|
В.В. Рюмін - талановитий педагог та популяризатор
|
В 2009 році минає 135 років з дня народження невтомного популяризатора, педагога науково-технічних знань Володимира Володимировича Рюміна. Житель міста Миколаєва В.В.Рюмін був близьким другом основоположника космонавтики Костянтина Едуардовича Ціолковського і першим популяризатором його ідей, він також подавав науково-технічні знання в доступній формі молоді , широкому колу читачів. Рюміним написана велика кількість науково-популярних книг і брошур, з них більш ніж 20 підручників для технічних училищ. Близько тисячі його статей розміщувались на сторінках популярних тоді журналах і газет, які висвітлювали науково-технічні та педагогічні питання.
далі... |
 |
|
До 55-ї річниці створення НВП "Машпроект" (нині ДП НВКГ "Зоря" - Машпроект") |
Початок будівництва заводу "Зоря" прийшовся на тяжкий повоєнний період. Для розвитку енергетики та суднобудування держави необхідно було налагодити виробництво турбін. 9 липня 1946 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення заводу з будівництва судових парових турбін у м. Миколаїв, який мав потужний виробничий потенціал та суднобудівні заводи.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
Десант безстрашних.
До 65-річчя з дня висадки десанту під командуванням К.Ф.Ольшанського у Миколаївському морському порту
|
У всякого міста - своя духовна атмосфера. Вона складається з традицій, звичаїв, легенд, фактів історії тощо. Духовна атмосфера Миколаєва пройнята вічно живою легендою про героїчний подвиг 68 моряків та солдатів десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Це був безприкладний масовий героїзм людей.
далі... |
|
|
До 17-річчя затвердження Державного прапору України
|
Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року прийняла постанову № 2067-ХХІІ про затвердження державним прапором України національного прапора. Освячення Національного прапора було проведено священиком Петром Бойком (Петро Тодосьович Бойко), після чого здійснена урочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради. 29 січня 1992 року державний синьо-жовтий прапор було піднято над будівлею Миколаївського облвиконкому.
далі... |
|
|
До 160-річчя від дня народження С.О.Макарова, видатного вченого, флотоводця, океанографа, уродженця Миколаєва
|
Відомий російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, суднобудівник, віце-адмірал Степан Осипович Макаров народився 8 січня 1849 року (за старим стилем 27 грудня 1848 року) у Миколаєві, у будинку № 8 на вул. Католицькій. Його батько, Осип Федорович, виховувався у навчальному морському екіпажі, у 25 років отримав звання фельдфебеля та посаду боцмана, 1848 року став прапорщиком, 1857 року - поручиком та потомственним дворянином. Коли Степану Осиповичу було 9 років, померла його мати, через рік батько одружився друге, був переведений до Сибірської флотилії та від'їхав з родиною до Ніколаївська-на-Амурі, де й прослужив десять років.
далі... |
|
|
К 100-летию со дня рождения В.А.Лягина
|
Родился Виктор Александрович Лягин 31 декабря 1908 года в семье железнодорожного служащего на станции Сельцо, бывшей Орлово-Витебской железной дороги, Смоленской области.
далі...Заст. начальника відділу Держархіву Миколаївської області К.М.Заболотна |
|
|
З історії Миколаївського обласного краєзнавчого музею
|
У цьому році виповнюється 95 років Миколаївському обласному краєзнавчому музею.
15 грудня 1913 р. у м. Миколаїв був заснований історико-археологічний музей. У його створенні прийняли участь представники передової громадськості міста, у тому числі С.І.Гайдученко - юрист, великий знавець історії краю, який і став першим директором установи.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області О. Серединський |
|
|
До 135-річчя заснування морехідної школи у Миколаєві |
Розвиток капіталістичних відносин у Росії, зростання обсягів зовнішньої торгівлі, поширення міжнародних зв'язків у другій половині ХІХ ст. викликало необхідність збільшення комерційного судноплавства. На підставі положення про морехідні класи, затвердженого імператором 27 червня 1867 року, класи, де готували шкіперів та штурманів каботажного плавання, почали відкриватися у портових містах Російської імперії.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
|
До 95-річчя Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського
|
Освіта є одним з визначальних чинників відтворення інтелектуальних, продуктивних сил суспільства, вона завжди знаходиться у центрі уваги людства.
Неабиякими труднощами та недоліками народної освіти у дореволюційний період на Миколаївщині була нестача вчителів. Особливо не вистачало учителів для вищих початкових училищ. Ось чому за проханням губернатора, міської Думи та громадськості Миколаєва тимчасово виконуючий обов'язки міністра освіти Росії барон Таубе постановою від 18 липня 1913 року за № 30043 дозволив відкрити у місті учительський інститут з училищем при ньому для підготовки викладачів прогімназії та вищих початкових училищ.
далі... |
|
|
До 135-річчя Миколаївського ливарного і механічного заводу з ремонту сільськогосподарських машин (нині АТ "Миколаївський завод мастильного і фільтрувального обладнання")
|
У жовтні 1873 року на вулиці Наваринській, 15, почав працювати ливарний і механічний завод з ремонту сільськогосподарських машин, заснований інженер-механіками Авдєєвим і Матвеєвим.
На зберіганні у держархіві Миколаївської області знаходиться фонд (ф.Р-1193) Миколаївського виробничого об'єднання з випуску мастильного обладнання, в якому зібрано 2092 одиниці зберігання за 1928-1940, 1944-1988 роки.
далі... |
|
|
До 155-річчя з початку Кримської війни 1853-1856 рр.
|
16 жовтня 1853 року Турція розпочала війну проти Росії. 18 листопада 1853 року відбулася Синопська битва, під час якої російська ескадра під командуванням віце-адмірала П.С.Нахімова знищила у Синопській бухті турецьку фрегатську ескадру (всі російські кораблі, що приймали участь у битві, були збудовані у Миколаєві). У січні 1854 року Англія і Франція ввели свої ескадри в Чорне море, а 15 березня офіційно підтримали Туреччину і оголосили війну Росії. Війна велась під Севастополем, на Дунаї та Кавказі, в Балтійському та Баренцевому морях, на Камчатці. На початку вересня 1854 року в райні Євпаторії висадився 60-тисячний союзний десант, звідки направився до Севастополя. Відтоді почалася героїчна оборона Севастополя, що продовжувалась майже рік. У ній приймали участь не лише кораблі, збудовані у Миколаєві, але й моряки Миколаївського флотського екіпажу. Чотири екіпажі майстрових, мешканців міста (майже 4000 осіб), були направлені до Севастополя, де будували бастіони, виконували різні інженерні роботи тощо. У жовтні 1855 року для пришвидчення руху військ до Севастополя жителі Микола-єва збудували наплавний міст через Південний Буг. Через Миколаїв було проведено телеграфну лінію, що сполучала Крим з Петербургом.
далі... |
|
|
До 205-річчя затвердження першого герба Миколаєва
|
27 серпня (за ст. стилем) 1789 року губернатор Новоросійського краю, генерал-фельдмаршал, світлійший князь Григорій Олександрович Потьомкін підписав указ про найменування нової верфи на місці злиття річок Південний буг та Інгул "містом Миколаїв". Найменоване на честь переможного штурму Очаківської фортеці 6 грудня 1788 року, в день тезоіменитства Святого Миколая Мерлікійського, покровителя моряків, місто будувалось як "майбутнє грандіозне адміралтейство - гніздо нового російського Чорноморського флоту".
далі... |
|
| До 30-річчя відкриття Дніпро-Бузького морського порту |
Урочисте відкриття Дніпро-Бузького морського порту, розташованого на території Миколаївського глиноземного заводу, відбулося 7 жовтня 1978 року.
За три роки на місці берегу, порослого очеретом, де вільно гуляли бузькі хвилі, був побудований сучасний високопотужний перший комплекс порту.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
|
Протоієрей Гавриїл Судковський
|
Коли 6 грудня 1788 р. армією князя Потьомкіна було взято турецьку фор-тецю Очаків, у місті знаходились турецька мечеть та древня грецька церква. Під православний храм було облаштовано турецьку мечеть і у 1807 р. нову церкву найменовано Свято-Миколаївською фортечною на честь Святителя Миколая Мірлікійського, покровителя моряків. Одним з перших священиків церкви був Діонісій Судковський (дід відомого очаківського мариніста Руфіна Судковського), який правив у ній служби майже 40 років. Він мав чотирьох синів: Михайла, Іоанна, Гавриїла та Григорія, відомості про долю яких викладені у статті "З історії родини Р.Г.Судковського" [1] . Але лише один з них - Гавриїл Судковський - служив Господу саме в очаківській церкві більше шістдесяти років. Коли 5 грудня 1841 р. Святійший Синод звільнив Діонісія Судковського від служби, залишивши при церкві заштатним священиком, новим ієреєм повинен був стати його син Гавриїл, 1817 року народження, який закінчив богословський курс у Херсонській духовній семінарії. Але він ще не був одружений, тому обер-священик армії і флотів В.Кутневич ордером від 17 березня 1842 р. приписав посвятити його у священики лише після вступу до шлюбу [2].
далі... |
|
|
История Очаковского Свято-Николаевского военного собора
|
После полугодовой осады и кровопролитного штурма 6 декабря 1788 года армией князя Потемкина была взята турецкая крепость Очаков, на месте которой по приказанию императрицы Екатерины II через четыре года екатеринославским губернатором Каховским был заложен город. В 1796 году Очаков вошел в состав Новороссийской, а в 1802 году - Николаевской губернии.
далі... |
|
|
Магометанская мечеть в г. Николаеве
|
В феврале 1862 года императору Александру II было представлено на рассмотрение "... возбужденное Главным Командиром Николаевского порта ходатайство о бесплатной передаче в собственность обществу военных маго-метан Николаевского порта, состоящему почти исключительно из служащих и отставных чинов Морского ведомства, места под № 169 в Николаеве, с полуразрушенными строениями бывшей женской больницы, для устройства на этом месте мечети, и по докладу сему 19 февраля того же 1862 года последовало ВЫСОЧАЙШЕЕ разрешение на означенное предложение.
далі... |
|
|
До 71-ї річниці створення Миколаївської області
|
22 вересня 1937 р. постановою ЦВК СРСР і рішенням ЦК ВКП(б) було створено Миколаївську область.
далі... |
|
|
Эдуард Багрицкий в Николаеве
|
23 августа 1923 года в наш город на пароходе из Одессы приехал Эдуард Багрицкий вместе со своим другом, художником и поэтом Яковом Бельским, который был тогда редактором газеты "Красный Николаев".
далі... |
|
|
Верф на Інгулі (до 220-річчя заснування Миколаївського суднобудівного заводу ім. 61 комунара)
|
Миколаїв - місто потомствених суднобудівників. Місцевість, де розташо-ваний Миколаїв, довгий час знаходилась під владою турок. Війни за цю тери-торію слідували одна за другою. Результатом російсько-турецької війни 1768-1774 рр. став Кючук-Кайнарджийський мирний договір, за яким до Російської імперії відійшли території Південної України та Південного Бугу, фортеці Кін-бурн, Керч, Єнікале. На той час це забезпечувало Росії право вільного море-плавства на Чорному морі та вихід через чорноморські протоки. Потребу закрі-пити свої завоювання міг задовольнити тільки сильний військовий флот.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
|
Насильницьке вивезення мирного населення Миколаївщини на примусові роботи під час Великої Вітчизняної війни |
У серпні 1941 р. фашистські війська окупували Миколаївщину. Її територія була поділена між Німеччиною та Румунією. Документи державного архіву Миколаївської області яскраво характеризують кровавий "новий порядок", встановлений німецько-румунські окупантами на території нашого краю. У Миколаєві було розстріляно, замучено, повішено 80 тисяч мирних громадян і військовополонених, а взагалі по області більше 105 тисяч осіб.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
|
Миколаївщина в період правління гетьмана П.Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.)
|
17 березня 1918 року німецько-австрійські війська увійшли до Миколаєва. У місті був встановлений окупаційний режим, почались пограбування та розстріли. З думкою представників Центральної Ради німецьке командування не рахувалось.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області О. Серединський |
|
|
До 125-річчя затвердження другого герба м. Миколаїв
|
Загальновідомо, що символіка містить концентровану інформацію про географічне положення, особливості господарського та культурного розвитку краю у різні історичні періоди. Знаки-символи (на кшталт прапора і герба) є гордістю громадян за культурні надбання предків. Не є виключенням із загального ряду і символіка нашого міста.
далі...Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів архіву Миколаївської області О.В. Шамбора |
|
|
Звинувачено ката чи обмовлено принципового слідчого?
|
30 червня 1956 року вийшла Постанова Президії ЦК КПРС "Про подолання культу особи і його наслідків", яка ознаменувала початок реформ М.С.Хрущова. Не дивлячись на прогресивні процеси, які відбувалися в тогочасному суспільстві з настанням т.зв. "відлиги", мали місце і деякі суперечності та непослідовність.
далі...Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів архіву Миколаївської області О.В. Шамбора |
|
|
До 115-річчя збудування першого миколаївського елеватора
|
З відкриттям у червні 1862 року Миколаївського комерційного порту зна-чно пожвавішала міська торгівля. Серед великої кількості вантажу, який проходив через морський порт, основний обсяг займала хлібна торгівля. Значний поштовх у розвитку комерційної діяльності порту дало відкриття у 1873 році Харківсько-Миколаївської казенної залізниці, яка значно розширила зв'язки з районами хлібної торгівлі півдня Росії. Вивіз хліба, який раніше доходив до 18 тис. чнтвертей на рік, у 1862 р. піднявся до 20 тис. четвертей (четверть пшениці - 170 кг), а у 1892 р. склав 1 678 046 у десятипудових четвертях.
далі...Головний спеціаліст державного архіву Миколаївської області І.В. Крикалова |
|
|
До 145-річчя створення першої чоловічої гімназії в м. Миколаїв
|
До 70-х рр. ХІХ століття у м. Миколаєві не було жодного цивільного середнього на-вчального закладу. Бажаючи задовольнити потребу мешканців міста у наданні молоді сере-дньої освіти, губернатор Богдан Олександрович фон Глазенап одержав дозвіл на відкриття гімназії, виділив для неї триповерховий будинок і майже 3 тисячі карбованців з коштів Мор-ського Міністерства для облаштування приміщень, придбання меблів, книжок і наочності.
далі...Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області К.М.Заболотна |
|
|
Голодомор 1932-1933 років. Документи Державного архіву Миколаївської області свідчать
|
Документи, які зберігаються в держархіві Миколаївської області, свідчать про те, що голодомор 1932-1933 рр. був викликаний передусім насильницькою колективізацією, злочинною політикою хлібозаготівлі, людиноненависницькою політикою розкуркулення, здійснюваною сталінським керівництвом.
Боротьба за виконання плану хлібозаготівлі почалась після поїздки Сталіна в Сибір у січні 1928 року і супроводжувалась застосуванням "надзвичайних заходів", тобто масових репресій по відношенню до селянства.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області О. Серединський |
|
| Благородная миссия (помощь международных организаций голодающей Николаевщине в 1921-1923 гг.) |
Летом 1921 года страшное бедствие обрушилось на юг Украины. Засуха погубила посевы и травы. Плодородные поля превратились в тлеющую пустыню. Урожай погиб, однако план продразверстки отменен не был. Крестьяне, несмотря на надвигающийся голод, должны были его выполнить.
далі...Главный специалист государственного архива Николаевской области И.В. Крикалова |
|
|
Довідка з історії адміністративно-територіальних змін на Миколаївщині (1937-2007)
|
22 вересня 1937 р. ЦВК СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької й Одеської областей. Одеська область була поділена на Одеську і Миколаївську.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області М.О.Мельник |
|
|
Голод в Украине 1946-1947 гг.
|
Послевоенное восстановление сельского хозяйства стало тяжелым ис-пытанием для украинского народа. Последствиями четырехлетней немецко-румынской оккупации стали огромные человеческие потери, разграбленное и разрушенное народное хозяйство. Земля, изрытая окопами и траншеями, изуродованная снарядами, заросла сорной травой. Не хватало горючего, техники, рабочей силы, семян, фуража, продуктов для хлеборобов. Хотя в конце 1945 года посевные площади несколько увеличились, республика смогла продать государству зерна на треть меньше, чем до войны. Ресурсы села были мизерными.
далі...Зам. начальника отдела информации и использования документов госархива Николаевской области М.А.Мельник |
|
|
Николаевская область в предвоенные годы
|
Николаевская область была создана 22 сентября 1937 г. В ее состав вошли 38 районов и три города областного подчинения - Николаев, Херсон, Кировоград. После образования в 1939 году Кировоградской области, в границах Николаевщины остались 5 городов, 6 поселков городского типа, 26 районов, 419 сельских советов. В ней по переписи 1939 г. проживало 909 тыс. человек, территория области занимала 31862 кв.км.
далі...Главный научный сотрудник госархива Николаевской области Л.С.Климова |
|
|
Наш край в годы Великой Отечественной войны
|
22 июня 1941 года фашистская Германия вероломно напала на Советский Союз. Началась Великая Отечественная война. В военные комиссариаты вместе с мобилизованными шли тысячи добровольцев - людей разного возраста и профессий.
Обстановка военного времени требовала немедленной перестройки работы промышленности, транспорта, сельского хозяйства. Уже с первых дней войны николаевские заводы и другие предприятия области были переведены на выпуск вооружения, боеприпасов, ремонт военной техники для нужд фронта.
далі...Главный научный сотрудник госархива Николаевской области Л.С.Климова |
|
|
Итоги первых послевоенных пятилеток на Николаевщине
|
Основные направления перестройки жизни в стране в условиях перехода к мирному строительству нашли конкретное выражение в плане четвертой пятилетки. В августе 1946 г. Верховным Советом УССР был принят Закон о восстановлении и развитии народного хозяйства Украины на 1946-1950 гг. Согласно ему в области предусматривалось полное восстановление разрушенных предприятий промышленности, транспорта, намечалось дальнейшее развитие предприятий местной промышленности, коммунального хозяйства городов и поселков. Важное место в плане отводилось быстрейшему восстановлению и развитию судостроительных заводов. На их возрождение было ассигновано 25 млн. рублей.
далі...Главный научный сотрудник госархива Николаевской области Л.С.Климова |
|
|
Николаевщина в 60-х - первой половине 80-х годов 20 столетия
|
Началом этого периода в жизни области стали "Контрольные цифры развития народного хозяйства на 1959-1965гг", определившие главные задачи на ближайшие 7 лет.
Народнохозяйственным планом области предусматривалось увеличить объем промышленного производства. С этой целью предстояло значительно нарастить мощности действующих предприятий, расширять существующие отрасли промышленности. Планировалось создание на базе местного сырья таких новых отраслей промышленности, как химическая, цементная, радиотехническая. Необходимо было расширить и ускорить внедрение в производство новейших достижений науки и техники, повысить производительность труда. Семилетний план предусматривал значительное увеличение валовых сборов зерновых, производства животноводческой продукции. На развитие народного хозяйства области были выделены огромные суммы капиталовложений, в том числе на новое промышленное строительство 500 млн.руб.
далі...Главный научный сотрудник госархива Николаевской области Л.С.Климова |
|
|
Сільські ради у 20-30-х рр. ХХст; функції та повноваження
|
Після відновлення радянської влади на Україні у березні-квітні 1920 року пройшли вибори до місцевих Рад. У селах, селищах та хуторах Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів створювались з розрахунку один депутат на 100 жителів, але не менше 5 і не більше 50 депутатів на кожне поселення, строк повноважень депутатів становив 3 місяці.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області М.О.Мельник |
|
|
Документы госархива области о Николаевской областной универсальной научной библиотеке им.А.Гмырева (К 125-летию библиотеки)
|
29 октября 1881 года Министр Внутренних Дел князь П.Вяземский утвердил проект устава Николаевской общественной библиотеки, учрежденной "с целью доставления жителям г. Николаева и его окрестностей возможно большего облегчения в деле самообразования".
далі...Зам. начальника отдела информации и использования документов госархива Николаевской области М.А.Мельник |
|
|
До 100-річчя з дня заснування Миколаївського українського товариства "Просвіта"
|
Українське товариство "Просвіта" у Миколаєві мало свого попередника - "Інгульську громаду", таємно засновану у 1880 році, яка за недовгий час свого існування залишила помітний слід в українському духовному житті зрусифікованого Північного Причорномор'я, засвідчивши пробудження національної свідомості. Про історію "Просвіти", заснованої на початку ХХ ст., розповідають документи фонду товариства, що зберігаються у Державного архіві Миколаївської області та стали відомі широкому загалу після їх розсекречення у 1989 році.
далі...Заст. начальника відділу інформації та використання документів Держархіву Миколаївської області М.О.Мельник |
|
|
К 115-летию со дня рождения А.М.Топорова
|
Андриан Митрофанович Топоров родился 24 августа (5 сентября по новому стилю) 1891 года в селе Стойло Старооскольского уезда Курской губернии, в бедной крестьянской семье. В 1908 году закончил учительскую церковно-приходскую школу и преподавал грамоту в сельских школах. В августе 1912 года Андриан Митрофанович уехал в Сибирь, где работал учителем на протяжении 20 лет. С 1915 года преподавал в начальной школе села Верх-Жилинское Косихинского района Алтайского края, где вместе с односельчанами организовал известную коммуну "Майское утро", в которой вел преподавательскую и культурно-просветительскую работу по 1932 год, затем работал в г. Очера Пермской области и одновременно учился в Пермском пе-дагогическом институте. Во время гражданской войны Андриан Митрофанович участвовал в партизанском движении в Сибири, в 1937 году был репрессирован.
далі...Зам. начальника отдела информации и использования документов госархива Николаевской области М.А.Мельник |
Новини 
