Головне меню

Iсторiя архiвноi справи на Миколаївщинi

Друк

Левченко Л.Л., канд.іст.наук,
директор Державного архіву Миколаївської області
Серединський О.В., канд.іст.наук,
нач.відділу інформації і використання документів НАФ
Державного архіву Миколаївської області
Явланова М.П., голов.науков.співробітник
Державного архіву Миколаївської області

У 1921 році при Миколаївському губкомі був організований Істпарт, котрий став відділом губкому партії. За роки своєї діяльності Істпарт підготовив і видав 6 праць, в яких були використані зібрані ним документи та матеріали [3].

10 вересня 1925 року президія Миколаївського окружного виконкому винесла постанову про організацію окружного архівного управління при окрвиконкомі та про передачу йому радянськими установами і приватними особами всіх архівних фондів, термін зберігання яких при установах минув і які не підлягають зберіганню у приватних осіб [4]. Вже в жовтні 1925 року Миколаївське окружне архівне управління здійснило роботу по виявленню бездоглядних архівів в м. Миколаєві. Таких архівів було виявлено три, документи їх були перевезені до архівосховища. З листопада приступили до обстеження і перевірки архівів установ та підприємств. Всього до кінця 1925 року було обстежено 19 установ, підготовлені до здачі в окружний архів документи 7 установ. За деяким винятком, в установах та підприємствах документи знаходились в неупорядкованому стані, приміщень для архівів не було [5].

27 березня 1926 року Укрцентрархів розіслав всім окружним архівним управлінням обіжник, в якому пропонувалось упорядкувати і здати до окружного архівного управління документальні матеріали всіх волосних та сільських управлінь [6]. Миколаївське окружне архівне управління продовжувало обстеження документальних матеріалів в установах округу, домагаючись забезпечення архівів окремими кімнатами, обладнання їх стелажами, призначення осіб, відповідальних за архіви. Розпочалася систематична концентрація, упорядкування і вивчення архівних матеріалів. Вже до кінця 1927 року були сконцентровані і упорядковані всі документи державних установ м. Миколаєва, які існували в дореволюційний період, а також в 1917-1921 р.р. Для підвищення кваліфікації архівних працівників при окружному архівному управлінні діяли короткотермінові курси. Використання документів йшло, в основному, з революційної тематики і в народногосподарських цілях. Слід відмітити, що цю кропітку роботу проводив невеличкий штат окружного архівного управління із 6-8 чоловік на чолі з завідуючою О.І. Осиповою [7]. Значну допомогу працівникам архівних органів надавала громадськість. Так, у 1928 році в Миколаївській окрузі було завербовано 12 архівних кореспондентів, яким було дано 7 доручень по виявленню, перевірці стану архівних матеріалів на периферії [8].

Концентрація значної кількості документів стала можливою. Завдяки тому, що Миколаївському окружному архівному управлінню вже на кінець 1929 року в м. Миколаєві належало два архівосховища – основне (площа помешкання – 270 кв.м., лінійний розмір полиць – 1134, 82 м) і резервне (площа помешкання – 114, 48 кв.м., лінійний розмір полиць – 672 м) [9].

З 1 жовтня 1930 року Миколаївське окружне архівне управління в зв’язку з ліквідацією округу було реорганізоване в місцеве архівне управління з обслуговуванням всієї території колишнього Миколаївського округу, за винятком Вознесенського району, який було приєднано до Одеського місцевого архівного управління [10]. Місцеве архівне управління перебувало при Миколаївській міській Раді під безпосереднім керівництвом Центрального архівного управління при ВУЦВКу; утримувалось виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, займалось концентрацією, упорядкуванням та використанням документів, а також здійснювало контроль за відомчими архівами м.Миколаєва та районів. У віданні місцевого архівного управління знаходилась утворена в 1930 році партійна секція.

До кінця 1931 року в архівосховищах повністю були сконцентровані архівні матеріали установ дореволюційного періоду, радянського періоду за 1917-1923 р.р. і переважна більшість ліквідованих в результаті адміністративної реформи 1930 року установ. На вересень 1931 року в місцевому архівному управлінні було “1298 фондів обсягом 2500 погонних метрів” [11]. В зв’язку концентрацією великої кількості документів гостро стало питання з приміщеннями під архівосховища. Сховища були перевантажені, через що не було можливості прийняти документи багатьох ліквідованих установ, особливо тих, що знаходились в районах [12].

