З історії діяльності Миколаївського музичного училища у довоєнний час

Друк

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

 

У грудні 1921 року у Миколаєві було відкрито музичний технікум, що перебував у віданні Миколаївської губнаросвіти. У травні 1923 року він був перетворений на вищі музичні курси, у квітні 1925 року – вищі музично-драматичні курси. У грудні 1925 року курси були реорганізовані у музично-драматичну профшколу. У листопаді 1930 року школа перетворена на Миколаївський музичний технікум, у 1935 р. – на музичне училище, яке мало факультети: інструментальний, вокальний і теоретичний. У 1925–1930 рр. діяв драматичний факультет. Училище готувало кваліфікованих виконавців на музичних інструментах, співаків, керівників хорового співу, капельмейстерів оркестрів.

У Державному архіві Миколаївської області зберігаються документи Миколаївського музичного училища за 1935-1941 рр., які розповідають про історію діяльності освітнього закладу у довоєнний час.

Детальніше...
 

Діяльність Миколаївського художнього технікуму

Друк

Юлія Бугаєвська,
провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

 

Миколаївський художній технікум був відкритий у вересні 1930 р. і знаходився у підпорядкуванні Народного Комісаріату просвіти УСРР.

Будівля технікуму знаходилась у Миколаєві по вул. Свердлова, 40. Заклад мав 5 навчальних кімнат, які одночасно використовувалися як майстерні (для практичних занять) та аудиторні (для викладання теоретичного матеріалу). Технікум був забезпечений обладнанням для занять, але часто виникала потреба у необхідній кількості мольбертів, столів, наочного приладдя, що негативно пливало на якість навчання.

Детальніше...
 

Едуард Багрицький у Миколаєві

Друк

Марина Мельник,
начальник  відділу інформації
та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

 

Мы ржавые листья на ржавых дубах,
Чуть ветер, чуть север – и мы облетаем.
Чей путь мы собою теперь устилаем?
Чьи ноги по ржавчине нашей пройдут?..

Едуард Георгійович Багрицький, радянський поет, перекладач і драматург, народився 22 жовтня (3 листопада) 1895 року в Одесі, в родині Годеля Мошковича Дзюбіна та Іди Абрамівни Шапіро. З 1915 року під псевдонімом «Едуард Багрицький» та жіночої маскою «Ніна Воскресенська» почав публікувати свої вірші в одеських літературних альманахах. 1918 року пішов добровольцем до Червоної Армії, працював у політвідділі особливого партизанського загону імені ВЦВК, писав агітаційні вірші. Після війни працював в Одесі як поет і художник у «ЮгРОСТА» (Південне бюро Українського відділення Російської телеграфної агенції) – створював агітплакати. Друкувався в одеських газетах та гумористичних журналах. 1925 року він переїхав до Москви, став членом літературної групи «Перевал». 1928 року вийшла друком збірка віршів «Юго-запад», 1932 року – «Победители». Помер Едуард Багрицький 16 лютого 1934 року від бронхіальної астми, похований на Новодівочому кладовищі у Москві.

Детальніше...
 

Діяльність уповноважених Всеукраїнського єврейського громадського комітету з надання допомоги потерпілим від погромів у Вознесенському повітові та колоніях Миколаївської губернії

Друк

Марина Мельник,
начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївської області

Після встановлення радянської влади допомагати постраждалим від погромів мали комісії допомоги жертвам контрреволюції, створені при відділах соцзабезпечення. Але через брак коштів їх допомога була мізерною. Делегація від «Джойнт» (англ. American Jewish Joint Distribution Committee, скор. JDC, «Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет, до 1931 року — «Об’єднаний розподільчий комітет американських фондів допомоги євреям, постраждалим від війни»), що прибула Москви на початку 1920 року, пообіцяла підтримку в разі створення спеціального органу.

Детальніше...
 

З історії Миколаївської міської лікарні

Друк

О.В.Серединський, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів Державного архіву
Миколаївської області

Тривалий час мешканці м. Миколаїв не мали змоги одержувати кваліфікованої медичної допомоги. Тільки у 1817 р. з с. Богоявленськ у        м. Миколаїв був переведений морський шпиталь, однак він не міг задовольнити потреби у медичній допомозі для всіх станів цивільного населення міста. 1831 р. миколаївський міський лікар поставив питання перед міською думою про необхідність відкриття при міській богадільні  лікарні на 30 хворих. Передбачались такі витрати на утримання лікарні на рік: наймання будинку для лікування 30-ти хворих – 1000 руб., на медикаменти та їжу для хворих – 5475 руб., на ліжка, столи, одяг та інші потреби хворих – 2500 руб., опалення та освітлення – 1000 руб., на наймання служниць для догляду за хворими та для лікарні – 840 руб., на воду -           100 руб., на платню двом фельдшерам – 300 руб., для лікаря, котрий мав бути при лікарні – 500 руб., за прання білизни – 200 руб., на інші потреби –         500 руб.; разом: 12415 руб.  [1].

Питання придбання будинку для влаштування міської лікарні вирішено було лише 1836 р. [2].

 

Детальніше...
 
Більше статтей...


Сторінка 9 з 25

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер