Чистки партії (1929-1933 рр.)

Друк

Чистки в ВКП(б)(«чистка партійных лав») – сукупність організаційних заходів з перевірки відповідності членів комуністичної партії пред’явленим до них вимогам. Практикувалися в ВКП (б) в 1920-1930-ті роки.

Практика, як і назва «чистка партії», була запозичена більшовиками у якобінців, котрі практикували подібне під час Великої французької революції.

Перша чистка партії в Україні відбулася у 1921 році, коли партія розрослася завдяки безлічі членів, сумнівних з точки зору старих більшовиків. Згодом проводили місцеві чистки насамперед у організаціях, де виявляли випадки корупції та морального розкладання.

1929 року розпочалася підготовка до нової партійної чистки. У бюлетені ЦКК КП(б)У – НК РСІ УСРР (березень 1929 р. № 3) «Про підготовку до чистки партії» зазначено: «всі парторганізації одностайно ухвалили рішення листопадового пленуму ЦК ВКП(б) про необхідність чистки партії від непридатних елементів та поповнення її лав свіжими пролетарськими силами». У 1929-1930 рр. за рішенням XVIвсесоюзної партійної конференції, що відбулася у квітні 1929 р., відбулася друга (перша сталінська) загальнопартійна («генеральна») чистка. При кожному партійному осередку Миколаївщини були організовані гуртки з вивчення матеріалів вказаної конференції. Слід зазначити, що не всі члени партії вважали необхідним проведення чистки, визначали її як бюрократичну. У звітах з чистки партії з обуренням цитували характерні висловлювання таких членів: «Бюрократизм насаджується владою і партією. Чистити треба тих, хто їздить в автомобілях і має швейцарів», «У 1905 р. чистка була генеральною, а зараз штучною», «Навіщо нам чистити в порядку компанії, чи не краще чистити в порядку повсякденної роботи» тощо.

Для проведення чистки були створені Миколаївська окружна контрольна комісія та Миколаївська окружна перевірочна комісія, 15 перевірочних та 5 резервних «трійок» кількістю в 60 осіб, 20 технічних секретарів та група партслідчих. Безпосередньо до чистки «трійки» приступили 10 червня 1929 р., в першу чергу перевірка проводилася у сільських організаціях (було перевірено 10 районів Миколаївського округу), де була завершена 06 липня 1929 р. Водночас чистка проводилась у військових організаціях, де була завершена 18 серпня 1929 р. На початку липня 1929 р. розпочалася чистка радянських партійних осередків, вищих навчальних закладів та виробничих підприємств (жовтень-листопад 1929 р.), з 06 грудня – заводу ім. А.Марті.

На Миколаївщині було перевірено 146 партійних осередків загальною кількістю 4085 членів, відсоток виключених до загальної чисельності членів організацій склав: у виробничих партійних осередках – 5,73, у сільських – 12,36, у радянських – 4,4, у навчальних – 2,1, у військових – 1,1 (у середньому – 5,8 відсотків), отримали догану 219 осіб. Газетами «Красный Николаев» та «Червоний плугар» було випущено 3 спеціальні сторінки, цілком присвячені чистці, та розміщено 100 статей та заміток.

Третя «генеральна чистка» була розпочата 1933 р. відповідно до постанови об’єднаного пленуму ЦК та ЦКК ВКП(б) від 12 січня 1933 р. Головні завдання, шляхи та методи проведення чистки були сформульовані в постанові ЦК та ЦКК ВКП(б) від 24 квітня 1933 р. «Про чистку партії». Чистка Миколаївської партійної організації почалася в червні 1933 р. та проходила під керівництвом члена ЦКК ВКП(б) та Одеської обласної комісії з чистки М. М. Коковихіна. В селах Миколаївщини чистка, яку проводили районні комісії, почалася 15 липня 1933 р. Так на 15 вересня 1933 р. у Арбузинському районі було перевірено 7 партійних осередків, у Новоодеському районі на 30 вересня 1933 р. – 8 колгоспних осередків (у звіті комісії з чистки відзначався характерний факт для вказаного району – участь членів та кандидатів у члени партії у повстанні куркулів проти радянської влади у 1919 р.), у Тилігуло-Березанському районі Одеської області 1933 р. пройшло чистку 264 комуністів, було виключено з партійних лав 51 (з них членів партії – 28, кандидатів – 23), що становило 19,3 відсотків. У Миколаєві на 23 січня 1934 р. було перевірено 96 партійних осередків з загальною кількістю 2530 членів партії та 849 кандидатів, з них виключено 179 членів та 188 кандидатів, переведено з членів партії до кандидатів – 399, до співчуваючих – 100, переведено з кандидатів до співчуваючих – 273. У звітах комісії зазначалась наявність в партійних організаціях класово-чужих та ворожих елементів, так званих дворушників, порушників дисципліни партії та партійної демократії, пасивно перебуваючих у партії, переродженців, кар’єристів, шкурників, бюрократів, використання службового стану з корисливою метою.

Безумовно, «сталінські» чистки партії проводилися не для виявлення контрреволюціонерів або чужих елементів, вони були потрібні для посилення серед членів партії атмосфери невпевненості та страху, для заохочення системи доносу, усвідомлення повної залежності від керівництва та не мали нічого спільного з впровадженням внутріпартійної демократії.

Наступною чисткою стала кампанія з «перевірки та обміну партійних білетів» 1935-1936 рр., яка тісно змикалася з «великим терором» 1937-1938 рр.

Офіційно практику «чистки партійних рядів» було скасовано на XVIII з’їздіпартії у1939р.

 

Анонси

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер