Головне меню

Діяльність Миколаївського піклувального про в’язниці комітету

Друк

Марина Мельник, начальник відділу
інформації та використання документів
державного архіву Миколаївської області

 

Зародження ідеї про необхідність організації громадської опіки над пенітенціарними установами та благодійної допомоги ув’язненим відноситься до часів правління Олександра І. Статут «піклувального над в’язницями товариства» було затверджено 1821 року, його завданням стало моральне виправлення злочинців та «покращення стану ув’язнених». У розпорядження комітету були передано благодійні кошти, котрі збирали на піклування про в’язнів, 1825 року товариство отримало право контролю над сумами з міських та земських зборів, котрі виділяли на опалення та освітлення в’язниць, а згодом – кошти, що асигнували на продовольство, одяг та лікування арештантів. 1844 року за розпорядженням Сенату відбулася повна передача утримання ув’язнених з ведення поліції у розпорядження комітетів товариства по всій території Російської імперії. 1851 року було затверджено новий статут товариства, котрим воно було віднесено до відання Міністерства внутрішніх справ. Структура попечительських товариств була такою: голова (або кілька співголів), директори та члени. Кількість директорів сягала 30, частина їх призначалась губернатором (градоначальником), частина – місцевими думами, певну кількість обирали від станів. Таким чином у директораті були представлені всі стани товариства. Членами його ставали люди, котрі робили внески: почесними – за 500 крб., рядовими – за 10 крб. Для лікарів та адвокатів робили виняток, замість грошових внесків вони надавали безкоштовну допомогу у лікуванні та юридичному захистові ув’язнених. Не мали права входити до складу комітетів тюремні наглядачі та священники, котрі здійснювали богослужіння у в’язницях. Згідно статуту товариства предметами його діяльності було визначено: внутрішнє облаштування місць ув’язнення, нагляд за правильним розміщенням та харчуванням арештантів, нагляд за утриманням місць ув’язнення у належному стані, піклування про лікарні та одужаннях хворих, а також одяг, білизну, взуття та інші потреби арештантів, виправлення їхньої моральності, допомога тим, кого пересилали етапом (пересильних), викуп ув’язнених за борги.

 

Детальніше...
 

З історії Миколаївського міського стадіону

Друк

Серединський О.В.,
заступник начальника відділу
інформації та використання
документів Державного архіву
Миколаївської області

 

У 1959 р. з ініціативи мешканців м. Миколаїв, головним чином молоді, методом народної будівлі розпочалось будівництво нового міського стадіону, передбачене генеральним планом реконструкції міста. Проект стадіону був розроблений архітекторами «Гіпрограду» під керівництвом Марачинського. За рахунок проведених недільників у будівництво стадіону було вкладено близько 200 тис. крб. Однак на початку 1961 р. будівництво стадіону, розпочате силами громадськості, було припинено. Все, що було збудовано, почало з часом руйнуватись. Тоді розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 22 березня 1963 р. № 327-р Миколаївському промисловому облвиконкому було дозволено продовжити будівництво стадіону у м. Миколаїв кошторисною вартістю 641 тис. крб., з обсягом робіт у 1963 р. 336 тис. крб., за рахунок нецентралізованих джерел фінансування. Будівництво стадіону було передано миколаївському суднобудівному заводу ім. Носенка [1].

Детальніше...
 

З історії Миколаївського глиноземного заводу

Друк

Ірина Крикалова,
головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву Миколаївської області

 

2015 р. виповнюється 35 років з часу заснування Миколаївського глиноземного заводу, одного з провідних підприємств кольорової металургії України.

Рішення про будівництво Миколаївського глиноземного заводу з введенням у дію першої черги у 1977 р. було прийнято розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 19 жовтня 1972 р. № 2293-р. Технічний проект заводу був розроблений Всесоюзним науково-дослідним та проектним інститутом алюмінієвої, магнієвої та електродної промисловості (ВАМІ) потужністю 660 тис. тонн глинозему на рік та затверджений Міністерством кольорової металургії СРСР. Рада Міністрів СРСР постановою від 28 травня 1974 р. прийняла рішення про будівництво заводу на імпортному обладнанні з потужністю 1 млн. тонн глинозему на рік.

Детальніше...
 

До 100-річчя створення Миколаївського трубочного і електромеханічного заводу

Друк

Наталя Нікольчук, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївський трубочний і електромеханічний завод «Темвод» був заснований у    липні 1915 року. Перебував у віданні Морського міністерства, котрому 25 липня 1915 року було надано розпорядження розпочати влаштування в Миколаєві нового казенного трубочного і електромеханічного заводу. Відкриття підприємства зумовили труднощі з постачанням флоту вибухових речовин та трубок необхідної якості. Для будівництва було надано фінансування за рахунок надзвичайних кредитів на потреби військового часу.

Детальніше...
 

Архівісти Державного архіву Миколаївської області – учасники бойових дій Другої світової війни

Друк

О.В.Серединський,
заступник начальника відділу інформації
та використання документів Державного
архіву Миколаївської області

 

22 червня 1941 р. розпочалася війна між Третім Райхом та Радянським Союзом. Перед працівниками Миколаївського обласного державного архіву (з 1980 р. – Державний архів Миколаївської області) постало завдання: врятувати документальні матеріали, своєчасно їх вивезти в тил країни. З перших же тижнів війни в архіві була розпочата робота з відбору і підготовки документальних матеріалів до евакуації. Найцінніші з них були вивезені до м. Уральськ. Більша ж частина документів залишилася в архіві у м. Миколаїв. Працівники облдержархіву О.С.Теплицька та І.Н.Васильєва виїхали до м. Уральськ, де продовжували роботу [1].

Детальніше...
 
Більше статтей...


Сторінка 3 з 25

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер