Бавовництво на Миколаївщині (1950-1953 рр.)

Друк

Марина Мельник, начальник  відділу
інформації та використання документів
державного архіву Миколаївської області

Після Другої світової війни в СРСР в рамках здійснення політики відновлення економіки було здійснено спроби реалізації низки програм, зокрема, програми розвитку бавовництва у південних районах УРСР та північних районах Криму на початку 1950-х рр. одночасно із будівництвом Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування. Планами масштабного гідротехнічного будівництва передбачалося здійснювати зрошення у самотічний спосіб, а решти – за допомогою забору води із Каховського водосховища водонасосними станціями. 1950 року було створено Міністерство бавовництва СРСР.

На підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 30 травня 1950 року у червні того ж року були утворені Миколаївське обласне управління бавовництва та 7 районних відділів бавовництва: Березнегуватський, Варварівський, Жовтневий, Новоодеський, Очаківський, Привільнянський, Тилігуло-Березанський. Обласне управління перебувало у віданні Міністерства бавовництва УРСР і займалось організацією вирощування бавовника у бавовносіючих колгоспах Миколаївщини, керувало роботою районних відділів бавовництва та 28 машинно-тракторними станціями. Районні відділи бавовництва здійснювали керівництво і контроль за роботою колгоспів, що спеціалізувалися на вирощуванні бавовни.

 

У листопаді 1950 року штат Миколаївського обласного управління бавовництва складався з 42 працівників: керівництво – 3, агровиробничий відділ 7 (два місця були вільними), управління МТС та механізації – 8, планово-економічний відділ – 3, фінансовий відділ – 2, відділ кадрів – 2, центральна бухгалтерія – 4, адміністративно-господарська частина – 9, 5 штатних одиниць управління агропропаганди лишались вільними. Багато фахівців не мали житлоплощі і вимушені були мешкати або в готелі, або орендувати житло. Приміщення управління потребувало ремонту, був відсутній господарчий двір та господарські будівлі і гараж. Начальник облуправління Меркушев звертався до голови Миколаївського міськвиконкому з проханням про виділення господарського двору та гаражу для авто на три бокса [1].

 

Наприкінці вересня 1950 року збиральна площа бавовника на території 32 колгоспів Тилігуло-Березанського району складала 5 тис. га. Збирання сирцю у більшості колгоспів почалося 5-8 вересня. Незважаючи на масове розкриття бавовника (50-55%), колгоспи здали на 30 вересня лише 9,8% плану замість 34%, на поля вийшли 2910 осіб замість 3200. До того ж виходили на роботу о 10-11 год. Причинами пізнього виходу на поля були пізній вигон худоби на пасовисько (замість 6-7 год.  – 7-8 год.), заборона приймальників  збирати бавовну сирою (доки не висохла роса), відсутність у колгоспах длитячих ясел, через що жінки вимушені брати дітей з собою, не були долучені до збирання бавовни дружини рибалок (Рибаківська сільрада). Крім того, авансування колгоспників було занижено: замість 5 крб. за трудодень колгоспники отримували по 2 крб. 40 коп., а у колгоспі «Нове життя» авансу взагалі не видали [2].

На 30 листопада 1950 року у Жовтневому районі уборочна площа бавовни складала 7146 га, з них у колгоспах – 5946 га, було зібрано бавовни 2299 тонн, здано державі 2099 тонн (при плані 4002 тонн), відсоток виконання плану склав 52,5 [3].

1950 року в Очаківському районі було створено укрупнений колгосп ім. Молотова, у котрому однією з провідних сількоспкультур був бавовник. До укрупнення два невеликі колгоспи отримували 4-5 цнт бавовни з га, а 1951 року – 9 цнт з га. Боротьба за високий врожай розпочалася ще у серпні 1950 року, коли рільничими бригадами було проведено лущення стерні на глибину 4-5 см, потім землю зорали плугами на глибину 25-27 см. У лютому на всю площу засіву були внесені мінеральні добрива з розрахунку по два центнера суперфосфату та по одному центнеру аміачної селітри на гектар, на початку березня – проведено весіннє боронування та перша культивація зябу на глибину 10-12 см. Грунти на території колгоспу були темнокаштанові, слабо- та середньосолонцюваті, місцями – ділянки сильносолонюваті. На останні було внесено перегній-сипець: по 6 тонн на кожен з 52 гектарів. До початку весінніх польових робіт були підготовлені бавовняри: агротехнічним навчанням були охоплені усі колгоспники. Засів бавовника було проведено у середині квітня, але через тритижневе похолодання паростки не проростали. Тому на початку травня було проведено боронування і за тиждень на всій площі засівів з’явилися повні, рівні сходи. Упродовж вегетаційного періоду було проведено шість міжрядних тракторних культивацій та чотири прополки вручну. Через появу у червні тлі було проведено опилювання рослин дустом. Прибирання бавовни було розпочате 26 серпня, на початку вересня більшість збиральниць виконували денні норми на 150-160%. Щодня колгосп здавав на заготівельний пункт від 9 до 16 тонн бавовни і достроково завершив план здачі 15 жовтня. За бавовну колгосп отримав 1951 року 1 мільйон 250 тисяч карбованців. 1952 року управлінням сільгосппропаганди Миколаївського обласного управління сільського господарства та Миколаївським обласним управлінням бавовництва було видано брошюру «Наш досвід вирощування високого врожаю бавовни», укладену головою колгоспу ім. Молотова Очаківського району В.Мазуром [4].

