Головний спеціаліст
Крикалова І.В.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, які розповідають про історію с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області. Згідно з документами Миколаївської обласної редакційної колегії тому «Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» 1780 р. у с. Воєводське (на той час Окацатове) знаходилося 25 дворів, мешкало: чоловіків – 69, жінок – 71, котрі були кріпаками офіцера поселенського ескадрону Окацатова. Напередодні реформи 1861 р. село перейшло у власність барона-німця Швагейна (так у документі), який мав 5000 десятин землі. 1920 р. у с. Воєводське  було встановлено радянську владу, того ж року у селі, де налічувалося 80 незаможних селян, був організований сільський комітет незаможних селян (сільКНС), на зборах були присутні 55 осіб. Було організовано агробазу, яка 1930 р. реорганізовану в радгосп ім. Чубаря, також діяв колгосп «Долина Тараса» у складі 150 родин. У 30-х роках ХХ ст. у селі було відкрито 7-річну школу, дільничну лікарню, клуб, бібліотеку (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 166, арк. 13-14, ф. Р-916, оп. 2, спр. 231, арк. 95).

Головний спеціаліст
Нікольчук Н.П.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію села Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села Миколо-Гулак. Засноване 1805 року переселенцями кількох селянських родин із села Головківка (нині Чигиринський район Черкаської області). Селяни у пошуках кращого життя зупинилися біля маєтку відставного генерала Миколи Гулака. За кілька місяців загальними зусиллями нами було збудовано 20 землянок. (ф. Р-2878, оп. 1,     спр. 304, арк. 9-10).

1929 року в селі було створено три ТСОЗи: «Червоний переможець»,      «8 Березня», «Своя праця», котрі 1932 року об'єдналися у сільськогосподарську артіль «Червоний переможець», котра нараховувала 90 господарств, 180 членів. Того ж року було організовано колгосп «Червоний степ», до складу котрого входило 32 господарства, нараховувалось 69 членів. У 1930 році був організований колгосп «Перше травня», до складу котрого входило                  36 господарств, нараховувалось 80 членів, землі колгосп мав 432 га. 1934 року в селі була створена МТС. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 304, арк. 5-8).

Директор держархіву
  Миколаївської області
Левченко Л.Л.

У державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію села Розанівка Новобузького району Миколаївської області.

Село засноване 1802 року. Поблизу садиби поміщика Розанова оселилися селяни з Курської губернії, які займалися рільництвом та тваринництвом («Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» ф. Р-2878, оп. 1, спр. 342, арк. 3, 4).

У документах Миколаївського міського статистичного комітету є зведені статистичні звіти про наявність сільськогосподарських господарств у 1917 році, у тому числі Розанівського. У с. Розанівка Ольгопольської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії населення складало 314 осіб (чоловіків – 157, жінок – 157), 45 господарств, налічувалося 529 голів худоби. У картках суцільного перепису селянських господарств товариства селян села Розанівка за 1917 рік є відомості про селян із зазначенням прізвища, імені та імені по батькові господаря, його стану, віку, наявність землі та сільськогосподарського реманенту (ф. 239, оп. 3, спр. 32, арк. 12, 12 зв.;         ф. 239, оп. 3, спр. 66, арк. 1-99; спр. 171, арк. 1; спр. 465, арк. 1-7).

Провідний спеціаліст відділу
інформації та використання
документів Іванова Г.А.

Коблеве – село у Березанському районі Миколаївської області. У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію цього населеного пункту.

Село Коблеве (до 1850 року – Троїцьке) засноване в другій половині ХVIII ст. У передмісті села було знайдено скарб ливарних форм та бронзових знарядь праці доби пізньої бронзи, а на березі Тилігульського лиману – мармурові плити V-IV ст. до н.е. з грецькими посвятами Ахіллесу. Вчені вважають, що поряд із селом знаходилось давньогрецьке місто Одес, про яке є згадки у Птолемея (IV-ІІ ст. до н.е.), знайдено також рештки поселень та могильник II-V ст. н.е. (Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Миколаївська область /АН УРСР. Інститут історії. – К., 1971, арк. 227).

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, який отримав назву на честь генерала Кобле, що приїхав з Поволжя. За наказом уряду Катерини ІІ селян заселяли на необжиті землі Причорномор’я. Перші поселенці на території села з’явилися у другій половині ХVIII ст. і були вихідцями з Курської, Орловської, Воронезької губерній та середнього Поволжя, котрі займалися скотарством, рибальством та вівчарством і мешкали у землянках та глиняних халупах (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 193, арк. 2-3).