До 55-ї річниці створення НВП "Машпроект" (нині ДП НВКГ "Зоря" - Машпроект")

Друк

Ірина Валентинівна Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

Початок будівництва заводу "Зоря" прийшовся на тяжкий повоєнний період. Для розвитку енергетики та суднобудування держави необхідно було налагодити виробництво турбін. 9 липня 1946 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення заводу з будівництва судових парових турбін у м. Миколаїв, який мав потужний виробничий потенціал та суднобудівні заводи. Для нового заводу виконком Миколаївської міської Ради депутатів трудящих виділив площу на південно-східному передмісті міста. У 1948 р. додатково було наділено ще 62 гектара. Одночасно з комплексом заводу був запроектований житловий масив для робітників.


Підготовчі роботи з будівництва почались у березні 1948 р. Протягом п'яти років були введені до експлуатації основні споруди заводу. У січні 1953 р. проведено перший організований набір робітників та інженерно-технічних працівників. 17 жовтня 1953 р. міністром транспортного і важкого машинобудування був виданий наказ, згідно з яким Південний турбінний завод у м. Миколаїв частково введено в експлуатацію. Та освоювати виробництво парових турбін заводу не прийшлося. Вже у березні 1954 року на заводі за завданням уряду працювала комісія у складі конструкторів і технологів Міністерства авіаційної промисловості для виявлення можливостей виготовлення на заводі газових турбін для суден Військово-Морського Флоту.

7 травня 1954 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР про створення бази для виробництва газотурбінних установок (ГТУ). Відповідно до цієї постанови міністр важкого машинобудування 18 травня 1954 року видав наказ наступного змісту: "Спеціалізувати Південний турбінний завод Міністерства важкого машинобудування на виробництво дослідних і серійних газотурбінних установок, у першу чергу для суден Військово-Морських Сил. Директору Південного турбінного заводу Чумичову та в.о. головного інженера Головтурбопрому Березіну організувати на Південному турбінному заводі Міністерства важкого машинобудування спеціальне конструкторське бюро з газотурбінних установок".

У серпні 1954 року з Казані для роботи на Південному турбінному заводі у конструкторському бюро була переведена група спеціалістів на чолі з головним конструктором Сергієм Дмитровичем Колосовим. Колосов у роки Великої Вітчизняної війни працював головним конструктором Казанського моторобудівельного заводу, за видатні заслуги у створенні і виробництві авіаційних двигунів нагороджений орденами і медалями СРСР, 22 червня 1945 року йому було присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки Татарської АРСР. Після закінчення війни одним з напрямків діяльності конструкторського бюро С.Д.Колосова було використання турбогвинтового двигуна (ТГД) як прискорювача у кораблебудуванні. До Миколаєва разом з Колосовим прибуло 60 спеціалістів, з них конструкторів - 20, робітників - 31, інші - експериментатори, експлуатаційники. Серед них були інженери високої кваліфікації: Я.Сорока, П.Родіонов, Є.Раімов, В.Котов, І.Лерман, В.Лушкевич, В.Петухов та ін. Вони і стали ядром конструкторської служби заводу, до якої С.Д.Колосов також залучав молодих випускників із багатьох інститутів країни.

На той час існували два напрями розвитку проектування газових турбін у суднобудуванні. Перший - важкі турбіни складної конструкції з достатньо низкою температурою газу перед турбіною. Другий - легкі турбіни авіаційного типу простої схеми з більш високою температурою газу і ступенем стиску. С.Д.Колосов у своїх конструкторських розробках сміливо пішов останнім напрямом, цей вибір забезпечував подальше удосконалення ГТУ, з ним пов'язана історія вітчизняного корабельного газотурбобудування.

У вересні 1956 р. вдало пройшов випробування головний зразок газотурбінного двигуна М-1 і почався серійний випуск газотурбінних установок. У 1956-1958 рр. на заводі успішно проводяться проектно-конструкторські роботи зі створення нових типів ГТУ, що забезпечило починаючи з 1958 р. серійний випуск ГТУ М-2, яка була призначена для сторожових суден ВМФ. У 1959 р. розпочався серійний випуск газотурбокомпресору ГТК Д-2 для малих протичовнових суден.

З метою спеціальної розробки конструкції, створення нових газотурбінних установок, прогресивних технологій, контрольно-випробувальних стендів, виготовлення, доведення та випробування агрегатів, вузлів і газотурбінних двигунів постановою Ради Міністрів УРСР від 12 квітня 1961 р. № 530-0046 було виділене зі складу заводу у самостійну госпрозрахункову організацію Союзне Проектне Бюро (СПБ) "Машпроект" (п/с 96) з експериментальними цехами та базою, дослідницькою станцією.

Згідно штатного розпису адміністративно-управлінського персоналу організації п/с 96 (СПБ) "Машпроект") Управління суднобудівної промисловості Херсонського раднаркому на 1961 р. затверджений штат у кількості 119 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 11216 карб. та відділи: виробничо-диспетчерський, відділ головного технолога, відділ праці і зарплати, головна бухгалтерія, відділ матеріально-технічного постачання, відділ головного механіка і енергетика, відділ технічного контролю, конструкторські відділи, планово-економічний відділ, група технадзору за капітальним будівництвом, відділ кадрів, 3 відділ, адмінгоспвідділ. До складу СПБ "Машпроект" входили також цеха №№ 110, 140, 150. У період з 1961-1963 рр. заводом та СПБ "Машпроект" проводились проектно-конструкторські та дослідницькі роботи з подальшого удосконалення газотурбінних двигунів з підвищеною економічністю та ресурсом, випуску газотурбокомпресорів ГТК Д-3 для сторожових суден, а також газотурбозубчатих агрегатів і газотурбінних установок для великих протичовнових суден у якості допоміжних двигунів.

Таким чином, уперше у мировій практиці у Радянському Союзі, починаючи з 1956 року, було налагоджено виробництво та серійний випуск ряду корабельних газотурбінних установок з великим діапазоном потужності. У 1963 році головний конструктор С.Д.Колосов покинув роботу, йому була призначена пенсія союзного значення. Лауреат Ленінської премії, Заслужений діяч науки і техніки Татарської АРСР, кавалер орденів Леніна, Трудового Червоного Прапору виховав свою школу конструкторів, яка успішно діє і сьогодні.

Загальна чисельність інженерно-технічних працівників СПБ "Машпроект" на 1 січня 1968 р. складала 1225 осіб, з них зайнятих науковою роботою - 101 (керівний апарат - 30, інженери-конструктори - 71, у тому числі жінки - 7). Наукову ступінь чи наукове звання мали 7 чоловік: Беркович С.Н. - провідний конструктор, кандидат технічних наук (ктн), Везломцев К.О. - провідний конструктор, ктн, Дяченко Б.С. - начальник відділу КБ, ктн, Морозов С.І. - начальник лабораторії ЕБ, ктн, Мандель В.С. - провідний конструктор, ктн, Рудометов С.В. - провідний конструктор, ктн, Сорока Я.Х. - головний конструктор, кнт, професор. Науковці підприємства працювали у різних галузях науки за такими спеціальностями:
- математична логіка і програмування (4 спеціаліста) ;
- гідроаеродинаміка та газова динаміка (19);
- динаміка і міцність машин, приладів та апаратів (18);
- акустика (1);
- технологія машинобудувальних матеріалів (1); - тертя та знос (9);
- термодинаміка (8);
- парогенераторобудування і турбобудування (24);
- компресорне та вакуумне машинобудування (8);
- системи запуску і управління літаючих апаратів (2);
- автоматичне управління і регулювання (7).

Наприкінці 60-х років Південний турбінний завод та СПБ "Машпроект" вийшли на передові рубежі науково-технічного прогресу у галузі.

У середині 70-х років ПТЗ та СПБ "Машпроект" були признані підприємствами з високим науково-технічним потенціалом, та рекомендовані як найбільш підходящі організації з розробки газоперекачувальних агрегатів для компресорних станцій магістральних газопроводів потужністю 10 мегаватт.

На СПБ "Машпроект" діяли первинні організації науково-технічного товариства та винахідників і раціоналізаторів, які об'єднували більше 1000 спеціалістів проектного бюро. Так, за звітний період 1976-1977 рр. винахідниками бюро було подано до Держкомітету з винаходів 110 заявок, отримано 25 авторських свідоцтв, 12 винаходів використовувалось на виробництві. Шість винахідника СПБ "Машпроект" отримали нагороди Державного Комітету з винаходів "Винахідник СРСР".

1 січня 1989 р. на базі СПБ "Машпроект" було створено науково-виробниче об'єднання "Машпроект" (НВО "Машпроект").

До об'єднання входили: СПБ "Машпроект", КБ "Енергія" у м. Кривий Ріг.

З 1992 р. НВО "Машпроект" перейшов у підпорядкування Міністерства машинобудування, військо-промислового комплексу і конверсії України ( з 1997 р. - Міністерства промислової політики України).

У 1993 р. на базі об'єднання створено науково-виробниче підприємство "Машпроект" (НВП "Машпроект"). Згідно статуту, основними напрямками діяльності підприємства стали:
- розробка та впровадження на основі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт високоефективної газотурбінної техніки, постачання її головних екземплярів, установчих та малих партій цієї спеціальної техніки замовникам для різних технічних та енергетичних об'єктів;
- виготовлення інших видів продукції виробничо-технічного призначення та народного споживання, їх технічного обслуговування як на території України так і за її межами.

Підприємство вело самостійний баланс, мало розрахунковий валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та зображенням Державного гербу України. Підприємство самостійно здійснювало зовнішньоекономічну діяльність.

У 1996 році загальний обсяг робіт був виповнений на суму 52130 тис. грн., обсяг власних робіт на суму 50979 тис. грн., сума отриманих коштів на фінансування робіт склала 30800 тис. грн., з них від замовників України - 19400 тис. грн., Росії - 9600 тис. грн., від замовників далекого зарубіжжя - 1700 тис. грн. Обсяг реалізованої продукції за 1996 р. склав 21702 тис. грн., прибуток, отриманий від реалізації - 7813 тис. грн., балансовий прибуток - 7328 тис. грн. Підприємство виконувало закази Китайської торгової компанії суднобудівної промисловості, постачало продукцію до Голландії, Чехії, Швейцарії, двигуни для будівництва електростанції у Інгушетії, спільно з фірмою "Оренда" (Канада) проводились випробування двигуна ГТГ-2500.

Наказом Міністерства промислової політики України від 2 листопада 2001 р. "Про створення державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" НВП "Машпроект" включено до складу заводу.

Миколаївці нині пишаються трудовими успіхами та досягненнями ДП НВКГ "Зоря" - Машпроект". Продукція цього підприємства має попит і є конкурентоспроможною на світовому ринку.

 

 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер