Бавовництво на Миколаївщині (1950-1953 рр.)

Друк

Марина Мельник, начальник  відділу
інформації та використання документів
державного архіву Миколаївської області

Після Другої світової війни в СРСР в рамках здійснення політики відновлення економіки було здійснено спроби реалізації низки програм, зокрема, програми розвитку бавовництва у південних районах УРСР та північних районах Криму на початку 1950-х рр. одночасно із будівництвом Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування. Планами масштабного гідротехнічного будівництва передбачалося здійснювати зрошення у самотічний спосіб, а решти – за допомогою забору води із Каховського водосховища водонасосними станціями. 1950 року було створено Міністерство бавовництва СРСР.

На підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 30 травня 1950 року у червні того ж року були утворені Миколаївське обласне управління бавовництва та 7 районних відділів бавовництва: Березнегуватський, Варварівський, Жовтневий, Новоодеський, Очаківський, Привільнянський, Тилігуло-Березанський. Обласне управління перебувало у віданні Міністерства бавовництва УРСР і займалось організацією вирощування бавовника у бавовносіючих колгоспах Миколаївщини, керувало роботою районних відділів бавовництва та 28 машинно-тракторними станціями. Районні відділи бавовництва здійснювали керівництво і контроль за роботою колгоспів, що спеціалізувалися на вирощуванні бавовни.

 

Детальніше...
 

З історії Миколаївського об’єднаного авіаційного загону

Друк

Ірина Крикалова, головний спеціаліст
відділу інформації та використання
документів державного архіву
Миколаївської області

Миколаївський об’єднаний авіаційний загін розпочав діяльність у квітні 1944 р. як авіаланка 202-го авіазагону Українського управління цивільного повітряного флоту.

На початку 50-х років ХХ ст. 202-й авіазагін увійшов до складу 241-го авіазагону Головного управління повітряного флоту. 1950 р. виробничі показники авіазагону становили: 7040 часів польотів на місцевих лініях, 2090 – спецзастосування, оброблена авіацією спецзастосування площа складала 46,2 тис. га [1].

Згідно з наказом Головного управління повітряного флоту від 25 серпня 1952 р. 241-й авіазагін було реорганізовано у 93-й авіазагін Українського територіального управління цивільного повітряного флоту.

Детальніше...
 

Формування джерельної бази з історії польського етносу в Державному архіві Миколаївської області

Друк

У науковому журналі «Наукові праці»,
Том 304, Вип. 292, Серія «Історія»
(Миколаїв: Чорноморський національний університет ім. Петра Могили)
друком вийшла стаття директора держархіву Лариси Левченко  
«Формування джерельної бази з історії польського етносу в Державному архіві Миколаївської області» (стор. 44-63)

У статті висвітлено формування джерельної бази з історії польського етносу Миколаївщини в контексті історії Державного архіву Миколаївської області і склад фондів, що містять документи про поляків Миколаївщини. На основі статистичних джерел, що зберігаються в архіві, наведені статистичні відомості про польське населення Миколаївщини. На прикладі деяких архівних справ продемонстровані можливості джерельної бази в дослідженні історії польського етносу періоду до 1917 року, коренізації (діяльність польської секції), сталінських репресій (доля ксьондза Миколаївського римо-католицького костелу Святого Йосипа Християна Зиско і католицької громади Кривого Озера). Наведено відомості про поповнення архіву новими документами періоду Незалежності України, а саме колекцією книг записів актів громадянського стану, колекцією документів евакуйованих, репатрійованих осіб і переселенців, фондами Відділу у справах національностей та міграцій і Відділу у справах релігій Миколаївської обласної державної адміністрації.
Багато історичних документів втрачено назавжди і разом з ними в небуття пішли імена і долі людей, події, пов’язані часом із трагічною історією поляків Миколаївщини. Незважаючи на складну історію самого архіву, Державний архів Миколаївської області накопичив достатній обсяг архівних джерел, що дозволяє досліджувати різні теми історії польського етносу на території Миколаївської області, а також виконувати запити громадян, які звертаються за допомогою до архіву. Документи про поляків Миколаївщини не представлені в архіві компактними архівними фондами, вони зберігаються в різних фондах дорадянського, радянського періодів і періоду Незалежності України, їх виявлення вимагає копіткої дослідницької роботи.
У статті та додатках до неї наведено статистику польського населення за Всесоюзним переписом населення 1926 р. та Всесоюзним переписом населення 1979 р., а також список архівних справ за номерами, що зберігаються в архіві, репресованих громадян польської національності.

Детальніше...
 

Голови виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих (народних депутатів) у 1937-1992 рр.

Друк

Марина Мельник,
начальник відділу інформації
та використання документів
держархіву Миколаївської області

22 вересня 1937 року було створено Миколаївську область, до складу котрої увійшли 38 районів та три міста обласного значення [1]. Було створено організаційний комітет Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області.

Першим очільником новоствореного оргкомітету став Столбун Онуфрій Титович. Він народився 1892 року у с. Миронівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Світловодського району Кіровоградської області). Мав нижчу освіту. З 1908 року працював підмайстром-каменярем у м. Олександрія Херсонської губернії, шляховим робітником залізниці на ст. Новополтавка. З 1913 року служив в армії, у 1919-1922 рр. – у лавах Червоної армії. 1920 року вступив до лав ВКП(б). З 1923 року працював відповідальним секретарем Потоцького районного комітету КП(б)У Кременчуцького округу, у 1926-1927 рр. – завідувачем організаційного відділу, відповідальним секретарем Кременчуцького окружного комітету КП(б)У, у 1928-1930 рр. – відповідальним секретарем Роменського окружного комітету КП(б)У, у 1930 р. – членом колегії Народного комісаріату внутрішньої торгівлі Української РСР. У 1931-1932 рр. був слухачем курсів при ЦК ВКП(б) у м. Москва, у 1932-1933 рр. – консулом СРСР у м. Шираз (Персія-Іран), у 1934-1935 рр. – начальником політвідділу Капустянської машинно-тракторної станції (МТС) Хмільовського району Одеської області, У січні 1935 р. – квітні 1937 р. – першим секретарем Цюрупинського районного комітету КП(б)У Одеської області, у квітні-вересні 1937 р. – заступником голови Одеського облвиконкому.

Детальніше...
 

Юрій Бойко-Блохін – український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного університету у Мюнхені, член проводу ОУН, уродженець м. Миколаїв

Друк

Олександр Серединський,
заступник начальника відділу інформації
та використання документів держархіву
Миколаївської області

 

Юрій (при народженні Георгій) Блохін (літературний псевдонім Юрій Бойко) народився 24 березня 1909 року у м. Миколаїв. Його батько Гаврило Мефодійович Блохін був селянином із Полтавської губернії [1].

Батьки Юрія виховували дітей на поезії Т.Шевченка, читали П.Куліша, М.Грушевського; на чільному місці в них були видання Б.Грінченка, «Історія України» М.Аркаса, оповідання А.Кащенка. Активізуватися в українському розумінні, за словами самого Юрія Блохіна, він почав рано. Хлопчиною, навчаючись у семирічній російськомовній «єдиній трудовій школі», написав «Історію України» на основі праць Грушевського й Аркаса, прикрасив її ілюстраціями. Та «Історія…» мала розголос і викликала зацікавленість у школярів та учителів українознавства багатьох шкіл. Вони майже з усього міста приходили до школи. З осені 1925 до весни 1927 року Юрій Блохін навчався у професійно-технічній школі. Навчаючись у профтехшколі Юрій об’єднав ровесників у «Гарт Юнаків» з кількома секціями самодіяльності, щоб протиставити свою «організацію» комсомолові і пропагувати український дух, дух боротьби за визволення [2].

Детальніше...
 


Сторінка 1 з 26

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер