До 115-річчя збудування першого Миколаївського елеватора

Друк

І.В. Крикалова
Головний спеціаліст державного
архіву Миколаївської області

З відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту зна-чно пожвавішала міська торгівля. Серед великої кількості вантажу, який проходив через морський порт, основний обсяг займала хлібна торгівля. Значний поштовх у розвитку комерційної діяльності порту дало відкриття у 1873 році Харківсько-Миколаївської казенної залізниці, яка значно розширила зв'язки з районами хлібної торгівлі півдня Росії. Вивіз хліба, який раніше доходив до 18 тис. чнтвертей на рік, у 1862 р. піднявся до 20 тис. четвертей (четверть пшениці - 170 кг), а у 1892 р. склав 1 678 046 у десятипудових четвертях.

Далі
 

До 145-річчя створення першої чоловічої гімназії в м. Миколаїв

Друк

К.М.Заболотна
Провідний спеціаліст відділу інформації
та використання документів
Держархіву Миколаївської області

До 70-х рр. ХІХ століття у м. Миколаєві не було жодного цивільного середнього на-вчального закладу. Бажаючи задовольнити потребу мешканців міста у наданні молоді сере-дньої освіти, губернатор Богдан Олександрович фон Глазенап одержав дозвіл на відкриття гімназії, виділив для неї триповерховий будинок і майже 3 тисячі карбованців з коштів Мор-ського Міністерства для облаштування приміщень, придбання меблів, книжок і наочності.

Попечитель Одеської навчальної округи наказав директору Херсонського училища Коленку відбути 12 вересня 1862 р. у м. Миколаїв і почати перебудову будинку штурмансь-кої роти для потреб гімназії. На допомогу йому був відряджений старший учитель Рішель-євської гімназії Щерецький, призначений інспектором нової гімназії. Коленко провів іспит вихованців штурманської роти, склав з них 2 класи гімназії: перший з 19 учнів, другий - з 13. Водночас був відкритий пансіон, в якому мешкали 40 гімназистів.

Далі
 

Голодомор 1932-1933 років. Документи Державного архіву Миколаївської області свідчать

Друк

Олександр Серединський,
заступник начальника відділу
інформації та використання документів
Державного архіву Миколаївської області.


Документи, які зберігаються в держархіві Миколаївської області, свідчать про те, що голодомор 1932-1933 рр. був викликаний передусім насильницькою колективізацією, злочинною політикою хлібозаготівлі, людиноненависницькою політикою розкуркулення, здійснюваною сталінським керівництвом.

Боротьба за виконання плану хлібозаготівлі почалась після поїздки Сталіна в Сибір у січні 1928 року і супроводжувалась застосуванням "надзвичайних заходів", тобто масових репресій по відношенню до селянства.

За допомогою репресивних заходів щодо заможних селян, з метою якомога більшого вилучення у них хліба та інших продуктів Сталін розраховував забезпечити "стрибок" в індустріалізацію. Однак, незважаючи на репресивні заходи, запроваджена в 1928 році продрозкладка пробуксовувала. Сталінське керівництво в цьому звинуватило "куркулів" та "інші антисоціальні елементи", які нібито зривали плани по хлібозаготівлі.

Далі
 

Благородная миссия (помощь международных организаций голодающей Николаевщине в 1921-1923 гг.)

Друк

И.В. Крикалова
Главный специалист государственного
архива Николаевской области


Летом 1921 года страшное бедствие обрушилось на юг Украины. Засуха погубила посевы и травы. Плодородные поля превратились в тлеющую пустыню. Урожай погиб, однако план продразверстки отменен не был. Крестьяне, несмотря на надвигающийся голод, должны были его выполнить. К осени 1921 года положение в южных районах Украины, в том числе на Николаевщине, резко обострилось.

24 ноября 1921 года газета "Красный Николаев" писала: "Размеры местного бедствия сейчас выясняются, но уже возможно назвать ряд местностей, где население питается суррогатами и где начинаются обычные картины голода".

Далі
 

Голод в Украине 1946-1947 гг.

Друк

М.А.Мельник
Зам. начальника отдела информации
и использования документов госархива
Николаевской области

Послевоенное восстановление сельского хозяйства стало тяжелым испытанием для украинского народа. Последствиями четырехлетней немецко-румынской оккупации стали огромные человеческие потери, разграбленное и разрушенное народное хозяйство. Земля, изрытая окопами и траншеями, изуродованная снарядами, заросла сорной травой. Не хватало горючего, техники, рабочей силы, семян, фуража, продуктов для хлеборобов. Хотя в конце 1945 года посевные площади несколько увеличились, республика смогла продать государству зерна на треть меньше, чем до войны. Ресурсы села были мизерными. Трудности обострились в середине 1946 года, когда малоснежная зима сменилась наиболее засушливыми за последние 50 лет весной и летом. Озимые и яровые почти полностью погибли. Решением Вознесенского райисполкома 29 октября 1946 года были списаны 3735,5 га сельхозкультур, погибших вследствие вымерзания, засухи и града в 28 колхозах района. Во многих районах области урожай зерновых культур составил от 1,9 до 3 центнеров с гектара. Неблагоприятная ситуация, сложившаяся в сельском хозяйстве Украины, требовавала коренных изменений в аграрной политике компартии и незамедлительной помощи со стороны руководства СССР. Но этого не случилось. Под давлением сталинской верхушки правительство УССР и ЦК КП(б)У планировали на 1946 год форсированное увеличение посевных площадей, урожайности и хлебозаготовок. В Николаевской области до конца IV пятилетки планировалось довести размеры посевных площадей до 1200500 га, т. е. 131% довоенного объема, уровень механизации сельхозработ - до 90% (при почти полном отсутствии материально-технической базы), перевыполнить довоенный уровень поголовья и продуктивности животноводства.

Далі
 


Сторінка 25 з 26

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер