З історії діяльності Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» (до 85-ї річниці від дня створення)»

Друк

Ірина Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

 

Миколаївське міське товариство «Друзі дітей» розпочало діяльність 1930 р., підпорядковувалося Всеукраїнському товариству охорони дитинства та сприяння комуністичному вихованню та діяло на підставі Статуту (був перереєстрований у 1930 р.).

Відповідно до статуту Всеукраїнське товариство «Друзі дітей» було організацією громадської допомоги дитинству. Товариство «допомагає органам наркомосвіти та наркомздоров’я у справі попередження дитячої безпритульності та бездоглядності шляхом особистої участі окремих членів товариства або його органів в безпосередній роботі у справі попередження дитячої безпритульності, бездоглядності та правопорушництва дітей через організацію під керівництвом НКОСу і НКОЗ дитячого відпочинку, дитячих майстерень, клубів, дитбібліотек, дитячих кіно та драматичних дитячих театрів, екскурсійних баз, технічних та сільськогосподарських дитячих станцій, станцій розваг, а також дитячих майданів, дитсадків, ясел, будинків матері і дитини, відрядження підлітків на роботу».

Осередки товариства «Друзі дітей» організовували при виробництвах, комунах, артілях, установах. До товариства входили дійсні та почесні члени. Кошти товариства складались: зі вступних і щомісячних внесків членів товариства; з одноразових пожертв  грошима та речами й іншого майна; прибутків від капіталів підприємства та майна товариства; сум, що  надходили за спеціальними асигнуваннями та відрахувань від державних установ, промисловості, колгоспів, радгоспів, громадських та інших організацій.

Для членів товариства «Друзі дітей» встановлювались внески: вступний 15 копійок та щомісячний 10 копійок, для батраків, членів КНС, хатніх робітниць, студентів та червоноармійців вступні та щомісячні внески становили 5 копійок. Для юридичних осіб вступний внесок складав  від 10 до 100 крб., щомісячний від 5 крб.

В основу своєї роботи осередки товариства у м. Миколаїв поставили 3 принципи:

- пошук коштів;

-залучення нових членів;

- надання допомоги дітям шляхом шефства над дитячими будинками.

1931 р. перед Миколаївським міським товариством «Друзі дітей» постало завдання остаточно ліквідувати рештки вуличної безпритульності (на території Миколаївщини налічувалося на той час приблизно 150 безпритульних), але Голодомор 1932-1933 рр. знов лишив тисячі дітей домівок, прирік на нужденність та безпритульність. Таким чином, робота міського товариства у цей період була направлена безпосередньо на допомогу саме цим дітям.

Згідно з оперативно-фінансовим планом Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» на 1932 р. кошторис організації становив 384252 крб., з них на посилення харчування, культроботу та оздоровчу компанію по дитячим будинкам визначалося 118200 крб., на утримання гуртожитку для підлітків виділялося 20500 крб., на охорону здоров’я дитинства – 69500 крб. (у тому числі до 15000 крб. на ясла-комбінати, що знаходилися у селі (сезонні та постійні), шкільні та дошкільні майданчики – 6000 крб., на пайки для дитячої консультації – 5000 крб. та на підготовку кадрів ясельних працівників з колгоспниць – 4500 крб.). На харчування школярів було виділено 22000 крб., одяг та взуття – 5000 крб., харчування дошкільників – 18000 крб., на утримання дитячих садків – 40000 крб., на політехнізацію шкіл – 5450 крб. Решту суму – 85602 крб. передбачалося розподілити так: на капіталовкладення до підприємств товариства «Друзі дітей» (металокомбінат, швейний комбінат, штампувальна майстерня, медоварня) та культурно-оздоровче обслуговування підлітків, що працюють в них – 50552 крб., на оперативні витрати товариства – 11550 крб., на участь у комунальному будівництві та дотації клубу – 23500 крб.

Миколаївський міський комітет товариства «Друзі дітей» з 1932 р. безпосередньо підпорядковувався Одеському обласному комітету. Чисельність службовців управлінського апарату становила – 7,5 штатних одиниць, річний фонд заробітної плати – 24918 крб. 1932 р. головою міського товариства «Друзі дітей» був Лошкін, секретарем – Золотаревська, на засіданнях робочої трійки, які проводилися регулярно, вирішувалися питання, пов’язані з безпритульністю дітей, діяльністю підприємств товариства (фінансові, виробничі тощо), гуртожитку, затверджувалися кошти для надання грошової або речової допоміг (згідно з актами обстеження родин), розглядалися питання влаштування дітей у дитячі садочки за рахунок товариства тощо. Правлінням Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» була розроблена анкета щодо обстеження родин, які потребували допомоги, де вказувалися прізвища опитуваних, адреса, склад родини (кількість членів родини, їх вік, заняття, заробітна плата), житлові умови, стан здоров’я, додаткові зауваження, у підсумку: визначалася найбільш раціональна форма допомоги, що потребує родина.

На початку 1932 року державна влада провела реорганізацію у справі ліквідації безпритульності та бездоглядності дітей і допомоги сиротам. Центральну комісію з ліквідації безпритульності при Всеукраїнському центральному виконавчому комітеті об’єднали з громадською організацією «Друзі дітей». У м. Миколаїв функції Миколаївської міської комісії допомоги дітям (Допдіт), що існувала з 1923 р., з 1 грудня 1932 р. були також передані товариству «Друзі дітей».

З 10 квітня по 10 травня 1933 р. на Миколаївщині був проведений місячник масового підбору безпритульних з вулиць спільно з соціально-побутовою комісією, адмінвідділом, народною освітою, відділом праці та відділом з охорони здоров’я. Всього було підібрано 1236 безпритульних. На 1 липня 1933 р. підібраних безпритульних нараховувалося 2374 осіб. Частину їх було влаштовано у дитбудинки, а частину – на роботу. Міське товариство «Друзі дітей» надавало кошти на поліпшення стану дитбудинків, а саме: на харчування, придбання одягу, політехнізацію майстерень, культурну роботу. З 12 квітня по 12 травня 1933 р. товариством проводився місячник зборів коштів на боротьбу з безпритульністю.

На І півріччя 1933 р. загальна кількість осередків Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» становила 227, з них на виробництві – 88, у державних установах – 25, шкільних – 31, дитячих садках – 27, жіночих колективах – 38, сільських – 18. Кількість юридичних членів становила 13, з них виробничих – 7, сільських – 2, по установам – 4. Кількість членів товариства «Друзі дітей» на 1 липня 1933 р. налічувало 13490 осіб, з них за соціальним станом: робітників – 7666, службовців – 5010, колгоспників – 787, кустарів – 27; за партійністю: членів КП(б)У – 2124, членів ЛКСМ – 912, піонерів – 4421, позапартійних – 6033. Позаштатних інструкторів налічувалося 5. З активом проводилися щомісячні наради, їх залучали для обстеження шкіл, дитячих садків та індивідуальних обстежень.

Найбільш налагоджений зв’язок управління Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» був з осередками товариства на великих заводах міста: ім. А.Марті, ім. 61 комунара, «Плуг та молот», де були організовані заводські комітети «Друзі дітей», що об’єднували заводські осередки.

Заводський комітет товариства «Друзі дітей» заводу ім. А.Марті шефствував над дитячим містечком ім. Петровського та «Червоним Сонечком»: бригади робітників брали участь у повсякденній роботі підшефних дитячих закладів, а також надавали матеріальну допомогу (виділялися кошти на клубну роботу, придбання подарунків тощо). Члени товариства заводу брали шефство над правопорушниками, допомагали влаштовувати їх на роботу.

Заводський комітет «Друзі дітей» заводу ім. 61 комунара шефствував над приймальником (був розташований у бараках заводу) , де розміщувалося 260 підібраних на вулицях міста безпритульних. Завдяки ініціативі активу заводського осередку товариства «Друзі дітей» було забезпечене безперебійне функціонування приймальнику. Завод надав необхідне обладнання: столи, лави, скрині, шафи, силами робітниць заводу для дітей був пошитий необхідний одяг. Базовий комітет осередку «Друзі дітей» миколаївської житлоспілки також взяв шефство над міським приймальником, який охоплював 400 безпритульних дітей (актив щоденно чергував у приймальнику, проводячи читання, гри, екскурсії тощо).

За І півріччя 1933 р. було влаштовано на власні підприємства товариства 78 підлітків (з дитячих будинків та підібраних на вулиці), всього станом на 1 липня 1933 р. працювало на виробництві міського товариства «Друзі дітей» 100 підлітків. Гуртожиток для них був на повному утриманні товариства.

Міським товариством також проводилася індивідуальна допомога нужденним дітям, як грошова так і наданням речей та взуття. Всього за І півріччя 1933 р. було видано 3410 крб. 95 к.

З метою боротьби з бездоглядністю на кошти товариства «Друзі дітей» утримувалися у дитсадках діти нужденних громадян. У безпосередньому веденні міського товариства та на повному його утримані було 3 дитячих садка в місті, що обслуговували 330 дітей та один постійний диткомбінат у с. Варварівка на 75 дітей, частина дітей утримувалася за кошти товариства по дитсадкам, що знаходилися у віддані народної освіти (приблизно 100 дітей).

До весняної посівкомпанії 1933 р. за постановою Миколаївської міської ради товариство мало відкрити 11 диткомбінатів на 600 дітей у шести селах Миколаївщини, а саме у Богоявленську та Балабанівці по 3, у Лупареві – 2, Галицинівці, Святотроїцькому та Варварівці по 1. Відкриття диткомбінатів було завершене у квітні 1933 р. Коштами товариства вони були устатковані інвентарем. Харчування дітям постачали колгоспи. Для перевірки роботи диткомбінатів виїжджав інструктор товариства. У чотирьох селах: Богоявленську, Калинівці, Лупареві та Варварівці для дітей були відкриті також оздоровчі майданчики.

Частково за кошти товариства міські школи забезпечувалися гарячими сніданками. На кошти товариства була організована та знаходилася на повному утримані санаторно-шкільна кімната при ФЗН ч. 19 та шкільний санаторій у робітничому районі міста на 35 дітей. Деякі школярі утримувалися на кошти товариства у нічному дитячому тубсанаторії.

1933 р. міським товариством «Друзі дітей» були виділені кошти на оздоровчу компанію: на розвиток зимових видів спорту та літній відпочинок – 36500 крб., з них на дитячий санаторій у робітничому районі – 12000, шкільну санаторну кімнату при ФЗН ч. 19 – 5000 крб., дитяче містечко – 1000 крб., для сільської місцевості для охоплення 1000 дітей – 7500 крб., на проведення оздоровлення серед підлітків власних підприємств – 1000 крб. З метою проведення позашкільної масової роботи серед дітей міським товариством «Друзі дітей» було відкрито дитячий парк культури та відпочинку.

Одним з напрямком діяльність міської організації товариства «Друзі дітей» було підготовка кваліфікованих робітників для потреб місцевої промисловості. Товариство мало у своєму складі такі підприємства як металокомбінат, штампувальне виробництво, швейний комбінат та медоварню, з яких перші були навчально-показовими. Металокомбінат знаходився по вул. Скороходова, 62, швейний комбінат – по вул. Мархлевського, 43, підприємства розпочали діяльність у 1929 р.

На початок 1933 р. на металокомбінаті працювало всього 130 працівників, з них робітників – 50, учнів – 58, решта – службовці та адмінтехперсонал, швейний комбінат – 120 працівників (з них жінок – 65), з них робітників – 42, учня – 63, решта – службовці та адмінтехперсонал, на медоварні було 10 працівників (учні відсутні), всього на підприємствах міського товариства «Друзі дітей» працювало 260 робітників.

У першому півріччі 1933 р. з метою скорочення накладних витрат штампувальне виробництво, яке діяло як окрема одиниця, було приєднано до металокомбінату та стало його цехом. За цей період металокомбінат виробив продукції на 93791 крб., штампувальне виробництво на 34709 крб., швейний комбінат – на 117893 крб., медоварня – на 54914 крб., всього – на 301307 крб. До металокомбінату входили фургонний, токарний, механічний, лісопильний цехи (виготовлялися ліжка, тачанки, токарно-механічний цех виконував індивідуальні замовлення, лісопильня працювала в основному на переробці матеріалів замовників). Швейний комбінат складався з трикотажного цеху (виготовлялися дитячі светри, панчохи, трико, майки) швейного (шили піджаки, юбки, халати, брюки, сорочки, дитячі костюми та пальта, тілогрійки), цеху з виробництва головних уборів (шили кепі, солом’яні шляпи, тюбетейки) та взуттєвого цеху (виготовляли взуття чоловіче та дитяче, спецвзуття).

