та колгоспний пологовий будинок, 4 магазини (сільпо) та 1 магазин Миколаївської рибкоперації, взуттєва майстерня та парикмахерська від артілі «Прогрес» (ф. Р-992, оп. 6, спр. 2496, арк. 30). Згідно з рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 21 квітня 1967 р. № 273 «Про утворення Матвіївської сільської Ради депутатів трудящих Новоодеського району» виконавчий комітет Матвіївської сільської ради поновив діяльність (ф. Р-992, оп. 12, спр. 311, арк. 104).

Згідно з рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 25 вересня 1973 р. № 475 «Про передачу Великокорениської селищної Ради (у складі селища міського типу Велика Корениха і села Мала Корениха) Миколаївського району і Матвіївської сільської Ради (у складі села Матвіївка) Новоодеського району у підпорядкування районним Радам депутатів трудящих м. Миколаєва» Матвіївська сільська Рада Новоодеського району була підпорядкована Центральній районній Раді депутатів трудящих м. Миколаїв (ф. Р-992, оп. 12, спр. 1255, арк. 22).

Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів від 24 лютого 1987 р. № 51 «Про деякі зміни у адміністративно-територіальному устрої області» село Матвіївку Матвіївської сільради Центрального району м. Миколаїв віднесено до селищ міського типу, селищну Раду найменовано Матвіївською (ф. Р-992, оп. 12, спр. 4391, арк. 44).

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 15 листопада 1996 р. № 518/96-ВР «Про затвердження меж міста Миколаєва Миколаївської області» смт Матвіївка включене у межі міста (ф. 5961, оп. 1, спр. 164, арк. 196).

Документи Матвіївської сільської ради представлені протоколами сесій депутатів сільської Ради, засідань виконавчого комітету сільської Ради, загальних зборів громадян села та розповідають про економічний та культурний розвиток села (1926, 1944-1959, 1967-1989 рр. ф. Р-3951).

На території смт Матвіївка з 1974 р. діяв Матвіївський завод силікатних матеріалів Миколаївського обласного виробничого об’єднання будівельних матеріалів (з 1984 р. – Миколаївський комбінат силікатних виробів, з 1994 р. – відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Миколаївський комбінат силікатних виробів». Основні напрямки діяльності – випуск силікатної стінової цегли і виробів з ніздрюватого силікатобетону. У держархіві області зберігаються документи заводу: накази директора з основної діяльності, фінансові та техпромфінплани, звіти з фінансово-господарської діяльності, штатні розписи (1974-2000 рр., ф. Р-5989).

Більш докладно ознайомитися з документами за даною темою можна в читальних залах держархіву Миколаївської області, які працюють з понеділка по четвер з 8 до 17 год., обідня перерва з 12 до 12-45.

 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер