З історії Миколаївського обласного краєзнавчого музею

Друк

Олександр Валентинович Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.

У цьому році виповнюється 95 років Миколаївському обласному краєзнавчому музею.
15 грудня 1913 р. у м. Миколаїв був заснований історико-археологічний музей. У його створенні прийняли участь представники передової громадськості міста, у тому числі С.І.Гайдученко - юрист, великий знавець історії краю, який і став першим директором установи [1].
Історія музею достатньо висвітлена у багатьох публікаціях, тому зупинимось на маловідомій сторінці життя музею - його діяльності під час окупації м. Миколаїв нацистськими загарбниками у 1941-1944 рр.
Напередодні Великої Вітчизняної війни у м. Миколаїв діяв історичний музей (який у 1950 р. злився з природничо-краєзнавчим музеєм в єдиний обласний краєзнавчий музей) [2]. Більшість експонатів музею не встигли вивезти і вони залишились в окупованому нацистами місті. Окупанти приділили велику увагу історичному музею, який мав стати установою ідеологічного впливу на місцеве населення. Його приміщення було відремонтовано, експозиція реорганізована. Музей знаходився по вул. Глазенапівській (Декабристів), 32 (з червня 1943 р. по вул. Інженерній, 3) [3].
Історичний музей був відкритий для відвідування як для місцевого населення, так і для окупантів. Експонати розміщувались у сімох залах, музей поділявся на різні відділи [4]. В ольвійському відділі експонувались різні речі з розкопок стародавньої грецької колонії Ольвії: мідні монети, глиняні вироби, браслети, фібули (застібки до одежі), каміння з вирізьбленими написами, уламки скульптур з привозного білого мармуру, а також кістки мамонта, черепи доісторичної людини та ін. У відділі нумізматики можна було побачити монети багатьох країн світу. У відділі історії українського народу експонувались козацька зброя ХVІІ- ХVІІІ ст., зброя ХІХ-ХХ ст., зразки українського народного гаптування, гарнітур стильної української меблі, кобза, чумацькі ярма, притика, мазниця, а також зразки зброї турків та поляків. У відділі історії м. Миколаїв експонувались документи з історії міста з початку його існування, моделі кораблів, які будували у Миколаєві, портрети видатного українського історика Миколи Аркаса, миколаївського історика Григорія Ге та ін. [5].
Відступаючи, нацисти вивезли у 1944 р. з Миколаївського історичного музею найбільш цінні експонати: весь археологічний відділ "Ольвія", три гармати періоду Катерини ІІ, кольчугу давньоруського воїна ХІІ ст., бронзовий пам'ятник головному командиру Чорноморського флоту і портів, військовому губернатору Миколаєва і Севастополя, адміралу О.С. Грейгу, турецькі пістолети ХVІІ ст., історичні художні картини та ін. Загальна сума збитків склала 1 млн. 317 тис. крб. Однак експонати, які збереглися, дали усе-таки можливість частково відновити експозицію історичного музею, який відкрився у звільненому місті з 10 квітня 1944 р.[6].

Література:

  1. Лифанов В.Р., Миющенко В.А. Николаев: 1789-1989. Страницы истории: Справочник. -Одесса: Маяк, 1989. - С. 69.
  2. Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф.Р-3159, оп. 1, спр. 15, арк. 21.
  3. ДАМО, ф.Р-1037, оп. 1, спр. 1, арк. 6, 29; Українська думка. - 1941. - 19 листопада (№ 17), 1942. - 3 жовтня (№ 79).
  4. ДАМО, ф.Р-1037, оп. 1, спр. 1, арк. 33, 49.; Українська думка. - 1942. - 12 вересня (№ 73).
  5. Українська думка. - 1942. - 3 жовтня (№ 79), 1943. - 3 листопада (№ 85).
  6. ДАМО, ф.Р-2792, оп. 1, спр. 1, арк. 1, 5.
 

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер