Головне меню

З історії с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області

Друк

Н.П.Нікольчук,
головний спеціаліст
Відділу інформації і використання <
держархіву Миколаївської області

2013 року виповнилось 135 років з часу заснування села Кринички Миколаївського району Миколаївської області. У Державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію цього села.

Село Кринички  (до 1946 р. с. Шенфельд) – центр сільської ради, розташоване за 30 кілометрів на північний захід від районного центру і за          15 кілометрів від залізничної станції Трихати. Село було засноване у 1873 році німецькими колоністами та мало 23 дворів-господарств, землі 3800 десятин, постійного населення - 133 члени товариства та 41 особа (не члени товариства)    (ф.Р-2878, оп. 1, спр. 326, арк.  3, 4).

У документах Миколаївської окружної інспектури народної освіти є відомості про відкриття у 1904 році у селі церковно-парафіяльної школи. У 1918 році школа була  перетворена на трудову,  у 1924 році у ній навчалось      55 учнів (ф.Р-99, оп. 1, спр. 158, арк. 1). У документах Миколаївської окружної інспектури народної освіти  за 1924 рік є відомості про роботу  трудової школи с. Шенфельд Варварівського району (ф.Р-99, оп. 2, спр. 158, арк. 28). За документами Миколаївського окружного статистичного бюро у 1928 році у      с. Шенфельд діяли: трудова школа (58 учнів) та школа лікбезу (ф.Р-985, оп. 1, спр. 702, арк. 1-10).

У документах Миколаївського повітового земельного відділу є відомості про заснування у 1922 році сільськогосподарської артілі «Колоніст», яка нараховувала 103 десятини землі, 46 членів артілі, тринадцять коней, одинадцять корів, дві свині, чотири плуги, дев’ять борон, дві сіялки, дві віялки, вісім фургонів (ф.Р-54, оп. 1, спр. 238, арк. 2-4). 11 жовтня 1922 року затверджено статут сільськогосподарської артілі «Колоніст», котра займалась рільництвом на 603 десятинах землі (ф.Р-462, оп. 1, спр. 256,  арк. 287, 288).      5 лютого 1923 року сільськогосподарська артіль «Колоніст» прийняла в орендне користування 130 десятин землі із державного фонду Петровської волості терміном на шість років. (ф.Р-163, оп. 1, спр.1932, арк. 61, 68).

1922 року було створено сільськогосподарську артіль «Дружба № 6», яка мала п’ять дворів, 57 десятин землі, дві корови, четверо коней, два плуги, чотири фургона та одну борону (ф.Р- 54,   оп. 1, спр. 238, арк. 19). Її статут було затверджено 21 вересня  1922 року ( ф.Р-462, оп. 1, спр. 256, арк. 287).

14 липня 1922 року затверджено статут сільського господарського товариства «Шенфельдске», котре займалось рільництвом на 83 десятинах землі (ф.Р-462, оп. 1, спр. 256, арк. 287).

18 грудня 1924 року була створена Шенфельдська сільська Рада шляхом поділу Григорівської сільської Ради Варварівського району (ф.Р-161, оп. 1,     спр. 201, арк. 2).У документах Миколаївського окружного виконавчого комітету від 17 листопада 1926 року є відомості про роботу Шенфельдської сільської Ради за третій квартал 1926 року (ф.Р-161,    оп. 1, спр. 1004, арк. 418).

У документах податкового відділу Варварівського районного виконкому за 1923-1924 р. є посімейні списки платників сільськогосподарського податку   с. Шенфельд. У селі нараховувалось 74 індивідуальні господарства, 3 артілі (артіль «Колоніст»: складалась із 7 господарств, до яких входило 62 члена           (30 чоловіків та 32 жінки), сільськогосподарське товариство із шести господарств, до котрих входило 36 членів  (13 чоловіків та 23 жінки), артіль «Дружба» із п’яти  господарств  (21 член: 10 чоловіків та 11 жінок) (ф.Р-163, спр. 1215, арк.  228-230 зв.). У документах виконкому Варварівської районної Ради за 1923 рік є списки платників трудового податку та звільнених від сплати податків по с. Шенфельд (ф.Р-163, оп.1, спр. 1568, арк. 12, 12 зв., 13, 13 зв.).

1929 року у с. Шенфельд засновано колгосп імені Леніна, який нараховував 144 господарства, 450 членів, мав землі 3028 га, у тому числі       2460 га орної.  Головою правління працював А.Р.Шенер. У 1957 році колгосп було перетворено у радгосп «Криничанський» (ф.Р-2878, оп. 1, спр. 326,        арк. 3). За документами річного звіту колгоспу імені Леніна за 1939 рік у колгоспі налічувалось 156 дворів, населення 674 осіби. Закріплено культур за ланками у колгоспі 1992 га, а саме: озимі зернові – 985 га, ярі зернові -553 га    (у тому числі: під кукурудзу – 90 га, просо – 39 га), соняшники – 90 га, бавовна – 50 га, багаторічні трави на насіння – 10 га, картопля – 18 га тощо. Всього за 1939 рік нараховано трудоднів членам колгоспу: чоловікам - 45398, жінкам – 37699  (ф.Р-2764, оп. 1, спр. 1151, арк. 625-634).

З 10 серпня 1941 року по 30 березня 1944 року село було тимчасово окуповане німецько-румунськими загарбниками, які разом з німецькими колоністами майже повністю зруйнували колгосп та нанесли його господарству збитки  у сумі 21970 тисяч карбованців та громадянам сільської Ради у сумі 1115090 карбованців (ф.Р-1894, оп. 1, спр. 89, арк. 99-102). У селі споруджено пам’ятник загиблим односельчанам та воїнам, які загинули, захищаючи село у 1941 році. (ф.Р-1894, оп. 1, спр. 94, арк. 1).

Постановою Миколаївського облвиконкому від 20 жовтня 1944 року       № 563 с. Шенфельд Варварівського району Миколаївської області перейменовано у с. Кринички (через наявність у селі 10 криниць, збудованих ще колоністами) (ф.Р-992, оп. 2, спр. 119, арк. 37-39).

За післявоєнні роки (1944-1966 рр.) 27 вихідців з села одержали вищу освіту, з них 4 вчителі, 1 лікар, 22 спеціалісти сільського господарства. Колишньому директору Криничанської школи Миколі Єфремовичу Волошину за проявлені героїзм і мужність у роки Великої Вітчизняної війни посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У селі Кринички на 1 січня       1967 року мешкало 900 осіб. (ф.Р-2878, оп. 1, спр. 326, арк. 6).

У 1946 році було створено Криничанську сільську Раду, головою став М.І.Остапенко. Добру пам'ять по собі залишили його наступники – капітан-фронтовик, учасник Параду Перемоги Г.П.Бойко, С.І.Тищик, О.П.Селіванов, П.П.Косарєв, В.І.Цибко.

1948 року у селі організовано МТС, директорами котрої в різні роки працювали Пурич, Матвієнко, Косарєв. У 1957 році на базі МТС створений радгосп «Криничанський», до складу якого ввійшли колгоспи сіл Кринички, Новогригорівка, Новоселівка, Трихати, Морозівка, Петрово-Солониха. Директором радгоспу був П.П.Косарєв. У 1962 році у радгоспі було 13327 га сільгоспугідь (з них 11157 га орних),  3510 голів великої рогатої худоби, в тому числі 1070 корів, 1130 свиней, 19700 овець. Побудовані типові тваринницькі приміщення, кормоцех, молокопункт з холодильником та лабораторією, ветпункт, будинок тваринника з їдальнею та крамницею. Всі трудомісткі процеси були механізовані. У 1970-80-і роки радгосп виробляв понад                12 тис. тонн зерна, близько 500 тонн городини, 570 тонн м’яса, понад                 3 тис. тонн молока, 500—600 центнерів вовни. З виробництва вовни радгосп посідав перші місця в області та республіці. У 1966 році радгосп «Криничанський» мав 19700 голів овець, 3650 голів великої рогатої худоби   (у тому числі 1000 корів), 3300 штук птиці. Земельний фонд радгоспу –  15036 га, сільськогосподарських угідь – 13123 га, з них орної – 10986 га. Вирощували: озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь, просо, горох, овес, з технічних культур – рицину та соняшник. Протягом п’яти років (1961-1965 рр.) у радгоспі постійно зростало виробництво шерсті та м’яса. За ці роки радгоспом вироблено: бавовни –  659 цнт, м’яса – 6890 цнт. Радгосп займав перше місце в області. У 1966 році тут було настрижено на одну вівцю 3,4 кг бавовни, вироблено на      100 га сільськогосподарських угідь 52,6 цнт м’яса, надоєно на одну корову по 2636 кг молока, зібрано по 26,4 цнт. зернових з гектара. За високі показники у розвитку вівчарства та тваринництва нагороджено орденом Леніна директора радгоспу Павла Прохоровича Косарева та чабана Дмитра Дмитровича Сіряченка, орденом Трудового Червоного Прапору  – два колгоспника, медалями -  18 колгоспників. Сімдесят п’ять робітників радгоспу – ударники комуністичної праці. На полях радгоспу у ці роки працювало 96 тракторів,       22 комбайни та 32 автомашини. На виробництві використовувалось                  82 електромотори. У тваринництві повністю механізована підготовка та роздача кормів, водопостачання. Постійно зростали прибутки радгоспу. З 1963 по     1966 рік вони становили по 187 тисяч карбованців, а у 1966 році зросли до     753 тисяч карбованців. За десять років (1957-1966 рр.) радгосп побудував         24 приміщення тваринницьких ферм на 6720 голів великої рогатої худоби, овець та птиці; слюсарну та столярну майстерні, кузню, гараж на 40 автомашин, їдальню, 28 км водогону, три двоповерхових 4-квартирних та                             14 одноквартирних будинків. За допомогою державного кредиту у сумі       15000 крб та на власні заощадження робітниками радгоспу збудовано               45 будинків.

У селі у ці роки працювали медичний пункт, аптека, дитячі ясла, середня школа з інтернатом на 60 місць. У школі працювали 20 вчителів з вищою та середньою освітою. Діяли дві бібліотеки (сільська та шкільна), які мали           8,5 тисяч томів книг, будинок культури на 450 місць зі стаціонарною кіноустановкою. У будинку культури працювали драматичний, хоровий, танцювальний та музичний гуртки, у них брали участь 150 любителів самодіяльного мистецтва. У 1966 році на обласному огляді культбригад учасники художньої самодіяльності села посіли друге місце. У селі працювала первинна організація «Знання», яка об’єднувала 20 членів. У радгоспі виходили багатотиражна газета «Степовий маяк» та радіогазета «Вечірні Кринички». До послуг жителів села були три магазини, їдальня, чайна, перукарня, лазня, відділ зв’язку. Молодь села займалась фізкультурою та спортом. Їх руками побудовано стадіон та спортивний майданчик, де була волейбольна секція, гімнастична і футбольна команди (ф.Р-2878, оп.1, спр. 326, арк.1-12).

Станом на 1 січня 1971 року у господарстві було: великої рогатої худоби – 3300 голів, свиней – 1557 голів, овець – 20070 голів, птиці – 2775 голів. У 1970 році господарство зібрало з одного гектара у середньому: зернових – по 22,6 цнт, кукурудзи – по 12,3 цнт, соняшнику – по 10,6 цнт, буряків – по        158 цнт (ф.Р-2878, оп.1, спр. 326, арк. 19). З 1979 по 1997 роки директором радгоспу працював С.М.Лаковський. За час його роботи розпочато газифікацію села Кринички, зведено житлові будинки, дитячий садок на 150 місць.

За період з 1985 по 1996 роки великого, багатогалузевого, міцного господарства не стало. Земля була розпайована, створено ТОВ «Криничанське» та ТОВ «Довіра», 25 фермерських господарств. Радгосп «Криничанський» припинив свою діяльність згідно із рішенням Представництва Фонду державного майна України у Миколаївському районі від 26 листопада           1996 року і було створено ВАТ «Криничанський».

У Державному архіві Миколаївсьої області зберігаються також фонди: колгоспу імені Тельмана за 1946-1956 рр. (ф.Р-4921, оп. 1, 31 справа); сільськогосподарська артіль (колгосп) імені Леніна с. Кринички за                1949-1956 рр. (ф.Р – 6119, оп. 1, 8 справ); радгоспу «Криничанський» за      1957-1996 рр. (ф.Р-4912, оп.1, 107 справ), Криничанської сільської ради за            1954-1993 роки (ф.Р- 3964, оп. 1, 450 справ).

Більш докладно ознайомитися з документами з історії с. Кринички Миколаївського району Миколаївської області можна у читальних залах держархіву області (вул. Московська, 1; вул. Васляєва, 43), які працюють з понеділка по четвер з 9.00 до  16.00 год. (обідня перерва з 12.00 до 12.45).

 

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер