До 135-річчя Миколаївського ливарного і механічного заводу з ремонту сільськогосподарських машин (нині АТ "Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання")

Друк

Мельник Марина Олександрівна
Начальник відділу інформації та
та використання документів
Держархіву Миколаївської області


У жовтні 1873 року на вулиці Наваринській, 15, почав працювати ливарний і механічний завод з ремонту сільськогосподарських машин, заснований інженер-механіками Авдєєвим і Матвеєвим.

На зберіганні у держархіві Миколаївської області знаходиться фонд (ф.Р-1193) Миколаївського виробничого об'єднання з випуску мастильного обладнання, в якому зібрано 2092 одиниці зберігання за 1928-1940, 1944-1988 роки.

Документи довоєнного періоду представлені наказами директора заводу з адміністративно-господарських питань та з особового складу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 5, 46, 47, 57, 58 та ін.), списками ударників та прогульників (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 58), доповідними записками директора та висновками комісії з обстеження заводу "Незаможник" (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 59), протоколами технічних та виробничих нарад заводу (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 21, 33, 62), звітами з капітального будівництва (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 86, 116, 117), списками робітників та службовців (ф.Р-1193, оп. 1, спр. 77, 137) та іншими документами.

1938 року завод перейменовано на державний завод ім. 21-ї річниці Жовтня.

У роки Великої Вітчизняної війни завод припинив діяльність. У документах держархіву є акт про встановлення збитків, завданих заводу нацистами під час окупації Миколаєва (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 6) та постанова Миколаївського облвиконкому від 14 червня 1944 року "Про відновлення заводу ім. 21-ї річниці Жовтня за рахунок довгострокового кредиту" (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 2).

У документах заводу за 1944-1949 роки є звіти про виробничо-технічну дільність, штатні розписи та кошториси видатків, звіти з капітального будівництва.

1950 року завод ім. 21-ї річниці Жовтня було передано у підпорядкування тресту "Укрмашпром" Міністерства місцевої промисловості (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 29). З 1950 року до складу фонду входять протоколи зборів службовців заводу (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 30), протоколи технічних нарад при директорові (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 37, 42).

Серед документів за 1957 рік є акт передачі заводу ім. 21-ї річниці Жовтня з системи Міністерства місцевої промисловості УРСР у відання Ради Народного Господарства Херсонського адміністративного економічного району (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 71).

У документах за 1961 рік є листування щодо будівництва першої черги на Новому Водопої, про розвиток верстатобудівельної промисловості. Цього року машинобудівний завод ім. 21-ї річниці Жовтня перейменовано на завод гідроапаратури Управління верстатобудівельної та інструментальної промисловості Чорноморського Раднаргоспу, з 16 квітня 1966 року - Управління з виробництва гідравлічної апаратури Міністерства верстатобудівельної та інструментальної промисловості СРСР (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 107, 195).

У документах заводу є щорічні звіти про виробничо-фінансову діяльність, звіти про виконання планів з праці, щомісячні звіти про виконання планів випуску продукції, звіти про кадри, акти документальних ревізій заводу, а також накази, постанови, розпорядження, інструкції вищих установ та місцевих органів влади.

Діяльність заводу за 1970-ті роки представлена наказами директора заводу з адміністративно-господарської діяльності, протоколами виробничих і технічних нарад, планами і звітами про виробничу, фінансово-господарську діяльність; документами про роботу групи народного контролю, первинної організації НТО верстатобудівельної та інструментальної промисловості; документами заводського комітету профспілки (ф.Р-1193, оп. 2, тт. 3,7).

Відповідно до наказу міністра верстатобудівельної та інструментальної промисловості від 28 червня 1973 № 165 Миколаївський завод гідроапаратури був перетворений на Миколаївський дослідний завод мастильних систем (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 377).

Наказом міністра верстатобудівельної та інструментальної промисловості від 10 грудня 1974 року при Миколаївському дослідному заводі мастильних систем було створено на правах філії Миколаївське головне спеціальне конструкторсько-технологічне бюро мастильного та фільтрувального обладнання (ф.Р-1193, оп. 2, спр. 405). З 1975 року на правах філії до Миколаївського дослідного заводу відносився Закарпатський завод вузлів та деталей мастильного обладнання. Згідно з з наказом міністра верстатобудівельної та інструментальної промисловості СРСР від 20 квітня 1976 року № 162 на базі Миколаївського дослідного заводу мастильних систем (головний), Брянківського заводу фільтрувального обладнання та автоматних деталей, Закарпатського заводу вузлів і деталей мастильного обладнання, Миколаївського головного спеціального конструкторсько-технологічного бюро мастильного і фільтрувального обладнання 1 липня 1976 року було створено Миколаївське виробниче об'єднання з випуску мастильного обладнання (НВО "Надійність").

На зберіганні у держархіві області зберігаються особові картки працівників Миколаївського державного заводу "Незаможник" (ф.Р-1193, оп. 4), документи заводського комітету профспілки робітників машинобудівельної промисловості за 1950-1971 роки, а також 6 справ науково-технічної документації за 1966-1971 роки.

Документи про діяльність заводу є також у фондах інших установ, це: Статистичне управління Миколаївської області ("Підсумки роботи Миколаївського заводу гідроапаратури за 1965 рік, ф.Р-2133, оп. 5, спр. 1592, арк. 264-287); Миколаївський обласний комітет народного контролю ("Про результати перевірки використання основних фондів та виробничих потужностейна заводі гідроапаратури" (протокол № 3 від 23 лютого 1866 року, ф.Р-2873, оп. 4, спр. 5, арк. 37-38); Миколаївської обласної ради профспілок ("Про практику проведення робітничих зборів та ПДПС на Миколаївському заводі гідроапаратури" (протокол № 6 від 18 червня 1969 року, ф.Р-2812, оп. 2, спр. 1422, арк. 135); "Про хід Всесоюзного громадського огляду використання резервів виробництва та режиму економії на заводі гідроапаратури" (протокол № 2 від 24 лютого 1971 року, ф.Р-2812, оп. 2, спр. 1602, арк. 49).