На збут продукції та постачання сировини було укладено угоду з обласним правлінням «Друзі дітей». Через невиконання зобов’язань щодо організації збуту виробів, миколаївське міське товариство «Друзі дітей» було вимушене реалізовувати вироби на місцевому ринку. Швейний комбінат також планово не забезпечувався сировиною, частково отримував місцеву або з перебоями від Харківського чи Одеського правлінь. Затримувалися виплати за відвантажену продукцію, що вело до затримки з виплатою заробітної плати.

1933 р. для покращення роботи підприємства Миколаївського міського товариства «Друзі дітей» були переведені на внутрішній госпрозрахунок та закінчили свою роботу у І кварталі 1933 р. з чистим прибутком у 14957 крб. 29 к. (з них утримання адмінтехперсоналу склало 6561 крб. 30 к. та залишилися кошти для розподілу на масову роботу 8395,99 крб.) При підприємствах працювали їдальні, але власної кухні вони не мали, обіди постачалися з фабрики-кухні.  Діяли гуртки лікнепу, техгурток, політшкола, випускалася стінгазета, влаштовувалися вечірки та концерти, проводилися заняття музичного гуртку (духовий оркестр).

1932 р. з учнів у підручні по швейному виробництву було переведено 28 підлітків, по металокомбінату – 25; 1933 р. по швейному виробництву – 13 підлітків, по металокомбінату – 10 підлітків, до підприємств державної промисловості були працевлаштовані 35 підлітків.

1934 р. валова продукція металокомбінату становила 321659 крб. швейного комбінату – 221871 крб.  Цього року металокомбінат випустив 8492 ліжок, 2000 сапок, 342 ліхтарі, 12 майданчиків, 29 ходів (транспортні засоби); швейний комбінат – 20222 пари панчіх, 3109 пар трико жіночих, 6600 футболок, 2423 светрів дитячих, 766 панчох дитячих, 6433 шкарпетки чоловічі, 2453 – дитячих та 6414 шт. різних трикотажних виробів, 878 спецкостюмів, 9613 шт. швейних виробів, 475 пар дитячого взуття, було відремонтовано 1014 пар взуття.

1935 р. на металокомбінаті працювало: робітників – 41, учнів – 136, техадмінперсоналу – 14, всього – 201; на швейному комбінаті: робітників – 27, учнів – 90, техадмінперсоналу – 18, всього – 135, разом по всім установам товариства «Друзі дітей» м. Миколаїв – 344.

На цей рік загальна кількість осередків миколаївського міського товариства «Друзі дітей» становила 165, членів нараховувалося 14287, підлітків, що працювали на виробництві у товаристві – 152 (з них проживало у гуртожитках – 66), підлітків, які набули кваліфікацію протягом року – 82, було працевлаштовано до підприємств держпромисловості – 30.

1935 р. став вирішальним у розвитку системи соціальної допомоги дітям. 31 травня 1935 р. вийшла спеціальна постанова РНК СРСР і ЦК ВКП (б) «Про ліквідацію дитячої безпритульності і бездоглядності», де зазначалося, що в країні ліквідована масова безпритульність, відповідальність за своєчасне влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, покладалася на місцеві органи влади. Були встановлені різні типи дитячих установ: дитячі будинки, що знаходяться у віданні Наркомосу; спеціальні дитячі будинки для дітей-інвалідів під егідою Наркомздоров’я; а також ізолятори, трудові колонії і приймальники-розподільники, які опікувалися НКВС. Таким чином, товариство «Друзі дітей» виконало свої основні функції у справі ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності.

1936 р. товариства «Друзі дітей» на території України, у тому числі Миколаївське міське, були ліквідовані.