Згідно з довідкою для доповіді на обласній нараді директорів, головних інженерів і механікав по с/г машинам МТС від 28 квітня 1951 року навесні 28 МТС обласного управління бавовництва набагато краще провели посівні роботи порявняно з минулими роками. На початок польових робіт було отримано 103 трактори, 150 сівалок, 158 плугів, 135 навісних та причепних культиватори та інші сільськогосподарські машини і реманент. В результаті за 3-4 робочих дня весіннє боронування зяби та чорного пару було виконано на 115,5%, засів ранніх ярових виконаний на 101%, перепосівна культивація – на 92,6 %, боронування озимини – на 114%,  бавовник був засіяний увесь і на 5-7 днів раніше минулого року. Крім того, МТС обласного управління бавовництва проводили посів кормових культур на площі 17988 га для забезпечення поголів’я ВРХ  кормами. Восени ж МТС мали провести збирання врожаю колосових культур з травами на насіння на загальній площі 320442 га [5].

На 25 травня 1951 року вироблення на один тракторний просапний агрегат складала 16-18 гектарів (замість норми 14-15) [6].

Передовими МТС Миколаївського обласного управління бавовництва 1951 року було визнано Явкинську (директор Самченко, головний агроном Шевченко), Малєєвську (директор Пшеничний, головний агроном Арнаутов), Висунську (директор Мельничук, головний агроном Петрунь), котрі завдяки правильній організації праці, застосуванню роботи за почасовим графіком забезпечили виконання усіх видів робіт у терміни і якісно, з економією пального та коштів [7].

1951 року у колгоспах Тилігуло-Березанського району 13-18 квітня бавовником  було засіяно 6001 га, у грунт було внесено 788 тонн мінеральних добрив, врожайність склала 4,7 цнт з га (при плані 7,05), було здано 2816 (при плані 4230) тонн, відсоток виконання плану склав 66,6%. Кращими при здаванні бавовни було визнано колгоспи ім. Шмідта, ім. Тельмана, ім. Сталіна, ім. Фрунзе, найкращими ланковими – Воскову Р.А. (колгосп ім. Шмідта, на площі 21 га вона отримала врожай по 9,8 цнт з га), Домінську А.І. (колгосп ім. Сталіна, отримала на площі 18,5 га по 11,5 цнт з га), Левченко О.М. (колгосп ім. Фрунзе, на площі 24 га отримала по 8,9 цнт з га) [8].

Прибуток колгоспів Березнегуватського району від вирощування та продажу бавовника 1951 року склала 692167 крб. (ф.Р-5576, оп. 1, спр. 20, арк. 5) На 1 листопада 1951 року у Березанському районі було 2 ставка площею 15 га, 2 зрошувальних ділянки площею 152 га та водосховище ємністю 420000 кубометрів [9].

1951 року під час проведення обласної сільськогосподарської виставки у головному павільйоні «Бавовництво» були представлені експонати живих рослин, гербарій за фазами розвитку бавовни-сирця в ящиках та мішках у натуральному вигляді за вагою, що відповідала денному збору кращих збиральниць (200 кг), діаграма росту посівних площ, 68 різноманітних матеріалів, виробляємих із бавовни. У роботі відділу «Бавовництво» взяли участь 8 колгоспів, 2 радгоспи, 8 бригад, 27 ланок, 36 передовиків [10].

За результатами збирання врожаю бавовника 1951 року наказом Міністерства бавовництва УРСР від 7 лютого 1952 року № 220 значками «Відмінник соціалістичного змагання бавовництва» було нагороджено 57 бригадирів, ланкових та колгоспників Очаківського, Варварівського, Жовтневого, Берзнегуватського, Снігурівського, Тилігуло-Березанского, Володимирівського, Новоодеського районів, наказом від 10 квітня 1952 року № 629 – 304 колгоспника Миколаївщини [11].

1951 року при колгоспі «Молода Гвардія» Жовтневого району було організовано елітно-насінницьке господарство бавовника. Колгосп мав гарні врожаї (1950 року – 7,8 ц/га, 1951 року – 8 ц/га) та був достатньо забезпечений робочою силою. Але наступного року, під час укрупнення колгоспів, «Молода Гвардія» не був об’єдананий з іншими господарствами і не зміг забезпечити форсоване розмноження насіння бавовника. Крім того, 1952 року через погані кліматичні умови (сильні дощі наприкінці травня) загинуло багато засівів, насіння і воловкно не мали достатньої зрілості. Тому з 1 січня 1953 року елітно-насінницьке господарство було перенесено до колгоспу ім. Карла Маркса Жовтневого району, на поливну ділянку. На той час колгосп був найбільшим у районі, мав 6900 га орної землі, 1952 року засівав 450 га, 1953 – 500 га (з них поливного бавовника – 400 га). На 1954 рік планувалося засіяти 700 га поливного бавовника [12].

За результатами збирання врожаю бавовника 1951 року наказом Міністерства бавовництва УРСР від 7 лютого 1952 року № 220 значками «Відмінник соціалістичного змагання бавовництва» було нагороджено ланкових колгоспів Березнегуватського району Саранчу О.Ф. (колгосп «12 років Жовтня»), Гуру М.М. (колгосп ім. Войкова), Ацеховську М.М. (колгосп «9-е січня») (ф.Р-5576, оп. 1, спр. 51, арк. 1), наказом від 10 квітня 1952 року № 629 – ще 49 бригадирів і ланкових 12 колгоспів району [13].

1952 року у Березнегуватському районі бавовник сіяли 16 колгоспів, їх обслуговували 3 МТС. Працездатного населення у колгоспах нараховувалось 4393 особи, з них у рільничих бригадах – 674, обслуговували тракторні бригади – 205, у тваринництві – 324, у городніх бригадах – 45, на будівництві та у дорожніх бригадах – 94, адмінперсоналу колгоспів – 60. За бригадами було закріплено 4420 га засівів бавовника [14].

На 1952 рік на Миколаївщині було заплановано засіяти бавовником 60000 га (з них 59000 га – на суходольних землях, 1000 га – на зрошувальних), найбільше – по 7 га – планувалося засіяти у Баштанському, Новоодеському та Снігурівському районах [15].

10 травня 1952 року температура повітря в області різко знизилася, було зафіксовано приморозки у повітрі та на поверхні грунту. Це призвело до загибелі 65% рослин, які встигли зайти. (ф.Р-2025, оп. 2, спр. 41, арк. 9-10) Восени, 17 вересня, зниження температури до мінус 4° призвело до припинення вегетації бавовника і загибелі більшості коробочок на площі 43802 га, середньо пошкоджені були рослини на 9975 га, вціліли – на площі 5029 га (у південних районах) [16].

13 жовтня 1952 року Миколаївським обласним управлінням бавовництва було надіслано листа (таємного) Міністру бавовництва УРСР щодо необхідності перегляду розташування посівних площ бавовника на території області та пов’язаних з цим змін державних планових завдань, де зокрема, зазначалося, що:

аналіз врожайності бавовника за багаторічний період вказує на нераціональне розташування його на чорноземному грунті північних та частини районів середньої зони області, де посіви плануються лише через неможливість розмістити великі планові завдання на зручних землях південних районів. У найбільш врожайні довоєнні 1937-1938 роки у Баштанському, Новоодеському і Привільнянському районах врожай бавовника з одно гектара був на 2,1 – 3,1 ц/га нижче, ніж у південних районах. У тих же роках у Жовтневому був отриманий врожай по 6, 19 – 6, 56 ц/га, в Очаківському – 7,0 – 7, 32 ц/га. 1940 року бавовником було засіяно 45 тис. га земель колгоспів, найбільше – у Баштанському і Новоодеському (5,5 тис. га) та Снігурівському (5 тис. га) районах.

Після війни найбільш врожайними були 1950-1951 роки. У 1950 році збиральна площа бавовника в 11 районах області була 53 тис. га, найбільше було засіяно у Новоодеському  та Снігурівському районах (по 7 тис. га), найменше – у Володимирівському (2 тис. га) та Широколанівському (2,5 тис. га) районах. Найбільша врожайність того року спостерігалась в Очаківському (4,1 ц/га), Варварівському (3,9 ц/га), Тилігуло-Березанському (3,7 ц/га), Жовтневому (3,6 ц/га) районах, найменша – у Березнегуватському (1,3 ц/га) та Привільнянському (1,4 ц/га).

1951 рік був надзвичайно сприятливим для бавовника. Ранні сходи були отримані вже на початку травня, а перший осінній заморозок стався лише 20 жовтня, наприкінці серпня почалося розкриття коробочок. При вирівненості кліматичних даних між районами найвищу врожайність зафіксовано та найбільший вихід насіннєвого бавовника-сирцю саме у південних районах – Очаківському та Тилігуло-Березанському (у Жовтневому та Варварівському районах було отримано невеликий врожай через погану агротехніку та догляд за засівами).

1952 року сниження врожаю бавовника у північних районах стало ще більш вираженим. Тому начальник облуправління М.Меркушев просив при розробленні плану посівних площ на 1953 рік встановити план засіву бавовника не більше 45 тисяч га з розподілом за найбільш сприятливими районами [17].

12 листопада 1952 року в.о. завідувача таємною частиною Міністерства бавовництва УРСР Ф.Ольховський надіслав листа начальникові Миколаївського обласного управління бавовництва Меркушеву М. з вказанням, що відомості про валовий збір бавовни по області є цілком таємними, мають друкуватися на спеціальній машинці співробітником, в котрого оформлено допуск до ведення таємного та цілком таємного листування [18].

На 25 грудня 1952 року в 11 районах області було зібрано 580,4 тонн бавовни-сирцю [19].

Згідно звіту про роботу Привільнянського районного відділу бавовництва за 1952 рік сівба бавовни була проведена у середині квітня на площі 5000 га. Але через несприятливі погодні умови (перша половина травня була посушливою, друга – з холодними дощами та заморозками) було пересіяно усі площі посіву. У другій половині червня сильні дощі з градом знищили бавовник на площі 748 га. Під час вегетаційного періоду було проведено п’ять тракторних міжрядних культивацій та три ручних просапки. У чотирьох колгоспах району було проведено запилення 380 га посівів отрутохімікатами з літаків. Станом на 20 грудня 1952 року у колгоспах району було убрано 2587 га, зібрано 2040 центнерів бавовни, перероблено 182 цнт, просушено 47 цнт, здано державі 8 цнт. Правління колгоспів свідомо відмовились від робіт з вирощування бавовни у наступному році, грунт під посіви не готувався, мінеральні добрива не вносились [20].

Зважаючи на особливості кліматичних умов та низькі показники врожайності бавовни на півдні УРСР та півночі Криму (порівняно з отримуваними у східних республіках СРСР) подальше її культивування було припинено, обласні управління та районні відділи бавовництва були ліквідовані у травні 1953 року.

 

Використані джерела:

  1. Державний архів, Миколаївської області, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 28, арк. 37-38.
  2. Там саме, арк. 32-34.
  3. Там саме, ф.Р-5449, оп. 1, спр. 2, арк. 7-8.
  4. Там саме, ф.Р-3432, оп. 1, спр. 19, арк. 1-5.
  5. Там саме, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 68, арк. 3-15.
  6. Там саме, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 68, арк. 17.
  7. Там саме, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 439, арк. 103.
  8. Там саме, ф.Р-5238, оп. 1, спр. 3, арк. 11-15.
  9. Там саме, ф.Р-5576, оп. 1, спр. 17, арк. 41.
  10. Там саме, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 440, арк. 22.
  11. Там саме, ф.Р-5576, оп. 1, спр. 27, арк. 1-4, 17-26.
  12. Там саме, ф.Р-2025, оп. 1, спр. 139, арк. 41-49.
  13. Там саме, ф.Р-5576, оп. 1, спр. 51, арк. 4-5.
  14. Там саме, ф.Р-5576, оп. 1, спр. 49, арк. 2.
  15. Там саме, ф.Р-2025, оп. 2, спр. 41, арк. 1.
  16. Там саме, ф.Р-2025, оп. 2, спр. 41, арк. 14.
  17. Там саме, ф.Р-2025, оп. 2, спр. 39, арк. 49-57.
  18. Там саме, ф.Р-2025, оп. 2, спр. 41, арк. 61.
  19. Там саме, ф.Р-2025, оп. 2, спр. 41, арк. 72.
  20. Там саме, ф.Р-4109, оп. 1, спр. 11, арк. 1-3.
 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер