Методичні рекомендації щодо укладання історії населених пунктів



З історії с. Явкине Баштанського району Миколаївської області

Друк

Серединський Олександр Валентинович,
заступник начальника відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївської області

Село Явкине Баштанського району Миколаївської області засноване 1812 року переселенцями з Могильовської губернії. У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, які розповідають про історію цього населеного пункту.

У фонді Миколаївської обласної редакційної колегії тому «Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» є нарис з історії с. Явкине Баштанського району  (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 185).

Явкине до 1920 року входило до складу Херсонського повіту Херсонської губернії, в 1920-1922 роках – Миколаївського повіту Миколаївської губернії, в 1922-1923 роках – Миколаївського повіту Одеської губернії, 1923-1926 роках – Новобузького району Миколаївського округу, 1926-1930 роках – Полтавського (з 1928 року – Баштанського) району Миколаївського округу, з 1932 року перебувало у складі Одеської (з 1937 року – Миколаївської) області.

Детальніше...
 

З історії с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області

Друк

Головний спеціаліст
Крикалова І.В.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, які розповідають про історію с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області. Згідно з документами Миколаївської обласної редакційної колегії тому «Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» 1780 р. у с. Воєводське (на той час Окацатове) знаходилося 25 дворів, мешкало: чоловіків – 69, жінок – 71, котрі були кріпаками офіцера поселенського ескадрону Окацатова. Напередодні реформи 1861 р. село перейшло у власність барона-німця Швагейна (так у документі), який мав 5000 десятин землі. 1920 р. у с. Воєводське  було встановлено радянську владу, того ж року у селі, де налічувалося 80 незаможних селян, був організований сільський комітет незаможних селян (сільКНС), на зборах були присутні 55 осіб. Було організовано агробазу, яка 1930 р. реорганізовану в радгосп ім. Чубаря, також діяв колгосп «Долина Тараса» у складі 150 родин. У 30-х роках ХХ ст. у селі було відкрито 7-річну школу, дільничну лікарню, клуб, бібліотеку (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 166, арк. 13-14, ф. Р-916, оп. 2, спр. 231, арк. 95).

Детальніше...
 

З історії заснування с. Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області

Друк

Головний спеціаліст
Нікольчук Н.П.

У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію села Миколо-Гулак Казанківського району Миколаївської області.

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села Миколо-Гулак. Засноване 1805 року переселенцями кількох селянських родин із села Головківка (нині Чигиринський район Черкаської області). Селяни у пошуках кращого життя зупинилися біля маєтку відставного генерала Миколи Гулака. За кілька місяців загальними зусиллями нами було збудовано 20 землянок. (ф. Р-2878, оп. 1,     спр. 304, арк. 9-10).

1929 року в селі було створено три ТСОЗи: «Червоний переможець»,      «8 Березня», «Своя праця», котрі 1932 року об'єдналися у сільськогосподарську артіль «Червоний переможець», котра нараховувала 90 господарств, 180 членів. Того ж року було організовано колгосп «Червоний степ», до складу котрого входило 32 господарства, нараховувалось 69 членів. У 1930 році був організований колгосп «Перше травня», до складу котрого входило                  36 господарств, нараховувалось 80 членів, землі колгосп мав 432 га. 1934 року в селі була створена МТС. (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 304, арк. 5-8).

Детальніше...
 

З історії села Розанівка Новобузького району Миколаївської області

Друк

Директор держархіву
  Миколаївської області
Левченко Л.Л.

У державному архіві Миколаївської області знаходяться на зберіганні документи, що розповідають про історію села Розанівка Новобузького району Миколаївської області.

Село засноване 1802 року. Поблизу садиби поміщика Розанова оселилися селяни з Курської губернії, які займалися рільництвом та тваринництвом («Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область» ф. Р-2878, оп. 1, спр. 342, арк. 3, 4).

У документах Миколаївського міського статистичного комітету є зведені статистичні звіти про наявність сільськогосподарських господарств у 1917 році, у тому числі Розанівського. У с. Розанівка Ольгопольської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії населення складало 314 осіб (чоловіків – 157, жінок – 157), 45 господарств, налічувалося 529 голів худоби. У картках суцільного перепису селянських господарств товариства селян села Розанівка за 1917 рік є відомості про селян із зазначенням прізвища, імені та імені по батькові господаря, його стану, віку, наявність землі та сільськогосподарського реманенту (ф. 239, оп. 3, спр. 32, арк. 12, 12 зв.;         ф. 239, оп. 3, спр. 66, арк. 1-99; спр. 171, арк. 1; спр. 465, арк. 1-7).

Детальніше...
 

З історії с. Коблеве Березанського району Миколаївської області

Друк

Провідний спеціаліст відділу
інформації та використання
документів Іванова Г.А.

Коблеве – село у Березанському районі Миколаївської області. У державному архіві Миколаївської області зберігаються документи, що розповідають про історію цього населеного пункту.

Село Коблеве (до 1850 року – Троїцьке) засноване в другій половині ХVIII ст. У передмісті села було знайдено скарб ливарних форм та бронзових знарядь праці доби пізньої бронзи, а на березі Тилігульського лиману – мармурові плити V-IV ст. до н.е. з грецькими посвятами Ахіллесу. Вчені вважають, що поряд із селом знаходилось давньогрецьке місто Одес, про яке є згадки у Птолемея (IV-ІІ ст. до н.е.), знайдено також рештки поселень та могильник II-V ст. н.е. (Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Миколаївська область /АН УРСР. Інститут історії. – К., 1971, арк. 227).

У документах редколегії тому «Історія міст і сіл УРСР. Миколаївська область» є довідка з історії села, який отримав назву на честь генерала Кобле, що приїхав з Поволжя. За наказом уряду Катерини ІІ селян заселяли на необжиті землі Причорномор’я. Перші поселенці на території села з’явилися у другій половині ХVIII ст. і були вихідцями з Курської, Орловської, Воронезької губерній та середнього Поволжя, котрі займалися скотарством, рибальством та вівчарством і мешкали у землянках та глиняних халупах (ф. Р-2878, оп. 1, спр. 193, арк. 2-3).

Детальніше...
 


Сторінка 1 з 7