Значне місце в діяльності місцевого архівного управління посідала робота по утилізації архівних матеріалів. Так, наприклад, у 1930 році із архівосховищ місцевого архівного управління та із архівів діючих установ було виділено 11 т. 60 кг утильматеріалів [13].

У 1932 році згідно з новим адміністративно-територіальним поділом на Україні створювались області, а в них обласні архівні управління. Миколаїв ввійшов до складу Одеської області. У лютому того ж року Миколаївське місцеве архівне управління було реорганізоване в Миколаївський державний історичний архів, який перебував у віданні Одеського обласного архівного управління. В складі державного історичного архіву були утворені сектори: організаційно-технічний і агітаційно-пропагандистський та група обслуговування. Складовою частиною державного історичного архіву була партійна секція [14]. Працівники партійної секції займались концентрацією, упорядкуванням та забезпеченням схоронності документів окружних, районних комітетів та первинних організацій КП(б)У та ЛКСМУ. Вже в кінці 1930 року в партійній секції було сконцентровано 99 фондів партійних і комсомольських організацій, окружного та районних партійних комітетів.

У 1932-1935 рр. архівні установи на території сучасної Миколаївської області знаходились в скрутному становищі. Комплектування та упорядкування документів в Миколаївському державному історичному архіві знаходилось на низькому рівні, науково-дослідницька робота практично не проводилась. У 1934 році більшу частину архівних фондів колишнього Центрального Чорноморського архіву було передано в Ленінград та в Центральне архівне управління УРСР. Документи діючих установ не упорядковувались, знаходились в непридатних для зберігання приміщеннях [15]. Приблизно в 1935 році партійна секція була перетворена в партійний архів, який до 1937 року знаходився на бюджеті Миколаївського історичного архіву. Починаючи з 1935 року робота Миколаївського державного історичного архіву щодо комплектування та упорядкування документів значно поліпшилася, що позитивно позначилося на їх використанні. Штати наукових працівників поповнюються фахівцями з вищою спеціальною освітою. Так, наприклад, в архіві став працювати випускник Московського державного історико-архівного інституту В.І.Стрельський, який після війни багато років працював в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка, захистив докторську дисертацію. В.І.Стрельський опублікував ряд статей з історії міста Миколаєва в місцевій газеті “Шлях індустріалізації“, виступав перед трудящими міста з лекціями і доповідями. В архіві пожвавлюється використання документів в наукових і народногосподарських цілях. Так, зокрема, співробітники архіву протягом 1935-1937 рр. у місцевій пресі опублікували 15 статей, 15 публікацій архівних документів та 3 тематичні хроніки подій, в 1932-1937 рр. організовано 10 виставок документів, були виявлені документи про поклади корисних копалин на Миколаївщині [16]. Збільшився обсяг роботи щодо упорядкування документальних матеріалів. Якщо у 1935 році було розібрано і систематизовано 23343 од. зб., то в 1936 р. - 29466 од. зб., а впродовж першої половини 1937 року - 31 тис. од. зб. У 1935 році було утилізовано 31013 од. зб., в 1936 році - 47926 од. зб., за першу половину 1937 року - 35981 од. зб. [17]. Полі пшилася робота і щодо упорядкування документальних матеріалів відомчих архівів, а це позитивно позначилось на розширеннi документальної бази архіву. Так, протягом 1935 року до Миколаївського державного історичного архіву надійшло 5788 од. зб., а впродовж 1936 року - 20753 од. зб. На 1 січня 1939 року в Миколаївському обласному архіві було сконцентровано 1385 фондів, 324399 од. зб. [18]. Багато зробила для поліпшення архівної справи директор архіву Р.С.Асушкіна. Велась архівна робота і на периферії. У 1935-1936 рр. на території сучасної Миколаївської області було створено 19 районних архіві в [19].

У вересні 1937 року було утворено Миколаївську область. На підставі постанови організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Миколаївській області від 15 лютого 1938 року було утворене Миколаївське обласне архівне управління [20]. 4 квітня 1938 року наказом по Миколаївському обласному архівному управлінню у відповідності з розпорядженням Центрального архівного управління УРСР від 29 березня 1938 року Миколаївський державний історичний архів був перейменований в Миколаївський обласний історичний архів, в кінці 1938 року одержав найменування Миколаївський обласний архів [21], а з кінця 1940 р. перейменований в державний архів Миколаївської області.

У віданні обласного архівного управління, крім Миколаївського обласного архіву, знаходився також Херсонський державний історичний архів, Кіровоградський державний історичний архів, Миколаївський міський державний архів та 23 районних державних архіви з перемінним складом документів [22]. Наказом по управлінню НКВС СРСР по Миколаївській області від 19 лютого 1939 р. у відповідності з постановою Президії Верховної Ради СРСР від 16 квітня 1938 року і наказом НКВС СРСР від 17 січня 1939 року місцеві органи Центрального архівного управління були передані у відання органів НКВС [23]. Що стосується партійного архівного будівництва, то після створення області при Миколаївському обкомі Компартії України почав свою роботу обласний партійний архів.

22 червня 1941 року почалася війна з фашистською Німеччиною. Перед працівниками Миколаївського обласного архіву постало завдання: врятувати документи, своєчасно вивезти їх вглиб країни. Вже в липні 1941 року частина найбільш цінних документів була евакуйована до м. Уральська, але більшість документальних матеріалів залишилась в архіві.

В період окупації м. Миколаєва (16 серпня 1941 року - 28 березня 1944 року) німецько-фашистські загарбники завдали обласному архіву великих збитків. Було вивезено до Німеччини 18 фондів (5754 од. зб.) документальних матеріалів німецьких колоній, крім цього, в архіві була пожежа, від якої загинуло багато документів. Ніякої роботи по упорядкуванню документальних матеріалів не проводилось. Були майже повністю знищені документи за 1931-1941 рр., які зберігались в архівах установ, підприємств та в райдержархівах[24]. Миколаївський обласний партійний архів в серпні 1941 року був евакуйований в м. Сталінград, а в серпні 1942 року в м. Уральськ.

У березні 1944 року Миколаївська область була визволена від німецько-фашистських окупантів. Вже 20 квітня 1944 року Миколаївський облвиконком видав постанову “Про збирання і зберігання документальних матеріалів Вітчизняної війни радянського народу проти німецьких загарбників”, яка зобов’язала виконкоми міських, районних та сільських Рад депутатів трудящих, керівників установ та організацій, правління колгоспів виявляти та здавати до обласного архіву документи періоду німецько-фашистської окупації. Категорично заборонялося їх знищувати [25]. В результаті проведеної роботи в обласному архіві було сконцентровано 99 фондів установ і організацій періоду окупації. Незабаром були реевакуйовані фонди обласного архіву та облпартархіву з м. Уральска [26]. Відновлювали свою роботу і райдержархіви. На кінець 1944 року їх функціонувало вже 18 [27]. Обласним архівним відділом були взяті на облік всі обласні, міські та районні установи і організації, був проведений облік документальних матеріалів за довоєнний період, які не були знищені під час фашистськоі окупаціі. В тих установах, де збереглись документи за довоєнний період, було вирішено виділити архіви в самостійні відділи і частини установ [28]. В обласному архіві розпочалася робота щодо упорядкування документальних матеріалів, створення до них облікового і науково-довідкового апарату, використання іх у наукових і народно-господарських цілях.

Згідно постанови № 6535 від 30 жовтня 1945 року облвиконкому “Про поліпшення розміщення та роботу державних архівів Миколаївської області” [29] облпланом була надана допомога у ремонті будинку облдержархіву, а у 1946 році був переустаткований читальний зал. В цьому ж році на підставі п’ятирічного плану розвитку народного господарства Миколаївської області на 1946-1950 рр. був розроблений план розвитку архівної справи в Миколаївській області.

З ініциативи архівних органів було прийнято рішення облвиконкому № 5667 від 16 вересня 1948 року “Про надання виконкомами райрад депутатів трудящих приміщень під райархіви, придатних для зберігання документальних матеріалів і роботи з ними” [30].

Відповідні рішення винесли райвиконкоми про упорядкування архівних матеріалів установ і передачу їх в райархіви, поліпшення роботи архівів діючих установ, забезпечення схоронності документальних матеріалів, відведення приміщень під райархіви, упорядкування документальних матеріалів колгоспів, що об’єдналися, та концентрації їх в райархівах.

Були взяті на облік документи архівів 489 обласних і 3095 районних установ, організацій і підприємств.

В зв’язку зі зміною в адміністративно-територіальному поділі України до Миколаївської області ввійшли 5 районів, виділених із Одеської області з 4-ма районними і одним міським архівами. Таким чином, в 1954 році мережа державних архівів налічувала, крім обласного, 22 районних і 2 міських державних архівів, в яких було сконцентровано 224384 од. зб., з них 196255 справ постійного зберігання.

Архівний відділ облвиконкому приділяв роботі районних і міських архівів значну увагу. Кожного року з завідуючими райархівами проводились семінари-наради. Здійснювались регулярні обстеження стану відомчих архівів, проводились семінари з особами, відповідальними за архіви установ, давались консультації з архівної справи. При архівному відділі УМВС в Миколаївській області працювала експертно-перевірна комісія в складі 5 співробітників держархіву області.

На засіданнях ЕПК, які проводились регулярно, заслуховувались особи, відповідальні за відомчі архіви установ.

Члени ЕПК виходили на місця для перегляду виділених в утиль документів, надавали практичну допомогу ЕК відомчих архівів.

На підставі рішення № 33-а облвиконкому від 9 січня 1956 року “Про затвердження лімітів на утримання органів державного управління Миколаївської області на 1956 рік” [31], архівний відділ УМВС Миколаївської області перейшов на обласний бюджет. В цьому ж році в 8 районах Миколаївської області були замінені приміщення на більш придатні під райархіви, виділені додаткові приміщення в 5 районах. Вже на кінець 1958 року в райміськархівах було зосереджено 285363 справи, з них 235363 справи постійного зберігання.

За 1957-1958 рр. було сконцентровано в райархівах 285363 справи, з них 235363 справ постійного зберігання.

Вивчення існуючої практики експертизи цінності документів і комплектування ними держархівів показало, що в держархів разом з документами, що мають наукове значення, надходить велика кількість документів, які не мають історичної цінності. Крім того, в держархів надходили документи з особового складу, і цим гальмувалась наукова робота держархівів та перенавантажувались сховища.

Назріла необхідність реформи архівної справи. Рішучим заходом в справі перебудови роботи по експертизі цінності, комплектуванню держархівів було введення в серпні 1960 року в чинність “Примірних списків установ, підприємств і організацій, матеріали яких підлягають і не підлягають прийому на державне зберігання”.

Керуючись цими примірними списками, архівісти області розробили переліки установ, організацій і підприємств, документи яких являються і не являються джерелами комплектування державних архівів області. В подальшому вся робота по упорядкуванню документів, експертизі їх цінності, комплектуванню держархівів, контролю за роботою відомчих архівів проводилась згідно цих переліків.

З ініціативи архівних органів облвиконком і міськрайвиконкоми прийняли рішення про повернення діючим установам документів з особового складу. Всього із держархівів області було передано 15670 справ 268 установам.

Поряд з цим, зусилля працівників архіву були спрямовані на створення та удосконалення облікового і науково-довідкового апарату: проводилось звіряння облікових документів, за результатами якого вносились зміни до облікових документів, здійснювалась науково-технічна обробка окремих, найбільш інформативних, фондів, у 1962 році розпочата каталогізація документів.

Був підготовлений і в 1958 році виданий “Короткий довідник про архівні фонди і науково-довідкову бібліотеку Державного архіву Миколаївської області”, М., 1958, а в 1966 році – путівник “Миколаївський обласний державний архів”, К., 1966.

Згідно рішення № 71 від 3 січня 1959 року виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих районні (міські) державні архіви з перемінним складом документальних матеріалів були передані у ведення виконавчих комітетів районних (міських) Рад депутатів трудящих [32], а на підставі рішення № 557 виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від липня 1960 року архівний відділ УВС Миколаївського облвиконкому і державний архів Миколаївської області були передані в ведення виконкому обласної Ради депутатів трудящих [33]. В цьому ж році державний архів Миколаївської області перейменований в Миколаївський обласний державний архів (МОДА). Рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 22.01.62 № 158 було затверджене Положення про архівний відділ облвиконкому, в якому визначались права і обов' язки архівного відділу як керівного архівного органу області [34].

Мережа державних архівів області змінювалась в залежності від змін в адміністративному районуванні області. Протягом 1959-1967 р.р. декілька разів відбувалось укрупнення і розукрупнення районів області, відповідно і райдержархівів. У 1968 році до мережі архівних установ області входили, крім архівного відділу облвиконкому і облдержархіву, 19 районних і два міських держаних архівів. В 1975 році був створений Вознесенський міськархів.

Облдержархів тривалий час не мав змоги комплектуватись документами через відсутність вільної площі для розміщення документів. В більшості установ, організацій і підприємств області документи з 1944 року знаходились в неупорядкованому стані, а це призводило до великих їх втрат. Враховуючи це, у 1967 році при архівному відділі облвиконкому була створена госпрозрахункова група для упорядкування документів установ, організацій і підприємств. Це дало змогу в подальшому прискорити процес комплектування державних архівів [35].

31 грудня 1970 року був введений в експлуатацію новий будинок облдержархіву, споруджений за типовим проектом. Проектна місткість сховищ 1,2 млн одиниць зберігання. З 1971 року розпочинається інтенсивне комплектування облдержархіву документами установ, організацій і підприємств, районних і міських архівів, а також документами особового походження. Значно збільшилось надходження фотодокументів, комплектування якими архів розпочав ще в 1960 році. У 1974 році почалося комплектування держархіву кіно- і фонодокументами. Тільки протягом 1971-1975 р.р. до облдержархіву надійшло 211746 справ, 4478 од.зб.. фотодокументів, 59 од.зб. кіно- та 5 од.зб. фонодокументів.

В зв' язку з тим, що кількість справ в архіві перевищила 500 тисяч (на 1 серпня 1975 року їх налічувалось 519019 справ) облдержархів з 1 серпня 1975 року був віднесений до 2-ї категорії по оплаті праці, і були внесені зміни до штатного розкладу. Створені два відділи - зберігання, обліку і науково-довідкового апарату та використання і публікації документів, а також лабораторія по мікрофільмуванню і реставрації документів, що сприяло кращій організації праці в архіві і закріпленню кадрів [36].

В результаті масового надходження документів до облдержархіву значно збільшились обсяги робіт по їх обліку, створенню і удосконаленню науково-довідкового апарату архіву. У 1975 році був проведений аналіз фондів архіву з точки зору їх інформативності, і складені списки фондів по категоріях. Всі фонди були поділені на три категорії [37]. Це дало можливість перебудувати роботу архіву, плануючи її так, що основна увага зосереджувалась на фондах, документи яких містять багатоаспектну інформацію.

Ще в кінці 1960 років була започаткована система каталогів архіву: створені систематичний, географічний і іменний каталоги. Велика робота, проведена по каталогізації документів фондів першої категорії, сприяла значному поповненню каталогів та підвищенню їх інформативності. У 1973 році створений каталог фотодокументів, а у 1976 році - каталоги кіно- і фонодокументів.

Після передислокації документів в новий будинок значно покращились умови зберігання документів. Зі створенням в 1971 році реставраційної лабораторії, обладнаної необхідним устаткуванням і інструментами, обсяги робіт по реставрації і ремонту документів та оправі справ набагато збільшились.

Протягом 1970-1978 р.р. проводилася суцільна перевірка наявності і фізичного стану справ, у 1978 році підведені підсумки її і розпочата робота по розшуку невиявлених справ [38].

Інтенсивне комплектування архіву документами сприяло більш широкому використанню їх. Впродовж 1971-1975 р.р. був підготовлений і виданий збірник документів “В труде как в бою. Из истории социалистического соревнования на Николаевских судостроительных заводах. (1920-1971 гг.) [39]. В періодичній пресі опубліковано 132 статті, організовано 17 радіо і телепередач; виконано 189 тематичних запитів, організовано 17 виставок документів та фотовітрин, прочитано 163 лекції, підготовлені за документами архіву [40]. Працівники архіву приймали участь в підготовці. до видання тому “Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область”, виданого в 1971 році [41].

Активізації методичної роботи та організації науково-інформаційної служби в архіві сприяв створений в 1971 році методичний кабінет, в якому була зосереджена архівознавча і методична література, на яку за схемою, розробленою архівом, був створений систематичний каталог. Впродовж 1971-1975 р.р. працівниками архіву було підготовлено 11 методичних посібників, які сприяли підвищенню ефективності та якості виконуваних в архіві робіт.

В науково-інформаційному бюлетені “Архіви України” за цей період опубліковано 11 статей і повідомлень з проблемних питань розвитку архівної справи і передового досвіду в роботі архіву.

В наступні роки першочерговим завданням облдержархіву в галузі комплектування був прийом документів, термін зберігання яких в установах минув, систематичний прийом документів від районних і міських державних архівів, документів особового походження і спеціальних видів документації. На 1 січня 1981 року 90% обласних організацій списку № 1 передали свої документи до облдержархіву по встановлений термін [42]. В 1982 році держархів почав комплектуватись науково-технічною документацією [43].

Здійснювались заходи щодо поліпшення умов зберігання документів.У 1978 році введена в експлуатацію система кондиціювання повітря з холодильними установками, що сприяло встановленню в сховищах оптимального температурно-вологісного режиму [44]; повністю заменена система пожежно-охоронної сигналізації, проведений капітальний ремонт всієї будівлі архіву, в тому числі і архівосховищ.

Продовжувалось картонування справ. У 1986 році процент закартонованих справ становив 63,5 [45]; в наступні роки процент їх майже не зростав, не дивлячись на те, що архів щорічно картонував по 15-20 тисяч справ. Пояснюється це тим, що до держархіву надходили незакартоновані справи. З 1993 року через фінансові труднощі держархів припинив картонування справ.

У 1980 році був завершений розшук справ, не виявлених під час суцільної перевірки наявності. Матеріали про результати розшуку були направлені до Головархіву УРСР. У 1985 році завершено зняття з обліку справ, шляхи розшуку яких вичерпані та відсутність яких документально підтверджена. Всього було знято з обліку 714 справ [45].

У 1977 році лабораторія поповнилась новим обладнанням і апаратурою. Були придбані фотоапарати “Київ-6с” і “Київ 15”, магнітофон, установка для мікрофільмування документів і склеювальний напівавтомат. Тоді ж архів приступив до роботи по створенню страхового фонду [46]. Для мікрофільмування відбирались фонди, в складі яких були цінні документи, і всі без винятку справи мікрофільмувались. У 1981 році у відповідності з “Инструкцией о выявлении, описании и хранении особо ценных документов”, затвердженою наказом Головархіву СРСР від 24.03.80 № 54, архів приступив до виявлення особливо цінних документів фондів 1 і 2 категорій і до кінця 1982 завершив цю роботу [47]. Було виявлено 18320 справ з особливо цінними документами. З цього часу архів переходить до створення страхового фонду копій виявлених особливо цінних документів. З 1996 року страхові копії документів виготовляються на мікрофільмуючому комплексі “Пентакта”. Всього вже створено страховий фонд і фонд користування з 12695 од.зб., виготовлено 139 роликів мікрофотокопій і 2308 мікрофіш. створюється страховий фонд особливо цінних фото- і фонодокументів.

У 1981 році повністю завершено удосконалення описів фондів 1 і 2 категорій періоду після 1917 року, в наступні роки архів займався удосконаленням описів фондів періоду до 1917 року та фондів 3-ої категорії періоду після 1917 року, а також створенням необхідної екземплярності описів. Ця робота ще не завершена. З 1981 року розпочата робота по переведенню систематичного каталогу на 2-ге видання схеми класифікації документної інформації з одночасним удосконаленням його.

У 1985 році був виданий путівник “Государственный архив Николаевой области”(издание второе, переработанное и дополненное),К.,1985.

Згідно наказу № 17 архівного відділу Миколаївського облвиконкому від 14 серпня 1980 року Миколаївський обласний державний архів був перейменований в державний архів Миколаївської області, а районні (міські) державні архіви з перемінним складом документів в державні районні(міські) архіви [48].

На підставі наказу начальника Головархіву УРСР від 03.12.80 № 86 з 1 квітня 1981 року при облдержархіві був створений відділ відомчих архівів, комплектування та експертизи цінності документів (за рахунок спецкоштів) на базі колишньої госпрохрахункової групи архівного відділу облвиконкому [49]. З 1 липня 1981 року працівники відділу були переведені на почасово-преміальну оплату праці. Одночасно були впроваджені нові типові норми часу (виробітку) і прейскурант на основні види робіт, виконувані держархівом на договірних засадах, було розроблене положення про преміювання працівників архіву.

У відповідності з рішенням колегії Головархіву УРСР від 9 липня 1982 року розроблено і затверджено рішенням виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 17 липня 1982 року № 402 Положення про Державний архів Миколаївської області [50]. Згідно з Положенням були утворені дирекція і науково-методична Рада держархіву [51]. У 1983 році були розроблені положення про віддділи архіву та посадові інструкції працівників архіву.

В зв'язку з передачею у 1983 році архівним відділом облвиконкому 210 відомчих архівів під контроль держархіву в ньому була організована група комплектування експертизи цінності та відомчих архівіd, яка у 1986 році перетворена в відділ [52]. В підконтрольних установах проводились комплексні перевірки відомчих архівів, перевірки стану діловодства та ін. Зусилля працівників новоствореного відділу були спрямовані на покращання умов зберігання документів в відомчих архівах. Протягом 1983-1986 р.р. 16 установ виділили нові і додаткові приміщення, придатні для зберігання документів, в багатьох встановлена пожежно-охоронна сигналізація, придбані і встановлені вогнегасники, побутові кондиціонери.

Великий вклад в справу розвитку архівної справи на Миколаївщині вніс Шнеєр Самарович Людковський, який протягом 1952-1983 р.р. очолював державний архів Миколаївської області.

На підставі рішення виконкому Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 13.10.88 № 261 був ліквідований архівний відділ облвиконкому, функції його передані держархіву Миколаївської області [53] З утворенням у квітні - травні 1992 року райдержадміністрацій при них були утворені архівні відділи. 20 квітня 1992 року утворена Миколаївська облдержадміністрація, і державний архів Миколаївської області був переданий в її ведення. Таким чином, держархів почав здійснювати управління архівною справою на території області і одночасно став науково-методичним центром з питань архівної справи. На цей час до мережі архівних установ області входять, крім держархіву області, 19 архівних відділів районних державних адміністрацій і 3 архівних відділи виконкомів міських рад (міст обласного значення). У грудні 1991 року був утворений архівний відділ Южноукраїнської міської ради.

В зв’язку з забороною діяльності Комуністичної партії України рішенням Миколаївської обласної Ради народних депутатів від 30 вересня 1991 року № 240 архівів ліквідованого Миколаївського обкому КПУ був переданий на баланс держархіву області [54].

Впродовж 1991-1993 років проведена суцільна перевірка наявності справ колишнього партійного архіву і підведені підсумки її. У 1998 році завершений розшук не виявлених під час перевірки наявності справ і нині проводиться оформлення матеріалів на зняття з обліку справ, відсутність яких документально підтверджена. У 1993-1998 р.р. проведена робота по переведенню облікових документів кол. партархіву на єдині форми державного обліку.

У 1992-1993 р.р. до держархіву від управління Служби безпеки України по Миколаївській області надійшли 27472 фільтраційні справи на громадян, депортованих в роки окупації Миколаївської області німецько-фашистськими загарбниками на примусові роботи до Німеччини [55], з 1998 року архів розпочав прийом несудових карних справ кол. КДБ.

З поповненням держархіву документами кол. партархіву, управління Служби безпеки України по Миколаївській області і проведення розсекречення документів в 1989-1992 р.р. значно активізувалась робота держархіву по використанню документів, і форми її стали більш різноманітними. У 1989 році виданий збірник документив і матеріалів “Николаеву 200 лет. 1789-1989”, у 1995 році - збірники документів і матеріалів: “Єврейське населення на Миколаївщині“, “Шануючи пам’ять патріота України” (документи и матеріали про життя і діяльність М.М.Аркаса), “Великий історик, державний діяч, патріот України” (матеріали другої обласної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 130-річчю з дня народження М.С.Грушевского); буклети - “Державний архів Миколаївської області“, “Про хід громадського огляду стану схоронності документів НАФ України в Миколаївській області“ [56]. У 1997 році держархів приймав участь у підготовці і виданні збірника документів і матеріалів “Голод 1946-1947 р.р. на території Миколаївської області“. У 2004 році архівом спільно з Миколаївським товариством єврейської культури видано збірник документів і статей „Єврейське населення на Миколаївщині” у 2-х томах. 2006 року архівом представлено „Анотований реєстр фондів дорадянського періоду” (Т.1) і монографія директора держархіву „Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство. 1805-1900 рр.”

У 1995 році в держархіві Миколаївської області створений відділ автоматизованих архівних технологій, укомплектований сучасною комп’ютерною технікою. На сьогодні в архіві працює локальна комп'ютерна мережа, йде робота над створенням власного веб-сайту в україномовному і англомовному варіантах[57]. Архів має базу даних на науково-довідковий апарат.

Протягом 2005-2006 року в Миколаївській області створена принципово нова мережа архівних установ – трудові архіви. Такі архівні установи, що зберігають документи з особового складу ліквідованих підприємств усіх форм власності (накази з особового складу, документи по нарахуванню і виплаті заробітної плати), на сьогодні працюють не тільки у містах і районах області, а й при сільських радах.

Державний архів області веде роботу, направлену на збагачення своїх архівних фондів документами „архівної україніки”, що зберігається в архівах зарубіжних країн, і в першу чергу в центральних державних архівах Росії. Архів активно веде міжнародну діяльність, зокрема діють угоди з Генеалогічним товариством ЮТА (США), що дозволяє створювати страховий фонд на мікроплівці на метричні книги, Товариством російських німців в Америці, Гетингенським дослідницьким центром (Німеччина) та іншими міжнародними інституціями. У 2004 році Державний архів Миколаївської області був учасником XV Міжнародного конгресу архівів у Відні (Австрія), у 2005 році архів був представлений на засіданні круглого столу Європейського відділення Міжнародної ради архівів та зустрічі директорів державних архівів України з представниками Федерального архівного агентства Росії у Львові. У 2006 році архів відвідали іноземні дослідники і делегації з Польщі, США, Німеччини, Ізраїлю.

5 березня 2004 року рішенням № 2 Миколаївська обласна рада затвердила Програму збереження архівних фондів на 2004-2007 роки, а V сесія п'ятого скликання 3 жовтня 2006 року рішенням № 9 продовжила її дію до 2010 року включно. В останні роки державні архівні установи області значно покращили свою матеріально-технічну базу. На сучасному етапі державні архіви області спрямовують свої зусилля на забезпечення схоронності документів НАФ, використанні їх в наукових і практичних цілях на користь народу України.

Джерела:

1.Державний архів Миколаївської області,Ф.Р-30,оп.1,спр.5783,арк.2.
2.Там же, Ф.Р-97,оп.1,спр.4,арк.1.
3.Там же, Ф.П-9,оп.2,спр.256,арк.23-24.
4.Там же, Ф.Р-161,оп.1,спр.328,арк.242.
5.Там же, Ф.Р-161,оп.1,спр.1029,арк.12.
6.Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.1,арк.134.
7.Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.11,арк.10-11.
8.Там же, Ф.Р-161,оп.1,спр.709,арк.139.
9.Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.49,арк.179.
10.Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.83,арк.3,спр.49,арк.224.
11. Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.83,арк.3-4.
12. Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.83,арк.6.
13. Там же, Ф.Р-88,оп.1,спр.83,арк.5.
14. Там же, Ф.Р-87,оп.1,спр.3,арк.1,
Ф.Р-1002,оп.4,спр.245,арк.9.
15. Там же, Ф.Р-87,оп.1,спр.69,арк.2,24-25,31,спр.158,арк.7-9;Ф.Р-1002,оп.4,спр.245,арк.9.
16. Там же, Ф.Р-87,оп.1,спр.158,арк.13-14;
Ф.Р-88,оп.1,спр.83,арк.5,16.
17. Там же, Ф.Р-87,оп.1,спр.158,арк.11.
18. Там же, Ф.Р-87,оп.1,спр.158,арк.14.
19. Там же, Ф.Р-1002,оп.4,спр.245,арк.10.
20. Там же, Ф.Р-1002,оп.1,спр.3,арк.1.
21. Там же, Ф.Р-1002,оп.1,спр.3,арк.6,спр.36,арк.6.
22. Там же, Ф.Р-1002,оп.4,спр.245,арк.10-11.
23. Там же, Ф.Р-982,оп.1,спр.106,арк.6.
24. Там же, Ф.Р-1002,оп.3,спр.88,арк.1.
25. Там же, Ф.П-9,оп.2,спр.256,арк.24-25.
26. Там же, Ф.Р-1002,оп.3,спр.1,арк.2.
27. Там же, Ф.Р-1002,оп.3,спр.88,арк.2.
28. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.29,арк.8.
29. Там же.
30. Там же, Ф.Р-1002,оп.3,спр.99,арк.2.
31. Там же, Ф.Р-1002,оп.4,спр.26,арк.1.
32. Там же, Ф.Р-992,оп.6,спр.2433,арк.109-110.
33. Там же, Ф.Р-992,оп.6,спр.2655,арк.87.
34. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.272,арк.1.
35. Там же, Ф.Р-1002,оп.4,спр.211,арк.33.
36. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.583,арк.3.
37. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.583,арк.7.
38. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.671,арк.10.
39. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.581,арк.7.
40. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.581,арк.6.
41. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.581,арк.8.
42. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.728-а, арк.8.
43. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.786,арк.8.
44. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.728-а, арк.10.
45. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.728, арк. 11.
46. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.728,арк. 11.
47. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.760,арк.8.
48. Там же, Ф.Р-1002,оп.4,спр.790,арк.58.
49. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.760,арк.9,10.
50. Там же, Ф.Р-992,оп.12,спр.3405.
51. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.786,арк.11-12.
52. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.804,арк.5.
53. Там же, Ф.Р-992,оп.12,спр.4557.
54. Там же, Ф.Р-992,оп.12,спр.4873.
55. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.984,арк.1.
56. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.1014,арк.2-3.
57. Там же, Ф.Р-982,оп.3,спр.999,арк.1.

 

Пошук

Посилання

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер