До 100-річчя створення Миколаївського трубочного і електромеханічного заводу

Друк

Наталя Нікольчук, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївський трубочний і електромеханічний завод «Темвод» був заснований у    липні 1915 року. Перебував у віданні Морського міністерства, котрому 25 липня 1915 року було надано розпорядження розпочати влаштування в Миколаєві нового казенного трубочного і електромеханічного заводу. Відкриття підприємства зумовили труднощі з постачанням флоту вибухових речовин та трубок необхідної якості. Для будівництва було надано фінансування за рахунок надзвичайних кредитів на потреби військового часу.

Детальніше...
 

Архівісти Державного архіву Миколаївської області – учасники бойових дій Другої світової війни

Друк

О.В.Серединський,
заступник начальника відділу інформації
та використання документів Державного
архіву Миколаївської області

 

22 червня 1941 р. розпочалася війна між Третім Райхом та Радянським Союзом. Перед працівниками Миколаївського обласного державного архіву (з 1980 р. – Державний архів Миколаївської області) постало завдання: врятувати документальні матеріали, своєчасно їх вивезти в тил країни. З перших же тижнів війни в архіві була розпочата робота з відбору і підготовки документальних матеріалів до евакуації. Найцінніші з них були вивезені до м. Уральськ. Більша ж частина документів залишилася в архіві у м. Миколаїв. Працівники облдержархіву О.С.Теплицька та І.Н.Васильєва виїхали до м. Уральськ, де продовжували роботу [1].

Детальніше...
 

З історії діяльності Новобузького освітнього товариства

Друк

Ганна Іванова, провідний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів держархіву Миколаївської області

 

24 липня 1908 року группа членів – засновників звернулась до Херсонського губернатора з проханням затвердити проект статуту освітнього товариства у містечку Новий Буг Херсонського повіту Херсонської губернії. Основною метою освітнього товариства було влаштування та утримання навчальних закладів у м. Новий Буг [1].

26 серпня 1908 року Херсонським губернським комітетом про товариства та спілки було надано дозвіл  на заснування Новобузького освітнього товариства (затверджений Херсонським губернатором 8 вересня 1908 року), а 21 жовтня того ж року відбулись перші загальні   збори установи, на яких були обрані: голова товариства – лікар Руссінковський Д.В., заступник голови – земський начальник Піскарський В.Л., скарбник – нотаріус Биковський І.С., секретар – провізор Руттер Г.Б., а також 8 членів правління (всього 12 чоловік) [2].

Детальніше...
 

З історії Миколаївського комерційного училища ім. статс-секретаря С.Ю.Вітте

Друк

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
держархіву Миколаївської області

Миколаївське комерційне училище було відкрите 9 грудня 1903 року [1] за клопотанням Миколаївського біржового товариства та миколаївського купецтва. Йому було присвоєне ім’я статс-секретаря С.Ю.Вітте – російського державного діяча, міністра фінансів (1892-1903 рр.), голови Комітету міністрів Росії (1905-1906 рр.), котрий сприяв створенню самостійної системи комерційної освіти. Подібні навчальні заклади були підпорядковані навчальному відділові Міністерства фінансів (згодом – Міністерства торгівлі та промисловості) і готували фінансових і торгівельних фахівців.

 

Детальніше...
 

Сторінки історії Миколаївського комітету шкіл писемності

Друк

Альбіна Яковлева, головний спеціаліст
відділу інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області

Промисловість міст кінця ХІХ – поч. ХХ ст., базуючись на нових капіталістичних відносинах, розвивалася високими темпами і вимагала освічених і професійно підготовлених фахівців. Однією з форм поширення писемності серед народу були міські школи писемності, які в Миколаєві виникли у 1861 року за ініціативи дружини головного командира Чорноморського флоту і портів віце-адмірала фон Глазенапа – Емілії Антонівни Глазенап та підпорядковувалися Морському відомству [1]. Ці школи створювалися з метою розповсюдження грамоти серед дітей найнижчих станів, а також затвердження релігійних та етичних понять серед народу. Хоча зазначені школи й мали умовну назву «школи писемності», але їх необхідно відрізняти від нижчих шкіл грамоти, які знаходились під опікою Святійшого Синоду та не входили до мережі загального навчання. Миколаївські школи писемності, як за програмою викладання, так і за чотирьохрічним курсом були аналогічними з початковими училищами [2].

Детальніше...
 
Більше статтей...


Сторінка 5 з 26

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер